Незалежна громадсько-політична газета

Олександр Нестерук: “Хочу стати знаним кухарем!”

Професія кухаря, безумовно, виникла з появою людства. Ще на етапі створення світу людина випадково посмажила шматок м’яса в багатті і зрозуміла — так значно смачніше! Відтоді, очевидно, і з’явилися перші кухарі.

 Хороших кулінарів цінували в усі часи. Не менш затребуваними вони є і в сучасному житті. Адже смачно поїсти любить кожен, отож умілий кухар без робити не залишиться, тим більше в епоху активного розвитку ресторанного господарства.

Споконвіку вважалося, що відмінним кухарями можуть бути лише чоловіки, бо робота ця вкрай нелегка. Так вважає і сьогоднішній гість редакції Олександр Нестерук з Воєгоща. Хоч досвіду роботи молодик ще не має, позаяк  здобуває спеціальність в училищі, однак уже спроможний розрізнити страву, приготовану початківцем, від їстівного шедевру професіонала.

unnamed (2)

— Будучи практикантом на кухнях ресторанів та кафе нашого району, я спостерігаю стійку тенденцію — їжу для відвідувачів готують лишень жінки. Серед представників сильної статі в районі сьогодні мало хто вдається до мистецтва куховарити у закладах громадського харчування. Натомість я переконаний, що з роками, здобувши досвіду у даній сфері, можна досягнути успіху та визнання лише завдяки бажанню та наполегливій праці. Яскравим прикладом є особисті шеф-кухарі у світових знаменитостей, котрі великими гонорарами завдячують саме ремеслу відмінно куховарити, — зазначає мій співрозмовник.

— Олександре, як вважаєш, чи можна опанувати мистецтво куховаріння самому, без жодної допомоги?

— Робота кухаря вимагає від людини не тільки терпіння. Крім цього необхідні ще міцне здоров’я, освіта і чи не найважливіше — навички. Оволодіти цим мистецтвом самостійно практично не можливо — завжди потрібен приклад і порада людини, яка вміє готувати. Можна навіть сказати, що це вміння передається з покоління в покоління. Та й без таланту тут нікуди.

 — Чи достатньо мати на озброєнні лише хороший рецепт з грамотно сформованими пропорціями, аби приготувати смачну страву? Чи має бути ще якась особлива родзинка?

— Безумовно, приготування їжі — це унікальний процес. А рецепти страв є лише якоюсь загальною картою їх приготування. Баланс смаків, тонкощі і момент, в який необхідно робити ті чи інші дії з продуктами і приправами — це ціла симфонія. Відтак професійний кок — як диригент, успіх якого залежить не тільки від його знань і досвіду, але і від особливого таланту і внутрішнього чуття. Майстри кулінарного мистецтва не лише поєднують інгредієнти між собою, вони творять! Бо саме з-під їхнього ножа виходять фрікасе, фуа-гра, шанхайські пельмені, приготовані в бамбукових кошиках, та безліч інших смаколиків.

— Існує таке правило, що шеф-кухар не їсть, доки не приготує обід. І це, виявляється, не жарт. Відомо, що досвідчені майстри дегустують нові страви виключно на ситий шлунок, бо голодному не вдасться розпізнати усі тонкощі смаку. Чи погоджуєшся з такою думкою?

—Як мовиться, хороший кухар — це голодний кухар. Про це чомусь усі забули. так повелося, що людей моєї професії в народі позиціонують як вайлуватих товстунів, котрі лише команди віддають і дегустують приготовані підлеглими страви. Втім шеф-кухар — це найвищий щабель у професії. Ця посада поєднує у собі кілька спеціальностей, потребує величезних вмінь та навичок, вимагає щодня проявляти фантазію та винахідливість. Більше того, саме ці люди несуть відповідальність за увесь персонал кухні закладу та самотужки готують найскладніші позиції в меню.

— Олександре, де плануєш працювати після закінчення училища?

— Вже за кілька місяців я отримаю диплом, а з ним і четвертий кваліфікаційний розряд. Невдовзі пристану на пропозицію від одного з місцевих кафе, там і вдосконалюватиму свою майстерність.

Спілкувалася Леся Мінібаєва.

Фото Олександра Нестерука.

Please enter banners and links.

ІНТЕРВ'Ю
Tagged

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *