Пам’ятаємо. Любимо. Сумуємо.

  15 листопада — скорботна дата другої річниці, як перестало битися відважне серце нашого дорогого і незабутнього

Лесика Сергія Вячеславовича.

Коли два роки тому, 15 листопада 2023 го, доля жорстоко обірвала твоє світле життя, світ втратив частку своєї доброти, мужності та щирості. З того дня у наших серцях оселилася невимовна, пекуча порожнеча, яку не заповнить ніщо. Ти пішов так рано, залишивши нам лише сльози та гіркі спогади про те, яким ти був чудовим сином, братом, дядьком, другом.
Час не лікує цю рану, а лише перетворює гострий біль на глибокий, невщухаючий сум.
Ти завжди поруч. Ми відчуваємо твою незриму присутність у кожній усмішці, у кожному спогаді, у кожному доброму слові, що залишилося після тебе. Ми пам’ятаємо твою лагідну усмішку, твій дзвінкий сміх, твою невичерпну енергію та готовність завжди прийти на допомогу. Твоє життя було прикладом гідності та любові до рідних.
Сьогодні ми схиляємо голови у глибокій скорботі. Молимося, щоб Господь прийняв твою світлу душу у Свої Небесні Обителі, дарував їй вічний спокій та мир. Нехай натруджене життя, сповнене любові та жертовності, буде винагороджене у Царстві Небесному.
Спи спокійно, наш рідний. Вічна пам’ять про тебе житиме в наших серцях до останнього нашого подиху.
Просимо усіх, хто знав Сергія, згадати його добрим словом і запалити свічку пам’яті за упокій його душі.

Безмежно люблячі, твої рідні.