Земля, вода, повітря, ліс, надра, загалом усе, що дане людині Богом, не повинно приватизовуватися і бути товаром
Спостерігаючи за діями новообраних Президента України і Верховної Ради, я як пересічний український громадянин, який віддав свій голос за Володимира Зеленського і його партію “Слуга народу”, маю право на свою точку зору, позицію щодо оцінки роботи нової влади за пройдений період роботи.
Усі свої дії сьогодні влада подає як виконання обіцянок, даних народу перед виборами. А насправді це виглядає так, що новоприбулі на Олімп намагаються узаконити старі шахрайські оборудки, які дозволять партії президента, що має в парламенті конституційну більшість, вносити будь-які зміни до Основного закону України. А гаранту, відповідно, здійснити узурпацію влади і запровадити диктатуру в країні. І ось це відбувається під прикриттям волевиявлення народу, хоч справжнє волевиявлення визначається на всенародному референдумі.
Так, 29 серпня в українському парламенті сталася історична трагедія: новонароджені депутати більшістю “слугонародних” та супутніх голосів знищили Міністерство аграрної політики і продовольства України. І це сталося в країні, де однією з головних галузей є сільгоспвиробництво. Україна завжди була аграрною країною з її багатими чорноземами.
Незважаючи на те, що аграрна галузь приносить державі 45-50 відсотків валюти, а також має дуже багато проблем, які слід вирішувати саме на рівні самодостатнього відомства, Міністерство сільського господарства скоротили і приєднали до Міністерства економіки і торгівлі.
Для прикладу, у США та Європі є аграрні палати. Основною фігурою там виступає фермер, без його висновку міністр не має права подати законопроект. А у нас головним є бюрократ та ще й без досвіду роботи на землі, дослідник у галузі “теорії ігор, теорії контрактів та інституційного дизайну” Тимофій Милованов.
Невже “слуги народу” і їхні не менш фахові соратники не відають, що коять? Навіть у маленької Ісландії є свій аграрний міністр. Тому що їжа — це питання національної безпеки держави.
Крім того харчові продукти — це сучасна зброя. Ними і за них воюють. Саме тому міністр сільського господарства входить у систему безпеки держави на рівні з міністром оборони чи генералами. А в Україні кажуть, що нам пора звільнитися від іміджу аграрної країни.
І все це є ширмою лише для одного: запровадження грандіозного шахрайства — продажу української землі. Не знаю, хто купуватиме український чорнозем, коли відкриють ринок землі, але переконаний, що серед покупців простих українців не буде.
Невже ми забули злодійську “прихватизацію” підприємств, розграбування і нищення колгоспів, внаслідок чого знищено усе живе, що рохкало, мекало, бекало.
Як наслідок склалася кримінально-бандитська система влади, замаскована в солодку обгортку з назвою “демократія”, де 80 відсотків національного багатства дісталось купці ненаситних “новоукраїнців”, які, скупивши за безцінь наші майнові сертифікати (ваучери), влаштували небачений грабунок. Такий ваучер у мене зберігся до сьогоднішнього дня, як свідок про ті лихі роки кінця двадцятого століття. То невже вони повертаються знову?
Я є прихильником тієї свідомої інтелігенції, котра вслід за Львом Толстим та іншими видатними постатями вважала і вважає, що земля, вода, повітря, ліс, надра, тобто усе, що дане людині Богом, не повинно приватизовуватися і бути товаром. Отже, я проти продажу землі.
Земля має бути об’єктом господарювання: маєш відповідну освіту, умієш вирощувати гарний урожай — бери її в оренду, господарюй, створюй благо собі і людям! А держава повинна всіляко сприяти господарникам.
Отож логічно виникає питання: А кому вигідна така реформа?
Селянам? В основному — ні! Зацікавлені в такій реформі лише ті селяни, які не планують працювати на землі і хочуть якнайшвидше продати свій пай, щоби хоч таким чином компенсувати те злиденне безправне життя, яке довелося прожити в селі. Їх можна зрозуміти — хоч на старість отримати щось. А ще на них часом впливають і діти, які проживають у місті і підштовхують своїх рідних до таких дій. На щастя, ще не всі так думають.
Вигідно фермерам? Ні!
Городянам? Категорично ні!
Державі в цілому? Ні! Оскільки така “реформа” тільки дещо вирішить проблеми сьогоднішнього дня — тимчасово закриє певні бюджетні дірки. Але ж держава не має права жити одним днем. Сьогодні продані за безцінь землі забезпечать щасливе майбутнє лише невеликому колу чиновників, а народ залишиться навіть без надії на майбутнє.
Вигідно олігархам? Так!!! Вони сплять і бачать це гендлювання.
Вигідно політикам? Так!!! Оскільки сьогодні майже всі вони є запроданцями.
Вигідно представникам влади? Так!!! Адже більшість із них сьогодні живе за принципом “греби все, що можна загребсти”.
Отже, запропонована “реформа” вигідна олігархам, владі, політикам і тій частині селян, які бажають якнайшвидше продати свій пай. Усі вони, безумовно, є частиною народу України. Але чи є вони більшістю і, головне, чи керуються інтересами держави, всього народу?! Мабуть, що ні! А в таких визначальних питаннях не враховувати інтереси всього народу, які мають бути пріоритетними, — злочин.
Отже, питання ринку (обігу) землі потрібно виносити на загальний всеукраїнський референдум.
Від редакції: запрошуємо усіх, кого хвилює означене питання, висловити і свою думку на сторінках районного тижневика.
Віталій НЕСТЕРУК, м.Камінь-Каширський.
