Єдиному гнізду чорних лелек не знайшлося місця у лісі

У межах села Боровне, поблизу річки Стохід, працівники ДП СЛАП “Камінь-Каширськагроліс” вирубали ділянку  лісу під номером 17-24 площею 2 гектари, на якій знаходилось єдине гніздо червонокнижних  чорних  лелек.

Ще у 2013-2014 роках цю пташину пару можна було спостерігати на річці поблизу села. А у 2015-му лелеки зникли. Птахів, які навесні повернулися і почали відкладати яйця, варварським чином вигнали з рідного гнізда. Невже не можна було залишити острівок дерев, аби зберегти гніздо і птахів? Або ж чи не можна було спробувати  влаштувати для лелечої пари гніздо на одному з дерев поблизу?

Згодом територія навколо дивним чином вигоріла (швидше за все свідомо випалена), де було відведено ще  одну  ділянку під номером 17-23. Люди протягом багатьох років помітили одну цікаву закономірність, що в більшості випадків ліс загорається саме в потрібному місці і в потрібний час. Що це: таки дійсно дивний збіг обставин чи все-таки перевірений практикою і життям надійний спосіб замітання слідів? Нехай це буде на совісті тих, хто так  чинить. До  речі, територія поблизу річки Стохід, де проводяться зазначені рубки, належить до заказника державного значення. Упродовж останніх 15 років ці рубки не припинялися. А починаючи з 2014-го,  користуючись складною ситуацією в країні, рубати почали прискореним темпом. Дорізується все, що ще лишилося.

Тут принагідно варто згадати ще і ось про що. Ще наприкінці 90-их років минулого століття до Боровненської сільської ради надійшов документ, у якому висловлювалося прохання дати дозвіл на створення заказника у поймі річки Стохід. Але тоді невідомо хто пустив брехливі чутки, що як тільки це відбудеться, то місцевим жителям заборонять косити сіно, збирати гриби і ягоди… Налякані люди відклали розгляд даного питання. Із того часу згаданий документ більше не виносився на розгляд.

Відомо, що ліси для жителів району — одне з найбільших багатств нарівні з водою, повітрям. А ще вони є чи не єдиним джерелом виживання наших людей, особливо сільської категорії. Наші ліси надзвичайно багаті на гриби, ягоди. Але проводячи планові і позапланові рубки лісу, наші лісгоспи бездумно нищать ягідники чорниці, грибні бори, свідомо прирікаючи жителів села на жебрацтво. Чому лісова продукція так ціниться в Європі? А тому, що тільки в дикій природі вона найчистіша і геннонемодифікована. Рентабельність від заготівлі грибів і ягід у рази вища, ніж від лісозаготівель. Це при тому, що не знищується природа. Ягідні плантації вже давно треба затвердити як національне надбання і законом заборонити їх знищення, вирубку.

Чому в цивілізованих країнах давно відмовились від суцільних рубок? Та тому, що ліс — це легені планети, він  виробляє кисень і очищає повітря. Молоді насадження фізично не можуть це робити в таких обсягах, як зрілі дерева. Для повного відновлення потрібно 50 — 70 років. Все це вже відображається на здоров’ї. І якщо нічого не змінимо, то буде ще гірше. Схоже, що правду казав один індіанський вождь: як зникне на землі остання рослина, то люди тільки тоді зрозуміють, що долари не можна їсти.

І насамкінець повернуся до того, з чого почав. Існує народне повір’я: лелека біля оселі — щастя в оселі. Що ж,  лісоруби свій вибір зробили. Природа не попустить такої наруги.

Валентин КАДИРА,

село Боровне.

Фото автора.