Головному поштовику Камінь-Каширського, Любешівського і Ратнівського районів Сергієві Остапуку виповнилося 60 літ. Сьогоднішня наша розповідь-бесіда — про ювіляра та про справи у його поштовому господарстві.
Минають роки, з’являються нові технології, засоби комунікації. Але одне залишається майже незмінним – це пошта. Як і раніше вона є сполучною ланкою між людьми, єднає мешканців далеких країн, дає можливість вільно спілкуватися попри кордони. Проте всього того не існувало б, якби не віддані власній справі поштовики, які з дня у день виконують важку, потрібну та разом з тим бідно оплачувану роботу: доставляють громадянам листи, відправлення, газети і журнали, пенсійні, соціальні виплати, рахунки, тощо, приймають та пересилають грошові перекази, оформлюють передплату на улюблені видання, підтримують їх добрим словом, а нерідко й ділом. У Камінь-Каширському районі великий і переважно жіночий колектив цих невтомних трударів уже понад десятиліття очолює професійний та мудрий керівник Сергій Остапук.
Нині ввірене йому Центральне відділення поштового зв’язку Каменя-Каширського обслуговує, окрім тутешніх, також поштові відділення сусідніх Любешівщини та Ратнівщини. Загалом у підпорядкуванні Сергія Омеляновича майже 300 працівників, яких називає своєю вірною родиною помічників і однодумців. Саме завдяки таким як вони, вважає, галузь продовжує існувати, досягає помітних успіхів, знаходить успішні моделі співпраці з клієнтами.
Нещодавно пан Сергій відзначив поважний 60-літній ювілей. Зовсім скоро святкуватиме він іншу, не менш знакову дату – сорокаріччя професійної діяльності, котру розпочинав простим електромонтером.
– Чому вирішив пов’язати життя саме з поштою? Напевне, так було визначено мені долею. Ще в школі мав нахил до технічних дисциплін. Згодом за прикладом брата, який навчався на зв’язківця в Львівському технікумі зв’язку, вступив до Дніпропетровського технікуму автоматики і електромеханіки. Відслуживши строкову в лавах Радянської армії, в 1981-му повернувся до Каменя-Каширського. Відтоді й розпочалася моя кар’єра поштовика.
Спочатку, розповідає Сергій Остапук, працював електромонтером, далі – електромеханіком, за тим – інженером, провідним інженером. З квітня 1995 року пішов на підвищення, обійняв посаду заступника директора вузла поштового зв’язку. Пізніше його призначили начальником.
– Якщо раніше ми обслуговували 35 відділень, то наразі їх кількість зросла до 88, охопили чи не все білоруське прикордоння. У середньому послугами пошти користуються близько 150 тисяч жителів Камінь-Каширського, Любешівського та Ратнівського районів. Думаю, що в майбутньому клієнтську базу будемо лише нарощувати. Адже у нас є що запропонувати людям. Коли порівнювати з конкурентами, сьогодні в Укрпошти одна із найнижчих цін на доставку.
Запроваджена послуга експрес-доставки. Співпрацюємо з інтернет-магазинами, торговельними майданчиками.
Помітно збільшилась кількість відправлень з Китаю. Щодо сільських відділень, до прикладу в селах Карасин, Пнівне, Хотешів і ряді інших на сьогодні вже встановлені термінали самообслуговування, через які клієнти можуть без проблем отримати заробітну плату, оплатити комунальні послуги. Не так давно впровадили можливість розрахунку за надані поштові послуги платіжними картками. Подібна новація подобається мешканцям. Від березня цього року на 10% збільшили приймання платежів. Активно здійснюємо комп’ютеризацію відділень. Починаючи з 2018 року, вісім сільських відділень району вже отримали комп’ютерну техніку, що значно полегшує роботу працівників і пришвидшує проведення операцій. Ми також є лідерами в області з реалізації товарів народного господарства. Найбільшими нашими партнерами, звісно, залишаються друковані видання. Починаючи від районного, що є лідером за кількістю примірників серед друкованих ЗМІ, котрі передплачують краяни, до обласних і всеукраїнських, – ділиться успіхами Сергій Остапук.
Однак визнає, труднощів теж вистачає. Зокрема потребує оновлення наявний парк техніки. Мова йде насамперед про велосипеди, якими послуговуються листоноші.
– Хотілося б, аби листоноші були забезпечені автотранспортом. Адже професія у них дуже важка. Чи не щодень вони змушені долати на велосипедах десятки кілометрів, розвозячи кореспонденцію, періодику, рахунки, тощо. При тому виконують роботу за будь-яких погодних умов: у спеку, дощ і сніг. Але це дуже велика мрія. Хоча мрії з часом мають здатність здійснюватися…
Не оминув увагою керівник і питання оплати праці працівників поштових відділень. За його словами, всіляко намагається знайти шляхи її підвищення, впроваджуються механізми заохочування поштовиків. Скажімо, за гарне виконання плану, реалізацію товарів, періодичних видань, поштової продукції, доставку техніки сумлінний працівник може отримати грошовий стимул до основної заробітної плати.
– Віддавши пошті майже сорок років життя, будучи причетним до різних сфер її діяльності, я чудово розумію, наскільки важливу роль в нашій професії відіграє сумлінний підхід до справи працівників. Коли людина на своєму місці, є розуміння, що на тобі лежить велика відповідальність за те, аби пенсіонери отримали вчасно пенсію, клієнти, – відправлення, тоді буде результат. Я радий, що у нас гарний колектив. У них все виходить. Якщо й виникають труднощі, ми намагаємося допомогти працівникам, проводимо тренінги, вчимо, як знайти підхід до клієнта.
Хочу відзначити “старожилів” поштового зв’язку в районі: оператора переказів Камінь-Каширського відділення поштового зв’язку Раїсу Карпівну Телепей, завідуючого Піщанівського відділення Івана Степановича Кузьмича, завідуючу Сошичненського відділення Надію Олександрівну Прокопчук, завідуючу Раків-Ліського відділення Марію Мефодіївну Кухтей. Це відділення, до слова, має більше 500 примірників районки за передплатою! Насамкінець дякую своїй родині, особливо за підтримку, котру щодень відчуваю від своїх рідних.
Олександр ПРИЙМАК,
фото автора.
