Незалежна громадсько-політична газета

Ірина Констанкевич: «Дуже часто законопроекти, які не вигідні правлячій верхівці, не вносять до порядку денного»

с9 травня, у День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, народний депутат України від УКРОПу Ірина Констанкевич побувала із робочим візитом на Камінь-Каширщині. Вона відвідала села Личини, Качин, Нуйно, Сошичне та Запруддя.
Ірина Мирославівна привітала місцевих жителів із цим знаменним днем та водночас поспілкувалася з ними про проблеми, які тривожать.

ЛИЧИНИ – село невелике. Мешкає тут близько семи сотень людей, які зайняті в основному веденням власного господарства. Більшість селян не працює, бо ніде, а тому багато з них сподіваються на підтримку держави (соціальні допомоги). От і на зустрічі з депутатом висловили своє обурення з приводу того, що тепер при призначенні субсидій для непрацюючих враховують три прожиткових мінімуми, а через це для багатьох ці допомоги вже не виходять. Так само личинівці висловили побажання, аби депутати передбачили законодавчо замість виплат малозабезпеченим сім’ям допомоги на кожну дитину незалежно від їх кількості у сім’ї. На що Ірина Мирославівна зауважила: «Про це говорять мені не вперше. Я підніматиму ці питання. Ми обговоримо їх із міністром соцполітики. Але майте на увазі, що у Камінь-Каширському районі із 64 тисяч населення лише 6 тисяч – зайняті громадяни, відрахування із зарплат яких надходять у бюджет».
За словами голови Камінь-Кащирської райдержадміністрації Валерія Дунайчука, у Личинах у 2017 році загалом було виплачено орієнтовно 1 млн. 300 тисяч гривень соціальних допомог…».
Селяни також звертали увагу народного депутата на мізерне пенсійне забезпечення. У відповідь Ірина Констанкевич зазначила, що пенсійна реформа дійсно не вплинула на підняття пенсій поліським трударям: «Я зареєструвала кілька десятків законопроектів, але на розгляд вони не виносяться. Зокрема, разом з народними депутатами від УКРОПу підготували три законопроекти по пенсіях, однак уряд їх відхилив. Ми подавали правки до законопроекту по пенсійній реформі, які стосувалися жінок, людей з інвалідністю, чорнобильців, проте у комітеті ці правки відхили і в парламенті не проголосували. Тому за пенсійну реформу я не голосувала. Наразі ми знову готуємо зміни до закону про перерахунок пенсій».
Звернулися селяни до народного депутата, сподіваючись на допомогу у вирішенні проблеми відсутності скрапленого газу для продажу населенню.
«Раніше ми завжди купували газ у балонах у Камені-Каширському. Потім — у Ковелі. А тепер його неможливо придбати і там. У нас же переважна більшість жителів села користується скрапленим газом і для них його відсутність дійсно є проблемою”, — окреслив питання сільський голова Іван Шепшелей.
Ірина Констанкевич пообіцяла вивчити питання та за можливості його вирішити так само, як і допомогти у розв’язанні проблеми із недостатністю напруги на одній із вулиць Личин. За словами сільського голови, в електромережі на вулиці Першотравневій дуже слабка напруга, бо «чимала частина села на одному трансформаторі».
«Ми вже зверталися у Камінь-Каширську філію «Волиньобленерго» із запитом, щоб якнайшвидше поставили розвантажувальну підстанцію. Однак, хоч її встановлення і було заплановане ще у 2015 році, дотепер цього так і не зробили», — зазначив Іван Шепшелей.
Личинівці дякували Ірині Мирославівні за підтримку. Зокрема, за те, що з її допомогою перекрили дах місцевої школи – 300 тисяч грн для цього нардеп залучила з фонду соц-економу.
На зустрічі також просили підтримки в облаштуванні дитячого майданчика для місцевих малюків. Відтак домовилися, що майданчик буде придбаний при умові, що 70 відсотків профінансує фонд Ігоря Палиці «Тільки разом», а 30 відсотків — жителі села.

У КАЧИНІ на зустріч із народним депутатом прийшли селяни переважно зі своїми особистими питаннями.
Сільський голова Олександр Войтюк ознайомив гостю із загальними проблемами села.
А хвилює передусім качинців перспектива появи у селі дитячого садочка. Минулого року Ірина Констанкевич залучила із фонду соцеконому 120 тисяч гривень на виготовлення проектно-кошторисної документації на реконструкцію приміщення колишнього бару під дошкільний навчальний заклад. Наразі все ще в процесі. Але є сподівання, що невдовзі необхідні документи будуть готові. І за деякий час у селі таки вдасться відкрити дошкільний заклад, адже у Качині близько восьми десятків дітей дошкільного віку.
Іншим важливим питанням є будинок культури. Він побудований у 1988 році. Оскільки роботи були виконані не зовсім якісно, заклад постійно доводиться ремонтувати. На приміщенні вже замінили шатрове перекриття, зробили систему опалення. Провели також ремонт бібліотеки. Сам будинок є великим, тож частину його віддали під фельдшерсько-акушерський пункт. Громада виграла прооновський проект і тут облаштували сучасний ФАП. Залишилося тепер довести до ладу перший поверх. А для цього передусім потрібно замінити вікна. Ірина Констанкевич пообіцяла подати заявку на виділення відповідних коштів із фонду соцеконому.
Та чи не найбільше турбує качинців проблема їхньої перлини і гордості – озеро. Воно є дуже замуленим. І люди воліли б провести очистку водойми. За словами сільського голови, це дуже затратна справа і своїми силами та навіть за підтримки районної влади цього їм не осилити. Не вдається залучити до цієї справи і якісь приватні фірми, хоча очистка озера може водночас бути і досить прибутковою справою. Тож Ірина Констанкевич порадила готувати бюджетний запит на Міністерство екології.
Народний депутат побувала на місцевому півострові Кемпа та пройнялася красою Качинського озера. Сільський голова розповів, що в цьому урочищі кілька років тому проводилися археологічні дослідження, під час яких науковці натрапили на унікальне городище пізньосередньовічного періоду.

СЕЛО НУЙНО вирізняється з-поміж багатьох інших своєю досить непоганою інфраструктурою. У селі – два дошкільні заклади, школа, будинок культури, ФАП, лісництво. Окрім того у Нуйні є дві церкви. І, напевне, не випадково на зустрічі із нардепом нуйнівці порушили тему створення Єдиної помісної церкви, що ініціював Президент та підтримала Верховна Рада.
Ірина Констанкевич поділилася із селянами своєю думкою з цього приводу. Зокрема, вона зауважила: «Швидше за все це питання носить політичний підтекст. Зрозуміло, нам би всім хотілося, щоб була єдина помісна українська церква. Але це питання дуже складне. Втім хочеться вірити, що воно не розколе країну і не поділить її».
Висловлювали своє невдоволення активні селяни роботою Верховної Ради. Вони зауважували, що працює законодавчий орган зовсім неефективно. Мовляв, у залі засідань або безлад і хаос, або порожні робочі місця. Жителі поліської глибинки, зрештою як і вся Україна, воліли б бачити і злагодженість дій депутатів, і конструктив у їхній роботі. На що Ірина Мирославівна зауважила:
«Цілком з вами погоджуюсь. Більше того, скажу, що попри те, що Верховна Рада все ж голосує за певні закони, вони не завжди ті, що на часі. Дуже часто хороші законопроекти, які покликані покращити життя людей, однак не вигідні правлячій верхівці, навіть не вносяться до порядку денного засідання парламенту».
А як варіант покращення роботи нардепів, на думку нардепа, може бути не лише вдосконалення регламенту, а передусім зняття депутатської недоторканості. Окрім того вона вважає, що потрібно передбачити процедуру імпічменту президента, адже всі мають бути рівні перед законом.
Після загальної зустрічі Ірина Констанкевич провела особистий прийом громадян.

СОШИЧНЕНЦІ на зустріч з народним депутатом порушили ряд важливих питань, які зрештою турбують не лише їхню громаду. А це передусім — нестача коштів на заробітні плати для технічних прцівників.
«Насправді така ситуація із зарплатами для техпрацівників склалася лише у Камінь-Каширському районі, — зауважила Ірина Мирославівна. – Щоб виріши проблему у 2017 році, мені доводилося втручатися особисто. Я приїхала з Києва, брала участь у роботі бюджетної комісії обласної ради. Ми дискутували, пояснювали, але ваші зарплати відстояли. І для мене стало великим здивуванням, що почався 2018 рік — і та ж сама ситуація. Тепер кажуть, що це в Києві щось не так порахували. Коли запитую у міністрества, чому так сталося, мені кажуть, що такі були пропозиції знизу. Але, щоб не відкладати вирішення питання у довгий ящик, ми зібрали брифінг у Верховній Раді і озвучили дану проблему. Проте турбуватися про вирішення цього питанння має передусім місцева виконавча влада. Тому раджу вам бути активними і постійно їй про це нагадувати».
До речі, як зауважила помічник народного депутат Світлана Сидорук, обласна адміністрація у відповіді на запит народного депутата повідомила, що у них є нерозподільчий резерв у розмірі близько 30 мільйонів грн. Тож, за словами Світлани Макарівни, виконавча влада зобов’язана якнайшвидше подбати про розв’язання цієї проблеми.
Інше наболіле питання порушила завідуюча місцевого садочка Ганна Гаврилюк. Вона розповідала про мізерні зарплати працівників дошкілля. Зокрема, звернула увагу на те, що працівники ДНЗ села Сошичне не отримують вчасно та в повній мірі зарплату.
«Коли вже нарешті держава повернеться обличчям до дошкільної освіти? — зазначила керівник ДНЗ. – Уже 15 років минуло, як наш садочок відновив свою роботу. І за цей час держава нам не виділила жодної копійки ні на що. У нас все за рахунок батьків. Харчування дітей оплачують батьки, ігрове обладнання купують батьки, вуличне обладнання – батьки, ремонт — батьки. Чому тоді установа вважається державною? Працівники нашого ДНЗ наразі отримали лише 10 відсотків зарплати за квітень!» — звернула увагу Ганна Гаврилюк.
Насправді, як пояснили в ході розмови, така ситуація із зарплатою тому, що дошкільний заклад перебуває на утриманні сільської ради. Але питання малих розмірів зарплат для працівників дошкілля є проблемним загалом.
«Дійсно дошкілля у нас залишилося поза увагою держави, — зазначила Ірина Мирославівна. – Зарплати законом гарантували лише для вчителів. Для дошкілля, позашкілля, профтехосвіти, вищої школи цих гарантій немає. Тому ми напрацювали законопроект, я його зареєструвала. Його ідея полягає в тому, що має бути витриманий принцип зростання зарплати для усіх, хто є педагогічним працівником. Але міністерство каже, що грошей немає, тому, правду кажучи, перспектива невтішна. Втім намагаюся підтримати освітні заклади. І, наприклад, минулого року кошти фонду соціально-економічного розвитку ми спрямовували на потреби близько 50 шкіл та 30 садочків мого виборчого округу».
Поряд з цим сошичненці гостро поставили питання виділення землі місцевим атовцям. На що Ірина Констанкевич зазначила, що дійсно учасникам АТО пообіцяли землю (законом вона гарантується), але дуже часто з цим є зловживання на місцевому рівні, особливо, на рівні держгеокадастру. Нардеп мала з цього приводу розмову з прем’єром Володимиром Гройсманом, тому є надія, що питання зрушить з місця.
Наостанок свого візиту на Камінь-каширщину Ірина Констакевич відвідала Свято-Успенську церкву у селі Запруддя та зустрілася з жителями цього невеличкого села.
Тетяна ПРИХОДЬКО.

сс

Please enter banners and links.

НОВИНИ

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *