Незалежна громадсько-політична газета

З міжнародного фестивалю повернулися переможцями

сТалановите подружжя камінь-каширців розповіло, чим підкорило серце столиці

Протилежності притягуються! І це не вигадка, а закон фізики… Спостерігаючи за молодим сімейним дуетом Богдана та Катерини Пікунів, важко підібрати більш влучне порівняння. Водночас різні в житті і настільки ж подібні в любові до прекрасного, вони спільно творять власну пісню кохання, доносячи це неймовірне почуття до сердець публіки. Здається, що музика супроводжує їх скрізь: на роботі, вдома та навіть у сні. Вони, працівники районного будинку культури, постійно беруть участь у різноманітних концертних програмах, пам’ятних заходах, виїзних виступах. Нерідко відвідують і усілякі тематичні конкурси виконавців. Зокрема, нещодавно Богдан і Катя повернулися з міжнародного фестивалю-конкурсу мистецтв “Понтійська арена”, де здобули перше місце у номінації “Музичне мистецтво”.

Журналіст “Полісся” поспілкувався з талановитим подружжям та дізнався про найбільш цікаві деталі поїздки.

 

Домовляємось зустрітися з дуетом на рідній для них території — у будинку культури. Катя трішки запізнюється, тому починаємо розмову з Богданом. За спиною у співрозмовника зачохлена бандура дружини, поряд на вішаку — сценічний іменний костюм. Здається, що в якусь мить він схопить під руки увесь цей “реманент” і подасться підкоряти нові концертні зали.

Хоча… все можливо, адже життя виконавця – це постійний рух, нова публіка, та головне… пісня, яка завжди  вирує в його душі. Ось і зараз Богдан думками знову повертається на столичну сцену.

– Чому вирішили поїхати до Києва? Просто хотіли з дружиною перевірити свої сили та продемонструвати вокальну майстерність. А також розрекламувати наш рідний Камінь-Каширський. Пробитися на фестиваль було нескладно. Подали заявку в Інтернеті, купили квитки і вперед. Вражень, звичайно, багато. Найбільше сподобались циркові артисти. Звичайно, радіємо з перемоги. Для нас — це перший конкурс такого рівня, тому хочеться продовжувати творчі експерименти і рухатись далі. Поки дуетом виступаємо тільки на теренах України, але хто знає… можливо згодом географія зміниться. За правилами фестивалю учасники, що здобули перше місце, отримують шанс поїхати до Болгарії. Однак для цього потрібні великі кошти, — розповідає Богдан.

“Понтійська арена” – надзвичайно цікавий захід, який за останні роки став дійсно міжнародною подією. Цього разу він проходив уже вдвадцяте поспіль та зібрав представників аматорських і фольклорних колективів, циркового, естрадного мистецтва, вокалістів, акторів, музикантів із восьми країн світу: Болгарії, Польщі, Білорусі, Китаю, Південної Кореї, Німеччини, Австрії і, звісно, України.

Поки ж у фінансовому питанні не все так просто, тому чи потраплять туди наші краяни – невідомо. Цікавимося в Богдана, як вдалося обійти настільки іменитих конкурсантів?

– Завдяки незвичній програмі. Інші учасники виступали у класично-народному стилі. А ми продемонстрували власну інтерпретацію пісні Святослава Вакарчука “Коли навколо ні душі” під музичний акомпанемент бандури. Початково дана композиція не була написана для бандури, а виконувалась на фортепіано. Дружина підібрала на слух тональність (Катя професійно володіє бандурою. – Авт.) і так з’явилася на світ нова обробка. Журі звернуло на це увагу, — ділиться співрозмовник.

До слова, на цьому музичні експерименти родини Пікунів не вичерпуються. Сьогодні вони працюють над тим, аби осучаснити класичні твори, поєднують з бандурою різноманітні інструменти: контрабас, маракаси, тощо. Намагаються відійти від шаблонного образу артиста-народника.

– Наразі багато класиків намагаються внести нові елементи у свою творчість. Скажімо, як наші колеги з Києва “Шпилясті кобзарі”, котрі виконують на бандурі кавер-версії світових хітів та українських народних пісень. Ми також пішли за їх прикладом і не так давно представили власний варіант пісні на слова Тараса Шевченка “Зелена травка”. Музичну обробку цього твору здійснив Ярослав Джусь (лідер “Шпилястих кобзарів”  – Авт.). Згодом дружина переклала їх на бандуру і так ми представили її місцевій публіці, — ділиться творчими секретами Богдан.

Насамкінець нам вдається побачити ліричну половинку дуету. Катя теж тішиться перемогою і готова до нових мистецьких звершень. Чого ми бажаємо їй успішно досягти.

Олександр ПРИЙМАК,

фото автора. 

 

 

ПУБЛІКАЦІЇ

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *