Незалежна громадсько-політична газета

Про минуле і сучасне говоритимуть на конференції

сЯк вже повідомлялося, 6 грудня у районі відбудеться науково-практична конференція “Минуле і сучасне Волині та Полісся. Камінь-Каширський район в історії України та Волині”. Цей захід, що приурочений до 70-ої річниці масової депортації місцевого населення в жовтні 1947 року та 75-ої річниці знищення єврейського гетто у серпні 1942-го, планують зробити особливо насиченим різного роду екскурсіями та подіями.

За словами директора краєзнавчого музею Наталії Пась, найперше у Камені-Каширському планують презентувати пам’ятну дошку в честь невідомих патріотів, що в 1947-му вивісили синьо-жовте знамено на будинку тогочасного педучилища. До речі, нині в цій будівлі знаходиться будинок школяра та Камінь-Каширський народний краєзнавчий музей.
Як відомо, восени того року, певно, група студентів, що вчилися тут, саме у такий спосіб висловила свою незгоду із насадженням комуністичного режиму.
Мешканець Раків Лісу Йосип Козік, який теж був репресований, — один із свідків тих подій. У той час він також навчався у Камінь-Каширському педучилищі. Він пригадує, що за цей вчинок покарали інших учнів педучилища, в тому числі і його.
Працівники МДБ змогли вийти на студента другого курсу Олександра Шліхту. Він написав записку секретарю первинної комсомольської організації Надії Кальчук. У листі необережно висловив незгоду із тим, що дівчина закликала вступати у комуністичний молодіжний рух. Отож за доносом Олександр Шліхта потрапив у поле зору органів держбезпеки. А вже із нього на допиті енкаведисти і вибили імена та прізвища інших прихильників самостійницьких ідей.
Окрім Йосипа Козіка та Олександра Шліхти були затримані також колишні учні педучилища Степан Ісько, Василь Соловей, Іван Мальчук, Василь Лукич та Іван Солтан. Більшість з них було репресовано і засуджено до десяти років виправних таборів. В тому числі легендарний Іван Солтан, який нині є головою обласної організації Товариства політв’язнів та репресованих.
Крім того, в ході конференції, за словами Наталії Пась, її учасники побувають на місці масового розстрілу єврейського населення, відвідають храм Різдва Пресвятої Богородиці Каменя-Каширського, де зберігають дві давніх ікони, та візьмуть участь у науково-практичній частині заходу.
Олесь Федорович,
фото автора.

ПУБЛІКАЦІЇ

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *