Незалежна громадсько-політична газета

Шкільний протест у Стобихівці триває

cСеляни вирішили не пускати дітей на навчання, поки влада не дослухається до їхніх вимог!

Як ми вже повідомляли наших читачів, початок нового навчального року в районі відзначився неординарною подією. У день першовересня в селі Стобихівка батьки не пустили дітей у школу. Вдома залишились майже усі 240 учнів (9 чи 10 все-таки пішли на святкування). Причиною такого кроку ініціативна група батьків називає аварійний стан приміщень цього закладу освіти, невідповідність його санітарним нормам: немає вбиральні, актового і спортивного залів, тощо. Непокоїть також і те, що старенька школа, котра, до слова, споруджена ще 1974 року, просто не вміщає всього учнівського загалу. Тож дітлахи змушені навчатися тут у дві зміни та в пристосованій будівлі сільського будинку культури, де діють три класні кімнати. Поки школярів вдається потіснити, але чи надовго. З кожним роком населення Стобихівки збільшується. Родини тут багатодітні, часом з однієї можуть одразу навчатися 3-5 дітлахів, а то і більше. Тому потреба в новій школі є. Свої вимоги протестувальники виклали у зверненні до голови облдержадміністрації Володимира Гунчика, з яким зустрілися під час його візиту в сусіднє село Осівці. Про перебіг самої зустрічі, а також подальший хід протестної акції — далі у матеріалі.

VLUU L210  / Samsung L210

Шкільний протест у Стобихівці триває

Володимир Гунчик: “Протестами ви нічого не досягнете”

Не встиг стихнути останній відгомін шкільного дзвінка в Осівцях, як до парадного входу під’їхав мікроавтобус, звідкіля оперативно вийшла група людей. Голова ОДА Володимир Гунчик саме про щось розмовляв з керівниками району. Мабуть, ділився свіжими враженнями від відвідин села та побаченого під час огляду будови нового навчального закладу. Коли приїжджі гості підійшли ближче, з вигляду губернатора було помітно, що він не очікував такого “сюрпризу”. Виглядав трішки розгубленим. Тим часом директор тутешньої школи Любов Дем’яник, тактовно запросила гостей і представників влади пройти для розмови в більш спокійніше місце. Отож усі зібралися в тісненькій кімнаті учительської.

Першим взяв слово директор Стобихівської школи Анатолій Хельчик. Від імені громади він озвучив головні вимоги протестувальників. Зокрема, Анатолій Григорович пояснив, що напередодні, а саме 31 серпня, до нього звернулися батьки. На загальних зборах вони вирішили не пускати дітей до школи наступного дня. Аргументували своє рішення тим, що школа не відповідає санітарно-гігієнічним вимогам: не вистачає класних приміщень, п’ять класів навчається в другу зміну, немає актового, спортивного залів, туалету. Як розповів освітянин, на даний час в школі навчається 240 учнів. Через три роки кількість учнів зросте до майже трьохсот. Не буде можливості вчити діток навіть у дві зміни. Тож батьки попросили пройнятися їхньою ситуацією і допомогти звести приміщення нової школи. А таких немало-небагато – 72 чоловіки, що підписалися під зверненням.

– У нас школа дійсно маленька. Проектна документація на нову ЗОШ є виготовлена. Земельна ділянка виділена. Це зроблено ще за часів попереднього губернатора Бориса Клімчука. Школярі навчаються в одному приміщенні і на другому поверсі сільського клубу. Приміщення в напіваварійному стані, – додав до сказаного Анатолій Григорович. Потому він передав текст вимог Володимиру Гунчику. У відповідь на це губернатор резонно запитав директора: “А чому ви почали акцію протесту першого вересня?” Анатолій Хельчик пояснив, що то є ініціатива батьків. “Яка різниця?” – відрізав голова ОДА.

– Чому це демонстративно зроблено саме першого вересня? Цим ви перекреслили все те, що могло бути досягнуте. Ви зробили акцію протесту, показавши, що – отакі круті. Я не розумію цієї позиції. В нас 38 шкіл в області, які знаходяться в аварійному стані. Ми в Камінь-Каширському районі побудували одну школу, одну школу реконструюємо і одну школу будуємо. І ви вирішили такими діями спонукати голову прийняти рішення про будівництво школи в Стобихівці? Це дуже серйозно, і мені треба подумати, чи ще це робити, – прямо зазначив Володимир Петрович. Далі аргументація фактами лише посилилась.

– Хочу сказати, що є школа в Ківерцівському районі, яка знаходиться в сільському клубі, де вчаться всі діти в одному класі. Де тече дах, немає ніяких приміщень: вчительської, їдальні, нічого. Школи, в котрих дах вже провалився, але там батьківський комітет і керівництво навчального закладу знаючи, що ми започаткували в цьому році будівництво чотирьох шкіл, прийняли рішення відкласти зведення школи. Ми їм сказали: готуйте проектно-кошторисну документацію в цінах 2017 року, і наступного року будемо розглядати цей проект. Ви зробили зовсім по-іншому. Хто вас напоумив це робити?

У відповідь — тиша. Далі розмова нагадувала радше монолог самого Володимира Гунчика, ніж діалог.

– Хто вам сказав, що першого вересня треба зробити акцію протесту? Невже не можна було говорити про ці речі раніше? Я в Камені-Каширському вже 18-й раз. Знаєте, це мені нагадує сплановану акцію. Хтось вас під це підштовхує. Такими методами будівництва школи ви ніколи не досягнете. Тому, що у нас є всього-на-всього 150 мільйонів гривень. Щоб завершити будівництво чотирьох шкіл, потрібно 120 мільйонів гривень. Залишається лише 30 мільйонів. Крім будівництва цих шкіл в області є садочки, амбулаторії, ФАПи, об’єкти соціальної інфраструктури. Я завжди з розумінням ставлюся, коли звертаються батьківські колективи: ми започатковуємо роботу, робимо проектно-кошторисну документацію, вибираємо ділянку. Все це ми зробили в Осівцях. Я три рази був у Осівцях, і жодного батьківський комітет не влаштовував акцію протесту. Так, були дискусії, так, ми говорили на підвищених тонах. Але в 2016 році ми спільно прийняли рішення розпочати будівництво. І в 2017 році вже освоюємо кошти: школа буде накрита, вставлені вікна, влаштовано опалення. А першого вересня 2018 року ми школу здамо.

Справді, за час перебування на посаді Володимира Гунчика, як губернатора, виступів осівчан не було. Однак ради справедливості треба нагадати, що 2013 року, саме на 1-ше вересня у селі Осівці через аварійний стан школи батьки не пустили дітей на перший дзвоник та вимагали її ремонту. Після завершення лінійки вони зібралися в приміщенні будинку культури та прийняли спільне рішення направити звернення тогочасним міністру освіти Дмитру Табачнику, начальнику обласного управління освіти Олександру Хомичу, голові облдержадміністрації Борису Клімчуку, голові Волиньради Володимиру Войтовичу, де зазначили про необхідність спорудження нової школи та забезпечення нормальних умов навчання для дітей на час будівництва. Потому ще й запросили губернатора області на особисту зустріч до свого села.

Вже шостого вересня Борис Клімчук відвідав Осівці, де обговорив з громадою питання будівництва школи. Тоді було домовлено, що вже за два роки в Осівцях зведуть школу на 296 учнівських місць. На це мали витратити понад 20 мільйонів гривень. Однак через передчасну смерть Бориса Петровича у 2014 році свою обіцянку той не виконав. Хоча все вказує, що міг. Тож стобихівці мають з кого брати приклад.

– А тепер я повернуся в Луцьк. Уявіть, що до мене приїдуть Маневицький, Локачинський райони з акціями протесту. А я скажу, мовляв, почекайте! Не може бути протестних акцій у 38 школах. Ніхто не будуватиме 38 шкіл одразу. Я здивований, шановні мої земляки, що ви так поставилися до мого приїзду в район. Дуже здивований.

 

Володимир Гунчик:  “Я людина, яка не гнеться, коли на мене тиснуть”

Обуренню губернатора не було меж. Він чітко дав зрозуміти учасникам акції, що дуже серйозно обдумає, чи розглядати їхнє звернення. Адже, за словами Володимира Петровича, на його столі лежить ще шість подібних від інших директорів шкіл. Хоча відразу ж спробував переконати, що як виходець із Камінь-Каширщини повсякчас ставить район на перше місце.

– Я завжди віддавав пріоритет своєму рідному району. У жодному районі немає такого, щоб будували три школи. У нас в Житнівці школа здана, в Осівцях будується, ведеться реконструкція в Оленине, де закладено вже фундамент, де почато роботи. І мене завжди критикують, що ви, Володимире Петровичу, особливу увагу приділяєте Камінь-Каширському району. Так, приділяю, бо я звідси родом. Але, щоб так мене зустрічали земляки?! Я не очікував цього. І ви думаєте, що протестними акціями доб’єтеся, що ми кинемо все і будемо будувати школу? Ні, шановні, ні. Передайте тим, хто вас на це організовував, що я буду дуже довго думати, чи приймати якесь рішення, чи не приймати. А потім приведу до вас батьківський комітет Ківерцівського, Локачинського, Турійського районів, і ви будете говорити разом з ними. У них така сама ситуація, ще гірша. Але там ніхто не робить протестної акції. Всі починають навчання нормально. Як ви могли це зробити? Мені соромно за моїх земляків. Соромно!

На думку голови Волинської ОДА, такі методи є неприйнятні. І вплинути цим на нього неможливо, адже він “людина, яка не гнеться, коли на нього тиснуть”.

– Сьогодні зробили протестну акцію. Не почали навчальний рік. Не починайте. Протестуйте. Перекривайте дороги. Блокуйте мости. Я здивований… для мене це дуже неприємно. Міг очікувати від будь-кого, але не від Камінь-Каширського району. Передайте тим, хто вас спонукав до цих дій, моє велике “дякую”.

І знову таємничість та недомовки. Хто ці неназвані лялькарі, які, за словами Володимира Петровича, “тягнуть за ниточки мітингарів і граються на почуттях батьків і дітей”? І чи є вони взагалі?

 

— Вертайтеся додому, беріть діток, і йдіть в школу, — продовжив голова ОДА. — Нехай директор школи приїжджає в Камінь-Каширський, сідає з керівником районного відділу освіти і починають вести розмову. В наступному році після здачі цих чотирьох шкіл ми започаткуємо чотири нові шкільні проекти. Але чи попаде туди Стобихівка, я не знаю? Вона могла б туди попасти, але тепер не факт…

 

Пояснити ситуацію взялася одна із мам, яка розповіла, що вони, батьки, безліч разів зверталися з даного питання, та їх ніхто не чув. Проблем у місцевих дітей та їх батьків вдосталь: школа переповнена, учні навчаються у дві зміни, тому приходять додому із школи дуже пізно. Якщо ще погожої пори, коли світловий день довший, це можна терпіти, то з настанням осінньо-зимового періоду стає надзвичайно важко.

– Дітям далеко іти, освітлення на вулицях майже немає. Зимою заметілі, дороги в кучугурах, діти мусять пробиратися через них у пітьмі.

Гунчик перебиває: “Хто вам перед виборами обіцяв, Констанкевич? До неї і йдіть. Вона сьогодні на своєму окрузі пообіцяла, що шість шкіл буде будуватися в наступному році. Шість! От хай вона побудує шість шкіл, коли наобіцяла. Хто обіцяв вам школу будувати, я? Я не обіцяв цього. Я пообіцяв зробити її, коли реально бачитиму можливості”…

 

Позиція влади району: з будівництвом школи варто зачекати

Зменшити градус напруженості та відшукати шляхи вирішення проблеми взявся голова районної ради Віктор Сус.

– Дійсно, в Стобихівці найбільша народжуваність у нашому районі. І знаємо, що в деякій мірі – це проблема місцевого значення, яку ми намагалися вирішувати попередньо. Зокрема, вклали кошти в приміщення будинку культури, в котрому організували три класні кімнати: гарні, просторі, з сучасним ремонтом… До цього з районного бюджету було профінансовано виготовлення проектно-кошторисної документації на загальну суму 140 тисяч гривень, і намічені конкретні цілі подальших дій. Будувати школу потрібно. Але поки що таких грошей ні в області, ні в державі немає, – зазначив Віктор Іванович.

За словами голови районної ради, пріоритетом завжди була осівецька школа, ще з 1993 року. Про Стобихівку теж не забувають, але зведення тут навчального закладу можливе лише тоді, коли завершаться роботи в Осівцях. А доки цього не буде, зауважив посадовець, владі району, дирекції, керівництву районного відділу освіти варто спільно віднайти інші шляхи виходу із критичної ситуації, з’ясувати, яким чином покращити умови життя і навчання учнів.

– Наразі там є недобудоване приміщення шкільної їдальні, воно в майбутньому стоятиме на балансі відділу освіти. Тому громаді спочатку слід було чітко сказати мені, як голові районної ради, голові районної державної адміністрації, що ми на місцевому рівні потребуємо зробити хоча б гарну їдальню. Це можливо.

На думку Віктора Суса, реальним варіантом вирішення проблеми із браком площі в школі, якої вже тепер просто критично не вистачає для розміщення всіх дітей, – це самотужки добудувати декілька класних кімнат.

– Так, як ми зробили в Оленине, Підбороччі. Своїми силами, не залучаючи бюджету області, держави. Звичайно, нова школа у Стобихівці потрібна, ніхто не заперечує. Та не сьогодні, – підсумував Віктор Сус..

 

Свою незгоду з діями батьківського колективу засвідчив і голова райдержадміністрації Валерій Дунайчук. Оперуючи даними щодо розміру фінансових надходжень, які отримує з держбюджету село, він вказав на помилковість рішення розпочати протест, адже держава дбає про селян і їхніх дітей. Валерій Савович наголосив, що щорічно на Стобихівку спрямовують 7 мільйонів 800 тисяч гривень виплат різного роду допомог.

– Зрозумійте, не можна все зробити одночасно. Всім багато чогось хочеться, але є певні пріоритети і їх треба поступово вирішувати.

VLUU L210  / Samsung L210

Батьки: “Протест – наша ініціатива”

По завершенні зустрічі ми поспілкувалися і з батьками, аби почути від них бачення проблеми.

Ольга Мороз, багатодітна мама, котра виховує восьмеро дітей (п’ятеро із них – школярі):

– У школі мало місця. Діти навчаються в дві зміни. Стеля хитається. Щоб хоч якось вмістити учнів, зробили кілька класів у клубі. Та там тріщина повністю пішла по стіні, два пальці влазять. Як я можу пустити своїх дітей туди? – обурюється Ольга Євгенівна. – З уроків після другої зміни дитина моя приходить додому біля дев’ятої вечора. Хіба це навчання? Потреба у новій школі давно перезріла. Цього року на підготовку в нас іде два класи. Скажіть, де подітися і як бути батькам, дітям, всім. Протест — це наша батьківська ініціатива. Тут вчителі зовсім не причетні.

Учасники протесту стверджують, що писали скарги, зверталися до влади, але скрізь зачинені двері, ніхто нічого не говорить. Після розмови з губернатором одностайно вирішили не пускати дітей до школи. Можливо півроку, або навіть і рік.

 

Отож по завершенню зустрічі кожна зі сторін залишилась при своїй думці. Наступні два вихідні дні минули спокійно, хоча ця сумирність громади нагадувала радше затишшя перед бурею. Так воно і трапилось. Четвертого вересня, тобто у понеділок, Володимир Гунчик провів нараду, де окрім розгляду переліку першочергових питань розповів про ситуацію, що склалася у Стобихівці.

У свою чергу начальник управління освіти, науки та молоді Людмила Плахотна додала, що наразі школа працює. Та назвати це повноцінною роботою важко. З власних джерел журналісти дізналися, що в понеділок із 240 дітей до школи пішло близько 50, або 20% від загальної кількості.

 

Валерій Дунайчук: “Влада іде назустріч…”

Вже наступного дня, аби врегулювати протест і відшукати спільне рішення проблеми, до Стобихівки відбули керівник райдержадміністрації Валерій Дунайчук і начальник відділу освіти РДА Віктор Пась. Орієнтовно о 10 годині посадовці зустрілися з громадою, батьками, представниками сільського самоврядування, школи. На жаль, журналістам не вдалось побувати на цих зборах і особисто почути, про що ж власне було домовлено. Тому послуговуємося повідомленням офіційного сайту РДА: “У результаті тривалого обговорення був підписаний меморандум між трьома сторонами: райдержадміністрацією, відділом освіти, батьківською громадськістю. Цей документ передбачає те, що райдержадміністрація, відділ освіти зобов’язуються здійснити технічну експертизу будівель ЗОШ І-ІІ ступеня с. Стобихівка, провести перерахунок кошторису, передбаченого проектно-кошторисною документацією, котра була виготовлена у 2012 році, та сприяти у включенні до переліку інвестиційних програм і проектів, що можуть реалізовуватися за бюджетною програмою “Державний фонд регіонального розвитку”, проект будівництва нової ЗОШ І-ІІІ ступеня в с. Стобихівка”. По завершенню зборів Валерій Дунайчук і Віктор Пась відбули до Луцька, де поспілкувалися з начальником управління освіти молоді і спорту області.

– Акція протесту, яку оголосили батьки, не вирішує проблему, тим паче таку. Нам потрібно злагоджено попрацювати над цим питанням. Ну ось, до прикладу, школа в Осівцях, справа з будівництвом якої довго не могла зрушити з місця. Проходили тривалі обговорення, дискусії, однак, сьогодні “робота кипить”, адже даний об’єкт, який заплановано здати вже в наступному році, – то спільна справа. І по Стобихівці влада йде назустріч, тому не потрібно зривати навчально-виховний процес, від чого, в першу чергу, страждають діти, – пояснив свою позицію керівник РДА Валерій Дунайчук.

Деякі подробиці зустрічі повідала нам жителька Стобихівки, пані Оксана:

– Протест продовжуватиметься доти, поки нам обласна влада точно не дасть рішення по нашій школі. Якщо буде відмова, плануємо з тим зверненням, яке ми написали до обласної влади, їхати в Київ. Надіємося, що нас почують і зрозуміють. Ми прийняли рішення: якщо держава нас почує, то готові забезпечити 30 відсотків співфінансування у будівництві школи, – зазначила співрозмовниця у телефонній розмові.

Як стверджує жінка, батьки чудово розуміють, що швидко збудувати школу не вдасться, на це потрібен час. Отож поки передали чиновникам підписаний усіма батьками меморандум, а ще результати обстеження школи, фотографії, котрі вони зробили особисто.

– Ми їх будемо тримати на контролі. Наприкінці кожного місяця наша влада має давати звіт батькам про те, що зроблення для вирішення питання про будівництво школи. В іншому ж разі протест продовжиться…

 

Віктор Пась: “У відділі освіти працюють

над вирішенням проблеми”

Того ж дня ми попросили коментар у керівника відділу освіти Віктора Пася. Віктор Іванович повідав деталі зустрічі, а також про рішення, якого було досягнуто.

– Ми домовились, що батьки зобов’язуються із завтрашнього дня пускати дітей у школу, а ми робимо експертизу приміщення на предмет його аварійності і переробляємо проектно-кошторисну документацію.

Населення в Стобихівці з кожним роком збільшується. По першому проекту школа I-III ступенів передбачалася на 350 учнівських місць. Батькам було запропоновано альтернативний варіант — зведення кількох класних кімнат господарським методом. Але вони на це не пристануть. У Стобихівці така динаміка дітонароджуваності, що це не вирішить проблему. Кожного року ми маємо тут два класи першачків і дошкільнят, у кожному з них понад 30 діток. У 2019-2020 навчальному році, за прогнозами, там навчатиметься близько 300 дітей.

Віктор Іванович пояснив, що проект не змінюється, відбудуться лише коригування його кошторису. Відділ освіти може своїм коштом зробити експертизу. Скільки коштуватиме будівництво школи очільник відомства поки теж не знає. За його словами, районний бюджет це не потягне однозначно.

Звісно, ми також не могли не запитати Віктора Пася, що думають про зведення нової школи в Стобихівці обласні посадовці.

– Звичайно, ми обговорювали з начальником управління освіти ОДА питання Стобихівської школи. Кожного дня ми у телефонному режимі спілкуємося з означеної проблеми. В нас і в них бачення спільне – школу нову потрібно будувати. Але ми розуміємо реально, що доки будуються Осівці, ніхто не візьметься за цей проект. Проте документацію ми повинні підготувати на будь-який випадок, – відповів він.

Однак наступного дня, тобто 6-го вересня, до школи пішло тільки 16 діток. Так тому, пояснюють батьки, що керівництво області продовжує мовчати.

– Категорично батьки не пускають дітей до школи, хочуть почути ствердну відповідь чи дійсно буде щось робитися. Ось сьогодні зранку лише 16 дітей прийшло. Було 34 учні на понеділок у першу зміну, у другу зміну було 14 дітей. Із 1 жовтня розпочнуть роботу підготовчі класи. Так як садочка ми не маємо, то нульові класи діють при школі. Цьогоріч у них маємо 32 учні.

У 2019-2020 навчальному році матимемо 267 учнів – 15 класів. Цього навчального року облаштовано 13 класів, наступного року буде 14 – 257 учнів, далі 15 класів – 267 учнів. Населення зростає й надалі. Вже тепер в селі проживає понад 1400 жителів. Потреба в новій школі є. Але реалізувати це одномоментно – нереально. Батьки прагнуть почути ствердну відповідь. А її ніхто не хоче дати, —пояснив Анатолій Хельчик.

За чутками на директора місцевої школи влада чинить тиск. Однак Анатолій Хельчик спростовує таку інформацію:

– Я на роботі, маю виконувати свої функціональні обов’язки. Так, як і батьки мають виконувати свої – посилати дітей до школи. А наш обов’язок їх вчити. Причому тут тиск, то наша робота. Від мене особисто не залежить, буде будуватися школа, чи ні. Якщо батьки отримають ствердну відповідь – навчання продовжиться. Так, сьогодні з другої зміни, на 14 годину всіх дітей відправлять до школи. Батьки всі за, щоб їхні діти навчалися.

Олександр ПРИЙМАК.

 

P.S. Станом на вчорашній ранок повноцінне навчання дітей у школі так і не розпочалося через відсутність останніх. Редакція уважно стежить за перебігом подій і буде оперативно інформувати читачів про домовленості, кроки влади у вирішенні проблеми.

 

НОВИНИ

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *