Незалежна громадсько-політична газета

На Маковія своїх бджіл шанували, аби чужі меду не вкрали!

 

1374153462_makovey14 серпня Маковея (Маковія), чи Медовий спас, як його величають в народі – одне з найдавніших і улюблених християнських свят. Вже традиційно цього дня тисячі вірян попрямують з повними кошиками дарунків природи до храмів своїх сіл та містечок, щоб освятити їх на славу Бога та для власної користі. Наповняться радісним молитовним багатоголоссям і церкви Камінь-Каширщини. Тож напередодні празника ми вирішили дізнатися, як належить його відзначити православним, дотримуватись чи ні певних обмежень та чому не варто зважати на різноманітні “маковейські” забобони. Про це у розмові з настоятелем Свято-Петро-Павлівського храму села Підцир’я, протоієреєм Сергієм Михалюком.

 

– Отче, чому свято Маковея так пов’язано з медом та які основні традиції його відзначення існують?

– “Медовим” це свято стало не спроста, адже о цій порі старанні бджолярі завершували збір меду. Гарним звичаєм було іти опісля богослужіння на гостини до рідних і друзів, котрим дарували баночку меду. Однак, якщо розглядати суто релігійний бік питання, то цього дня наша Церква відзначає кілька свят – Винесення чесних древ Животворящого Хреста Господнього, а ще — Семи мучеників Маккавеїв: Авима, Антоніна, Гурія, Єлеазара, Євсевона, Аліма і Маркела, матері їхньої Соломонії та вчителя їхнього Єлеазара.

Також із останнім місяцем літа пов’язана і інша традиція. Зокрема, у грецькому Часослові походження свята пояснюється тим, що через хвороби, досить часті у серпні, в Константинополі затвердився звичай виносити Чесне древо Хреста Господнього на дороги та вулиці для освячення місць і подолання хвороб. Виносячи Хрест напередодні зі скарбниці, його покладали на святому престолі Великої церкви на честь Святої Софії, Премудрості Божої. З цього дня і до свята Успіння Пресвятої Богородиці служили літії по всьому місту та пропонували хрест народу для молитовного вшанування.

У православній церкві прийнято звершувати цього дня мале освячення води, разом із котрим звершується освячення меду і благословляється вживання його нового збору. Також молитовно вшановується пам’ять святих мучеників Маккавеїв, які постраждали у 166 році до Різдва Христового від нечестивого сирійського царя Антіоха Єпіфана. Цар, як прихильник еллінського культу, ввів у Єрусалимі та всій Іудеї язичницькі звичаї. Він осквернив храм Господній, поставивши в ньому статую язичницького бога Зевса Олімпійського, і примушував іудеїв поклонятися йому. Багато хто відпав тоді від істинного Бога. Проте були й такі, які глибоко сумували про падіння народу Божого і продовжували вірити в прийдешнє Пришестя Спасителя. Велику мужність показали святі мученики Маккавеї, які не погодилися поклонитися бездушному ідолу і, витримавши багато мук, померли, сповідуючи Істинного Бога. Подвиг святих семи братів надихнув Іуду Маккавея, який підняв повстання проти Антіоха Єпіфана і з допомогою Божою отримав перемогу, очистивши Єрусалимський храм від ідолів.

– Кажуть, що освячені дари природи, зокрема різнотрав’я, особливо духмяний медок набувають цілющої сили і здатні оздоровити від будь-яких недуг. А чарівні українки вплітали в свої коси квіти з букета-“маковійчика”: “Щоб хлопці любили та на інших дівчат не заглядали”. Як ви ставитесь до таких народних вірувань та чи дійсно вони правдиві?

– З плином часу багато людей почали забувати про муки святих братів, і лише за схожим звучанням слів “мак” і “Маккавеї” виник звичай освячення маку цього дня. Православна Церква зі стародавніх часів позитивно ставиться до освячення гілок дерев, рослин, квітів, злаків, плодів, але це лише благочестивий звичай. Правда, під час богослужіння читається молитва не лише на освячення маку, але, як ми говорили раніше, на освячення води, меду, зелені та овочів, за врожай котрих благочестиві християни дякують Милосердному Творцю.

В молитві на освячення меду звучать такі прохання: “Господи, … Твоїм Благословенням Небесним благослови  і освяти мед і подай йому дійсну Благодать, … щоби кожен, хто буде його вкушати, приймаючи, отримав здоров’я, і їжею цією наситився та наповнився всякого добра.» В молитовному проханні на освячення зілля лунають наступні слова: «Господи, … насіння це з різноманітним зіллям і квітами, принесеними у святий храм цей, благослови і освяти Духом Твоїм Святим. І тих, хто принесли це зілля, квіти і насіння, від усякої скверни очисти і доми їхні всякими пахощами наповни, щоб були вони всім, хто з вірою зберігає їх і кадить ними, на визволення від усяких ворожих підступів і на відігнання всяких думок лукавих, від дій диявольських, що йдуть на нас вдень і вночі, на благословення душі й тіла, вірним Твоїм людям, а також тваринам, домам і місцям. Хай усі, що принесли це зілля, отримають покров для душі й тіла, і щоб воно було для нашого спасіння лікування, через таїнство Твоєї Благодаті; і якщо на якому-небудь місці воно буде покладене, або на якомусь буде вживане для одержання благословення, – Правиця Твоя хай покриє і віджене звідти всю супротивну силу”.

– Скажіть, чи варто дотримуватися православним якихось заборон у цей день, адже саме на Маковія розпочинається Успенський піст?

– Особливих заборон на Медовий спас немає, зокрема церковних. Та все ж потрібно бути стриманим у вживанні їжі та в певних розвагах. Як ви правильно підмітили, 14 серпня розпочинається Успенський піст, що має в народі ще кілька назв, серед яких: Богородичний або Спасівка. Піст цей триває всього 2 тижні (з 14 по 28 серпня) – до свята Успіння Пресвятої Богородиці. Церква завжди вважала його давнім встановленням, можливо, на згадку про те, що Божа Матір протягом свого земного життя постійно перебувала у пості та молитві.

За своїми правилами він подібний до Великого посту, але має послаблення на свято Преображення Господнього, коли дозволяється вживати рибні страви. Зважаючи на короткочасність Успенського посту, він є неважким та духовно корисний для віруючих, навіть для тих, хто робить перші кроки на шляху до справжнього воцерковлення. Серед основних встановлених харчових обмежень — що у понеділок, середу і п’ятницю слід вживати суху їжу, тобто хліб, воду і сушені овочі, а у вівторок і четвер дозволялася варена їжа, але без олії. У суботу та неділю послаблення на вино і єлей, а в день Преображення Господнього — на рибу. Ці установлення є взірцем, як православному християнину слід влаштовувати свій тілесний піст. Але головне, щоб, приступаючи до цього подвигу, людина чітко усвідомила для себе, що є ще й духовний піст. І щоб утримання від скоромної їжі не стало просто дієтою чи способом очищення організму. А підходили до нього, як до часу свого духовного розвитку та виправлення гріхів і пристрастей. Звісно, якщо віруючий через стан здоров’я не може дотримуватись таких обмежень в їжі, то з благословення священика дозволяються певні послаблення.

Спілкувався

Олександр ПРИЙМАК.

 

Please enter banners and links.

ІНТЕРВ'Ю

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *