Якщо за правління недолугого гаранта Януковича всі негаразди в країні списували на економічну кризу, то влада нинішня свої невдачі в управлінні виправдовує тим, що в країні триває війна. Не вдається провести реформи, відучити чиновників красти та брати хабарі — винна війна. Кудись поділися рекордні бюджетні суми, анонсовані цьогоріч на ремонт доріг — теж вона. За що не візьмись, скрізь усі — від Президента до уряду прикриваються бойовими діями на сході країни. Єдине, що сьогодні хоч трохи тішить і вселяє надію, так це безмежне терпіння та оптимізм наших простих людей, які з розумінням ставляться до всіх бід.
І в якій країні ще є такі громадяни! Тим часом, коли столичні чиновники, відповідальні за стан доріг, вибудовують собі з відкатів, як і їхні попередники, круті віли з басейнами під Києвом, в поліській глибинці прості селяни, взявши в руки лопати та сівши за кермо своїх стареньких тракторів, самі ж латають дороги.
Ось і жителі Клітицької сільської ради, що неподалік Каменя-Каширського, вирішили не чекати, коли знову приїде до них перед черговими виборами хтось із добрими очима та втішить солодкими обіцянками, що, мовляв, проголосуєте за мене, то поремонтую шляхи до села. За ремонт дорожнього покриття вони взялися самі. Закупили матеріали, звезли всю техніку, яка в кого була і приступили минулої суботи латати відрізок асфальтованого шляху, який сполучає село Клітицьк з Камінь-Каширським.
Старалися вони робити це за технологіями. Хіба що ями та вибоїни закладали не дорогим асфальтом, а більш доступним матеріалом — бетоном.
Голова Клітицької сільської ради Степан Склезь пригнав свого трактора із причіпною грейдерувальною лопатою та особисто ним керував. Він пояснив, що ця дорожня артерія значиться на балансі служби автомобільних доріг. Не ремонтували її вже давно, певно з того часу, як збудували. Щодня цією стороною курсують великогабаритні вантажівки, які возять пісок, ліс та палети. Вони вже в окремих місцях так знищили цю дорогу, що не проїхати нею, як добре задощить.
Через те, що вона проходить і за межами населеного пункту, сільрада напряму не має повноважень її профінансувати.
Щоправда, селяни знайшли вихід: вони зібрали по 200 гривень, закупили пальне та будівельні матеріали. Долучився до гарної справи у ролі спонсора і Камінь-Каширський держлісгосп на чолі з директором В’ячеславом Кузьмичем, адже поряд контора одного із його лісництв.
Зо два десятки місцевих чоловіків завзято працювали, навіть в неділю. Адже в селі що не день – то гаряча пора. Всі трудилися безкоштовно, долучилася і сільська молодь. І таким чином вони залатали ями цементом із щебенем на дорозі завдовжки близько двох кілометрів. Підрахували, що на кожні сто метрів ремонту дорожнього покриття витратили не більше кількох тисяч гривень. Якби такі роботи проводила дорожня служба, то це обійшлося б в десятки разів дорожче.
Ремонтні роботи селяни завершили аж біля рекреаційного пункту Дубицьк. Далі, як вони пояснили, територія міської ради.
— Сподіваємося, що влада Каменя-Каширського теж зможе мобілізувати своїх жителів, покаже приклад, як треба господарювати, та відремонтує свою частину дороги. Ми не хочемо нікому нічого доводити, просто хочемо, щоб все було справедливо і чесно. Щоб і ми, і жителі міста їздили нормальними шляхами, — пояснює один із ініціаторів ремонту цієї дороги Микола Кузьмич.
Село Клітицьк розташоване за десять кілометрів від Каменя-Каширського, свого часу тут завжди була гарна дорога. І перш за все, завдяки тому, що діяли на цій окраїні міста льонозавод, нафтова база, склади колишньої сільгоспхімії. На жаль, зараз тут переробляють лише деревину та вивозять звідси крадькома з нелегальних копанок пісок. Саме великогабаритний транспорт й найбільше робить шкоди. Адже у найжалюгіднішому стані дорога якраз поблизу приміщення колишнього льонопереробного підприємства, де зараз діють кілька приватних пилорам та цех з виробництва пилетів для твердопаливних котлів. Щоправда, підприємці, у власності яких виробництво, не надто переймаються станом автошляху. Адже дорога — загального користування. І те, що найбільше її руйнують саме вони, їм байдуже. Подібна ситуація скрізь у районі.
Питається, а де ж гроші, які на ремонт доріг обіцяв спрямувати Прем’єр-міністр Володимир Гройсман? Певно там, де і завжди…
До речі, у центральній пресі промайнула інформація, що майже 50 тисяч кілометрів українських шляхів потребують термінового ремонту. За даними Мінінфраструктури, для цього необхідно від 500 мільярдів до 1 трильйона гривень і десять років часу. В уряді звітують, що гроші виділяють щороку й проблеми вирішують. Але де тоді результат? Адже поки що і далі українські автошляхи у світовому рейтингу за якістю посідають 133-тє місце з 148-ми, що зайвий раз нагадує про їх жалюгідний стан і злодійську натуру українського корумпованого чиновника.
Олесь Федорович,
фото автора. с. Клітицьк.
