Хто приведе в порядок стадіон?

Днями в редакцію “Полісся” звернувся міський житель Федір Мельницький. У розмові з журналістами він розповів про недоглянутий місцевий стадіон “Колос”. “Маючи таку чудову спортивну арену, де кілька років тому облаштували легкоатлетичні доріжки та ігрові майданчики – не помітно, що за цією красою хтось дбає: обабіч доріжок височіють бур’яни, територія неприбрана. А сюди ж кожного дня приходять тренуватися спортсмени та просто батьки з дітлахами. Невже нікому стежити за порядком?!” – обурюється чоловік.

Зізнаємося, щиро здивувалися почутому від Федора Івановича, адже зо два місяці тому відвідували стадіон у справах, і тоді його вигляд не справляв настільки гнітючого враження. Навпаки, певні роботи в плані благоустрою території таки здійснювалися. Звісно, старе приміщення ще мало нагадувало арену високого рівня, але все ж. Тому важко було повірити, що за такий короткий час щось змінилося. Не гаючи часу, ми одразу вирушили перевірити, чи дійсно він настільки в поганому стані.

І ось ми на стадіоні. На металевих воротах гордо красується напис “Колос”. Та ось поглянувши на них, у душі виникає зовсім не почуття гордості, а гнів: фарба облущена, сама брама трохи похилена на бік. Якось не так собі уявляєш центральний вхід на головний спорткомплекс району і міста. Здавалося б, лише одним своїм виглядом вони мають закликати тутешніх жителів зайти всередину, відпочити після напруженого трудового дня, розім’яти свої ноги на бігових доріжках, чи поганяти у м’яча. А так “радянщина” та й годі, і то в найгіршому її прояві.

Про те заради цікавості крокуємо далі. Одразу впадає у вічі, що траву довкола вартувало б давно скосити, як резонно підмітив пан Федір. Може хоч з футбольним полем все гаразд? Адже після реконструкції старої дренажної системи (як відомо та була закладена ще за польських часів і вже втратила свої експлуатаційні властивості, а по-простому – просіла, тож в дощову погоду поле частенько перетворювалось на болото. Годі й говорити, що футболістам почасти доводилось виконувати свої “фінти” серед глибоких вирв, а це не зовсім та гра, на яку очікуєш), тепер воно повинно бути в ідеальному стані. На щастя, роботи тут проводяться. Коли ми підійшли до арени, двоє чоловіків саме старанно косили газон на футбольному полі. Відмічаємо, що дбають про нього добротно: трава зрошується спеціальним поливним устаткуванням, поле рівненьке, так і хочеться зіграти кілька матчів. Як розповідають нам робітники, десь на початку осені це можна буде запросто зробити. Хоча точної дати, коли тут проводитимуть командні ігри, вони не беруться назвати.

Обабіч, на легкоатлетичній частині стадіону, група дітлахів весело ганяє м’яча на майданчику для гри в міні-футбол. Підходимо ближче, аби переконатися, в якому він стані за 2 роки, що минув з часу спорудження комплексу (нагадаємо, що 2015 року за сприяння фонду Ігоря Палиці, який тоді мав назву “Новий Луцьк”, а також при фінансовій підтримці обласної і районної влади, на частині стадіону “Колос” був збудований легкоатлетичний комплекс, де розмістилися ще майданчики для гри в міні-футбол, баскетбол і волейбол. На дану справу витратили більше мільйона гривень. – Авт.). І знову розчарування. Сам легкоатлетичний комплекс за цей час не зруйнували, видно, що його оберігають. Та ось траву обабіч доріжок непогано було б скосити, та й викладені бруківкою місця відпочинку вже добряче поросли травою. При бажанні, займе вся ця справа кілька годин, не більше. Прикро, що коли ми приходили сюди раніше, все було чисто викошено. Можливо причина у районних змаганнях, які саме проводили на стадіоні. Того й постаралися навести лад. Не беремось стверджувати, але саме так все виглядає, коли дивишся, що було і є тепер.
Погоджується з такою думкою і місцевий житель Олексій Данилюк:
– Проживаю поряд із стадіоном. Раніше займався спортом – бігав. Виступав за технікум. Ось вирішив з онуками пограти в футбол. Стадіон хороший, дітвора має де займатися спортом. Але доріжки геть позаростали. Можна ж покосити, якщо захотіти. Ет.. не вистачає стадіону господарської руки, я вам скажу.
Справді, сьогодні “Колосу” бракує господаря. Видно, що люди, які опікуються спорткомплексом, всіма силами намагаються привести його до ладу, але цього недостатньо. Потрібна підтримка і міських та районних керманичів, залучення фінансування на закупівлю технічного обладнання. За чутками, зовсім скоро ми пишатимемося нашим стадіоном. Тут облаштують криті місця для вболівальників, остаточно впорядкують футбольне поле. Що ж, сподіватимемося, так воно і буде. А доки слід привести територію в порядок, аби містяни не минали стадіон стороною, а проводили тут своє дозвілля.
Олександр ПРИЙМАК.