Незалежна громадсько-політична газета

Відпочинок у казковому Буковелі

сТі роки, коли школярів району сотнями, тисячами у дні літніх канікул відправляли на відпочинок у далекі і близькі санаторії України, залишилися хіба що добрим спогадом. Нинішні школярики здебільшого паряться на міському асфальті чи сільських вигонах і вулицях. Але не всі. Наприклад, переможці предметних олімпіад, різного роду конкурсів, які є вихованцями НВК №1 і НВК №2 м.Каменя-Каширського, а також Воєгощанської, Добренської, Броницької, Підцир’ївської, Боровненської, Пнівненської, Качинської, Ворокомлівської, Грудківської, Піщанської, Сошичненської, Хотешівської, Полицівської, Видертської, Великообзирської, Тоболівської, Клітицької, Мостищенської, Мельники-Мостищенської, Житнівської, Теклинської, Рудко-Червинської, Гуто-Боровенської, Соснівської, Стобихівської, Олениненської, Гуто-Камінської і Осівцівської загальноосвітніх шкіл, у ці дні відпочивали у дитячому таборі «Артек-Буковель». Чотири десятки найуспішніших школярів району милувалися карпатськими краєвидами десять днів. А зробив їм такий подарунок благодійний фонд «Тільки разом». До речі, можливість відпочити обдарованим дітям Камінь-Каширщини у Карпатах фонд надає уже не вперше. З початку року побувало у Буковелі 59 камінь-каширських школярів. І, наприклад, учениця НВК №2, стипендіатка районної ради Катерина Василенко вже втретє у цьому дитячому таборі. І враження її, як завжди, переповнюють:
— Дев’ятий рік мого навчання у школі, як і попередні, був непростим, але цікавим. Районні та обласні олімпіади, конкурси, турніри, фестивалі, робота у шкільному прес-клубі, напружена та клопітка праця. Та, незважаючи на труднощі, я з усмішкою пригадую всі ці моменти, адже саме завдяки перемогам у навчанні та сприянню фонду Ігоря Палиці “Тільки разом” вже втретє здійснилася моя мрія – я відвідала дитячий табір “Артек-Буковель”, —  розповідає Катя. — Весняна зміна тривала 10 днів і закінчилася зовсім недавно, а я й досі не можу оговтатися від неймовірних емоцій та вражень, які подарувала мені ця подорож. “Артек-Буковель” — це чарівне місце, країна дитинства, дружби та щастя. Звісно, поки ти не побуваєш там, поки не відчуєш тієї неповторної атмосфери, дуже складно уявити, що ж таке “Артек”. І все ж таки, я спробую поділитися з вами, читачами, частинкою блакитного карпатського неба і щирої джерельної радості у своїй невеличкій розповіді.

Автобус, 10 годин дороги, легка втома та тривале очікування — таким запам’ятався мені перший день. Окрім природнього хвилювання, мене турбувало ще одне важливе питання: чи потраплю я в загін зі своїми старими друзями із минулорічної зміни? Ми не бачилися довгий час, а тому зустріч на реєстрації мала бути дуже приємною…Та в наші плани були внесені деякі корективи, і нас розподілили по різних групах. Я справді засмутилася, але втішала себе думкою про те, що попереду багато нових знайомств. Зібравшись із силами, я потягнула валізу до будиночків, тримаючи в руках особливий номерок із цифрою 8.
В альтанці на мене чекала вожата й інші дівчата. Не минуло й півгодини, як ми вже знали, що в нашому загоні зібралися 24 прекрасні леді із різних куточків Волині. І з цього історичного моменту стало зрозуміло — ця зміна стане надзвичайною.
Від першого до останнього загонового кола ми були однією сім’єю. “Файні волинянки — завжди попереду” — кричав хор дівчаток, йдучи мальовничими вуличками Буковелю. “Артек-Буковель” із калейдоскопом заходів, масовок, змагань і концертів згуртував нас, навчив любити, поважати і підтримувати одна одну. Кожен день у таборі був для нас особливим і відкрив щось нове. Так, улюблені ранкові зарядки допомагали швидко прокинутись, і не було жодної людини, яка би просто стояла і позіхала, замість того, щоб стрибати і повторювати танцювальні вправи разом із спортивним керівником. Сніданки, обіди та вечері у ресторані “Фільварок” задовільняли навіть найвибагливіших гурманів, і нічого не тішило нас так сильно, як думка про улюблені млинці або ж смачний борщ. А чого ми тільки не вигадували, стоячи у чергах перед закладом! В нас навіть були окремі “кулінарні” кричалки. Після частувань ми не боялися навіть сходинок, кілька сотень ( а може й тисяч) яких ми долали щодня.
В нашому загоні завжди лунали жарти і веселі мелодії. Деякі з них ми навіть презентували усьому табору під час творчих бенефісів та пісенних конкурсів. Відрадно й те, що “Файні волинянки отримали звання переможців не тільки за виступи на сцені, але й за участь у різноманітних іграх і квестах. До речі, їх у “Артеці” дуже багато. Це і квест “Стежками Артеку”, мелоринг “До Ре Мі”, вікторини про Україну, ерудит-марафон, Instagram Challenge, країна розваг “Ігроленд”, організована вожатими. Мета квестів — це поєднання гри із навчанням. Тобі розповідають щось цікаве, дають певні завдання, при чому кожен етап є неповторним. Важливе місце відводилося й спорту. Відкриття спортивного клубу “Олімпія”, змагання “Спортляндія по-Буковельськи”, спортивні заняття та гра у артбол, який існує лише в “Артеці”, приємно доповнили нашу зміну. Варто згадати і похід у теплий басейн та соляну кімнату закладу “Voda-Club”, де ми змогли по-справжньому релаксувати; Екстрим-парк, де рівень адреналіну просто зашкалював; веломобілі, де ми відчували швидкість і драйв. Традиційний підйом на Буковель і зовсім нетрадиційне катання на лижах 5 травня також запам’яталися мені. А крім того музичні заняття, гуртки, загонові ігри і запальні дискотеки — масовки. Гадаю, ви розумієте, який загін був найтанцювальнішим. Зрозуміло, що після таких насичених днів і вечорів нам необхідний був відпочинок. Тому, підбивши підсумки дня і попрощавшись із загоном, ми ледь не бігли у свої комфортні номери, щоб швидше лягти в улюблене ліжко і поринути в країну сновидінь.
У такому ритмі і минула зміна “Мої вершини”. І хоча вона розпочалася не надто весело, сьогодні я можу із впевненістю сказати, що ці 10 днів були найкращими. Я відкрила в собі нові таланти, знайшла вірних подруг, вкотре помилувалася красою Карпат і відпочила перед екзаменами. Назавжди у моєму серці лишаться спогади про 24 чудових дівчаток, двох хороших вожатих і казку, яка стала реальністю в країні “Артек-Буковель!”
Я щиро вдячна фонду “Тільки разом”, який подарував мені цю путівку. Дуже важливо, коли твої старання цінують і винагороджують. А тому я хочу побажати усім школярам наполегливості, терпіння і віри у свої сили, бо кожна дитина заслуговує того, щоб побувати в “Артеці”!
Підготувала
Тетяна ПРИХОДЬКО.

НОВИНИ

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *