В одній із газетних публікацій на сторінках “Полісся” я порушував тему виконання на теренах району закону про декомунізацію. Зокрема, для прикладу я розповідав про обеліск у селі Сошичне, споруджений у 1969 році на честь загиблих у Другій світовій війні мешканців села. На стелі цього обеліска розміщений герб СРСР, який згідно із Законом України “про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки” підлягає демонтажу. Про це у свій час було вказано колишньому голові сільради Степанові Гаврилюку, однак за період перебування його на посаді жодних конкретних дій вжито не було.
На останніх виборах до місцевих рад сільську раду очолила нова людина — Ігор Волосюк. Проте, як мовиться, віз і нині там. Більше того, дехто намагається дискутувати, що, мовляв, дія згаданого вище закону не поширюється на герб, як складовий елемент обеліска. Аби поставити остаточну крапку у цьому питанні, я звернувся із відповідним запитом до Українського інституту національної пам’яті і отримав вичерпну та однозначну відповідь. У листі за підписом в.о. голови Аліни Шлапак, зокрема, зазначено: “Відповідно до підпункту «а» пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» символікою комуністичного тоталітарного режиму є, зокрема, «будь-яке зображення державних прапорів, гербів та інших символів СРСР». Згідно з підпунктами «ґ» та «д» пункту 4 зазначеної вище статті символікою комуністичного тоталітарного режиму є також зображення, пам’ятники, пам’ятні знаки, написи, присвячені особам, які обіймали керівні посади в комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), особам, які обіймали керівні посади у вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік, органах влади та управління областей, міст республіканського підпорядкування, працівникам радянських органів державної безпеки всіх рівнів, зображення, пам’ятники, пам’ятні знаки, написи, присвячені подіям, пов’язаним з діяльністю комуністичної партії, із встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті (крім пам’ятників та пам’ятних знаків, пов’язаних з опором і вигнанням нацистських окупантів з України або з розвитком української науки та культури).
Як вбачається з Вашого звернення, пам’ятник у селі Сошичне Камінь-Каширського району Волинської області є обеліском, спорудженим у 1969 році на честь загиблих у Другій світовій війні мешканців села. Відповідно, цей пам’ятник пов’язаний з опором та вигнанням нацистських окупантів з України, а тому не підлягає обов’язковому демонтажу відповідно до Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».
Разом з тим, звертаємо вашу увагу на те, що безпосередньо на саме зображення державного герба СРСР, яке міститься на цьому пам’ятнику, і яке є символікою комуністичного тоталітарного режиму відповідно до підпункту «а» пункту 4 частини першої статті 1 зазначеного вище Закону виняток, передбачений підпунктами «ґ» та «д», не поширюється. Тому зазначене зображення герба СРСР підлягає обов’язковому демонтажу з пам’ятника у селі Сошичне Камінь-Каширського району Волинської області.
Інформуємо, що з приводу порушеного Вами питання Українським інститутом національної пам’яті буде підготовлено відповідного листа на адресу Сошичненського сільського голови з роз’ясненням щодо необхідності демонтажу зображення герба СРСР із зазначеного вище пам’ятника”.
Ось так — чітко, коротко і зрозуміло. Залишилося лише виконати вимогу закону. Цілком можливо, що в районі є й інші пам’ятники, обеліски, які мають елементи забороненої символіки. Разом з тим в окремих селах району ще й досі не перейменовані вулиці, котрі носять імена одіозних комуністичних лідерів.
У зв’язку з викладеним було б доцільно, аби районна виконавча влада зробила аналіз виконання в районі закону про декомунізацію і зі сторінок газети поінформувала про це усіх жителів району.
Богдан ЛІПИЧ,
громадський кореспондент.
