Незалежна громадсько-політична газета

Минуле і майбутнє розділяє лише мить

сМинуле завжди приховує в собі чимало призабутих фактів та подій. А тому молодим поколінням особливо цікаво дізнатися про те, яким же було життя кілька десятиліть тому. Напевно, чи не кожен з нас в дитинстві прибігав до своїх дідусів та бабусь і просив розповісти їх про життя-буття в роки їх молодості. І ці екскурси в минуле дозволяли кожному з нас відчути дух незвіданої епохи, яку ми не застали, однак з якою пов’язане наше сьогодення. Бо ж майбутнє і минуле розділяє всього лишень одна мить.

Журналістська професія так чи інакше дотична до історії. А робота з редакційними архівами, як і розповіді людей старшого покоління в дитинстві, дозволяють поринути в минувшину нашого краю разом з героями газетних публікацій. Тож про що і про кого писала наша газета років 40 тому. Зацікавившись цим питанням, ми відшукали підшивку сорокарічної давнини та перегорнули пожовтілі від часу сторінки номерів. Отож, про те, хто був героями публікацій наших колег попередників — далі в нашому коротенькому огляді минувшини Камінь-Каширщини за січень 1977 року.

звісно ж, тодішня журналістика суттєво відрізнялася від сьогоднішньої. Тоталітарна комуністична система своїм пильним оком контролювала кожне слово в нашій газеті. а тому, як і у всіх виданнях тих часів, наповнення газети було просякнуте радянською ідеологією. Разом з тим попри відсутність свободи слова, яку ми маємо сьогодні, наші колеги чудово виконували свою роботу. Отож, вмощуємося зручніше та готуємося до коротенької подорожі в минуле.

Оскільки наш поліський район здавна славився працелюбними людьми, які у своїй більшості працювали на землі, то й основний масив газетних публікацій пов’язаний з темою сільського господарства. Тим паче, що у 1970-х колгоспи району працювали на повну силу. А тому й в поле зору журналістів у ті часи в першу чергу потрапляли звичайні селяни, які днями трудилися на фермах, тракторних бригадах, полях та заводах району.

І так, газетний січень 1977 року повідав нам надзвичайно багато цікавих речей. Зокрема, ознаменувався він будівництвом нинішнього корпусу поліклініки, комбікормового заводу, будинку побуту (нинішнє приміщення магазину “Наш край”) Тоді ж був відкритий і новий будинок культури у селі Бузаки.

Серед новорічних січневих публікацій у підшивках нашої газети можна відшукати бесіду з тодішнім вчителем біології Полицівської школи Надією Федорівною Котолуп та фотозарисовки про кухаря їдальні ПМК-70 Надію Гунчик. Примітно, що коротеньких фотозарисовок про жителів нашого району надзвичайно багато. Тут ми почитали й нарис про доярку Марію Геліч з села Черче, про електрозварника колгоспу села Грудки Миколу Бродовського, майстра-пекаря хлібозаводу Валентину Литвин, тракториста Миколу Пителя, працівниць цеху Камінь-Каширського лісгоспзагу Ганну Приймак та Надію Карпік. Відшукалося на шпальтах газети й спільне фото вчителя фізики Федора Гобрея (с. Добре) та вчителів іноземної мови й хімії Тетяни Комар та Лідії Маркевич із села Пнівне. Всі ці люди у свій час, щоденно працюючи на своїх місцях, творили історію нашого краю. Так, минули десятиліття, щось призабулося, щось відійшло назавжди, однак газетний папір зберіг для нащадків ці імена наших земляків.

Окрім портретних фотозарисовок є й багато колективних  фото. Так, наша газета пам’ятає, що в Камінь-Каширському МПТУ-4 (нині ВПУ) існувала своя притаманна для тих часів ідеологічна газета з промовистою назвою “Атеїст”, яку редагували учні училища. А творили її майбутні електрогазозварники Анатолій Головій, Віктор Хлистик, муляр Валентин Оксенюк та слюсар-сантехнік Віктор Грищук. Цікаво, якою склалася доля у наших колег-аматорів за ці сорок років? Хтозна, можливо, хтось із зображених на фото молодих хлопців пізніше обрав собі й журналістську стежину.

А 23 січня 1977 року в місті Луцьку відбулися змагання з важкої атлетики, на яких учні Камінь-Каширської школи № 1 Валерій Гунчик, Сергій Хомик, Сергій Малярчук та Василь Ковальчук вибороли перше місце. Як бачимо, наш поліський край і сорок років тому славився своїми юними богатирями. В одному з наступних номерів можна відшукати й фото юного штангіста Сергія Хомика разом з тренером В. Лісайчуком.

Часом окремі приємні моменти життя призабуваються, а знову світлі переживання приходять вже коли переглядаєш старі фотографії. Можливо, хтось зі згаданих нами людей прочитає тут своє ім’я, а може хтось впізнає в них своїх рідних та друзів, а може в пам’яті навіть зрине той день та обставини, які привели в гості до героїв тодішніх публікацій журналістів. Якщо хтось упізнав себе, охоче чекаємо ваших відгуків на електронну пошту газети gazeta@polissia.net або ж чекаємо ваші листи на нашу редакційну пошту. Давайте пригадувати нашу історію разом!

Підшивку гортав Сергій Шиліпук.

ПУБЛІКАЦІЇ

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *