Незалежна громадсько-політична газета

Волонтер Олег Баран: Наша допомога дуже потрібна воїнам!

16106011_346861512379819_3531998882849003871_n

Те, що саме небайдужі серця наших волонтерів допомагають військовим стримувати на сході країни ворога, напевне, уже і не потребує доведення. А тим, хто в цьому сумнівається, варто поїхати на Донбас бодай на один день — і всі слова стануть зайвими. У цьому переконує, зокрема, волонтер Олег Баран із села Карпилівка.

 цей чоловік із 2014 року час від часу організовує та відвозить допомогу військовим в зону АТО. Загалом він здійснив уже 10 поїздок у напрямку Донецька. На його маршруті Авдіївка–Піски–Карлівка–Мар’їнка–Маріуполь–Широкине. Співпрацює Олег Баран із ковельчанином Миколою Канівцем. Віднедавна вони зареєстрували волонтерську організацію «Храм надії». І за час зимових свят здійснили дві поїздки на Донеччину. Власним бусом доставили бійцям продукти харчування, маскувальні сітки, теплий одяг і взуття, мастильні матеріали, дитячі речі та канцелярські приладдя.

А допомогли зібрати все це члени релігійної громади «Ковчег спасіння», де Олег Баран є пресвітером. Дуже велику допомогу надали жителі сіл Стобихівка (І.С.Сухацький – 7,5 тис. грн., В.І.Шворак – 3,5 тис. грн.), Карпилівка (В.Т.Семенюк – 10 тис. грн.). Свій внесок також зробили громада села  Качин (400 грн.), громада села Карасин (1,5 тис. грн. До збору продуктів харчування, плетіння маскувальної сітки долучилися учні шкіл сіл Карпилівка, Карасин, Качин.

— Займатися волонтерством спонукає бажання допомогти справжнім українським патріотам, яким небайдужа доля України, тобто нас всіх. Побувавши там один раз, вже не можу туди не їхати, бо знаю, що наша допомога дуже потрібна воїнам. Ці хлопці жертвують собою, найдорожчим, переносять на собі страждання, а ми повинні допомагати їм. І інакше не можна, — ділиться міркуваннями Олег Баран. — Кожен раз, коли приїжджаємо до бійців, відчуваю величезне тепло, радість від того, що тебе там дуже чекають, що ти їм дуже потрібен. Хлопці тільки побачать авто з волинськими номерами, то щасливі, як діти. Це важко передати словами.

А розвозить допомогу Олег зі своїм напарником до нульових блокпостів. Наприклад, у Бердянську та Гнатівці, де є багато дітей серед місцевих жителів, давали і їм деякі необхідні речі. Хоча в основному, як зазначає волонтер, вони намагаються підтримати добровольчі батальйони. Адже у них із забезпеченням трохи гірше, проте оборону тримають самовіддано.

— Волонтером бути і легко, бо знаєш, що це дуже важливо, і водночас важко, бо збиратися в дорогу завжди непросто, особливо просити допомогу. Але просимо, бо знаємо для кого і для чого це робимо. Коли збираємо волонтерську допомогу, то бідніші люди завжди дають швидше і без докорів. Що можуть, те й несуть. А от власники пилорам, іншого бізнесу, як би не хотілося про це казати, часто відмовляють. Ще важче збагнути тих, хто каже, що щиро вірить у Бога, називає себе віруючим на кожному кроці, а в допомозі відмовляє. Варто зрозуміти, коли ми даємо тим, хто цього потребує, ми даємо самому Богу.

І тим не менше волонтери не опускають рук, відправляють і відправляють допомогу в зону АТО. Коли власним транспортом, а коли і «Новою поштою». А за це отримують щире спасибі. До речі, нещодавно Олег повернувся з Подякою Української Добровольчої Армії, де записано: «Ваша підтримка дає нам надію і віру в те, що наш народ з нами і спонукає воювати ще краще. Без Вашої допомоги – не буде нашої перемоги!». Від дівчат медиків адресовані прості, але теплі, слова: «Дякуємо за теплі шапочки. Фронт міцний надійністю тилу».

А Світлана Сидорук, депутат районної ради, яка неодноразово допомагала Олегові Барану організовувати збір допомоги зазначає наступне:

— Солдати і волонтери сьогодні ототожнюються з рятівниками України. Тому кожен, хто нині вважає себе українцем, патріотом, зобов’язаний долучатися до захисту суверенітету своєї держави. З 2014 року стараюсь допомогти сама і залучаю однодумців до допомоги волонтерам, бо знаю через рідних, близьких і знайомих учасників бойових дій на Сході України наскільки це важливо. Якщо ти віриш у Бога і хочеш від нього любові – допомагай волонтерам, якщо ти хочеш бути українцем – допомагай волонтерам, якщо ти хочеш виховати патріотів своєї землі – допомагай волонтерам.

Тетяна ПРИХОДЬКО.

13466123_1183283511722636_8834158477231730366_n

13494966_1184007608316893_5103259387759237664_n

ПУБЛІКАЦІЇ

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *