Не полетів він у вирій через поломане крило
Справжній лелека з’явився на подвір’ї у родини камінь-каширців Федора та Наталії Струків. Ще на початку вересня пораненого птаха знайшов і врятував їх син Євгеній, коли той переходив дорогу та заледве не загинув під колесами авто. Тепер “домашній” улюбленець Цезар мешкає у хлівчику, ловить рибу та охороняє курей від хижаків.
За цей короткий час лелека чудово обжився у новій оселі, звикся до родини, та навіть… допомагає їм по господарству.
Коли ми завітали до Струків, красень-птах саме гордовито походжав на полі за домом. Щось там тріскотав по-своєму, лелечому.Та, лишень запримітивши незнайомців, прудко кинувся подалі. Літати він не може, адже зламане крило.
– Йшов до школи і на дорозі побачив лелеку, – розповідає юний рятівник, семикласник Євгеній Струк. – Зрозумів, що птах поранений, бо поводив себе неприродньо. Виявилось, що справді має проблеми: перебите крило помітно звисало, він був понурий і не міг злетіти. Тож ми з товаришами його впіймали. Недовго думаючи, я вирішив забрати птаха до себе.
Міцно пригорнувши лелеку, хлопчина кинувся додому, добре, що живе неподалік. Лише на місці зрозумів всю серйозність травми.
– Женя забігає у двір, кричить: “Мамо, мамо, давай перекис, зеленку!” Думаю, що вже там трапилось такого. А він з лелекою на руках, кров у птаха з рани тече, футболка забруднена. Сам взявся, обробив рани птахові. І так він залишився жити у нас, – пригадує той день Наталія Іванівна.
Тепер головною ціллю для Жені став порятунок лелеки. Прийшовши зі школи, він закидав рюкзак подалі, і одразу ж біг на сусідню канаву чи став, щоб зловити новому другу відерце улюблених смаколиків – жаб. І так щодня, протягом місяця. Каже, що не міг інакше, мусив допомогти пораненому птаху в біді. Потім відшукав з батьками інформацію в інтернеті, що пернатому потрібна ще й риба.
– Жаби, то його делікатес, та й рибою не гидує, – сміється Федір Павлович. – Трохи клопоту з лелекою є. Мусимо купувати рибу, обрали найдешевший варіант – салаку. Хліб він зовсім не їсть, а от рибу, м’ясце – залюбки.
– А сьогодні ще й котлети були, то смакував і їх із задоволенням, – ділиться кулінарними вподобаннями Цезаря Наталія Іванівна.
На запитання, чому назвали птаха Цезарем, Струки відповідають просто: “Так його величає лише Євгеній, хлопець дуже любить історію, тож і ім’я для друга обрав відповідне”. А решта домашніх нового мешканця кличуть по-різному: для батька він – Ваня, а от мама називає лелеку Петриком.
– Виходжу на вулицю, покличу “Петрик, Петрик” і він вже тут, як тут. Горнеться, не проявляє норову, коли його гладять. Видно, що відчуває добро, – провадить далі Наталія Струк.
– Ми його утримуємо біля курей. То він так до них звикся, що навіть їжею ділиться, захищає від ворогів. Пригадую, як одного разу домашню птицю атакував шуліка. Лелека запримітив це, розкинув крила і сміливо кинувся на хижака, рятувати своїх друзів.
Здружився птах і з своїми рятівниками. Доки ми спілкувалися, він ні на крок не полишав нас наодинці, ніби показуючи, що все контролює і не дасть образити нову родину.
– Працюю на вулиці, а він біля мене ходить. Візьму, скажімо, відро з харчами для птиці, заглядає туди чи немає чого смачненького. Коли вечоріє, то сам нагадує нам, що час його вже пускати додому. Відкриєш двері, а він бігом лопотить до хлівчика, де в нього постелена солома, – розповідає пан Федір.
Для сусідів такий домашній улюбленець Струків став справжньою диковиною. Вони часто телефонують, запитують чи ті справді утримують птаха.
– Ось нещодавно, телефонує сусідка: “Наташа, а це що у вас лелека живе?” Відповідаю, що так. “А де ви його взяли?”, – запитує знов. Пояснюю, що син приніс додому. Інша дивується, що проїжджала, помітила лелеку на подвір’ї, думала, що садова фігура, лише коли заворушився, зрозуміла, що справжній, – пригадує Наталія Іванівна.
Які б хороші умови не створили Струки для птаха, вони чудово розуміють, що не можуть надати йому належної медичної допомоги та догляду. Хоч і “одомашнений”, пернатий потребує простору і можливості повернутися до нормального життя. На сьогодні вони вже мають пропозицію від небайдужих людей забрати пораненого птаха на маневиччину, де він зможе пройти реабілітацію.
Олександр Приймак, фото автора.
