Незалежна громадсько-політична газета

На громади району чекає укрупнення

с1Село Сощичне планують об’єднати з Карасином, Карпилівкою, Личинами, Стобихівкою, Качином, Нуйном та Заліссям. Загалом у районі заплановано утворити щонайменше п’ять територіальних громад.

 Минулого четверга Камінь-Каширська районна рада спільно з  представниками Офісу реформ у Волинській області та регіонального відділення Асоціації міст України провели виїзний навчальний семінар для посадових осіб, зокрема, голів сільських рад, на тему: “Актуальні питання діяльності органів місцевого самоврядування”. Основна мета заходу — спільно обговорити переваги, які отримають після об’єднання сіл громади, та допомогти їм мобілізуватися. Адже наш район серед тих аутсайдерів області, які так і не змогли створити жодної об’єднаної громади з часу ухвалення закону “Про добровільне об’єднання територіальних громад”. А передбачено створити їх на теренах Камінь-Каширщини як мінімум п’ять із центрами у місті Камені-Каширському та селах Сошичне, Бузаки, Полиці і Пнівне.

Під час основної частини семінару, яка проходила на базі села Сошичне, консультант Волинського регіонального відділення Асоціації міст України Валентин Малиновський роз’яснив, що децентралізація влади шляхом передачі її на місця  — одна із найголовніших реформ, якої давно потребує Україна.

— Лідери громад повинні бути зацікавлені в даному процесі, позаяк об’єднана спроможна територіальна громада отримає значні фінансові повноваження, — додав він.

Голова районної ради Віктор Сус закликав сільських голів більш активно брати участь у цьому процесі, тобто домовлятися про  об’єднання.

— Ніхто не говорить про те, що треба знищувати інфраструктуру села, навпаки, її треба розбудовувати. А це можливо лише шляхом об’єднання. Ви вже зараз маєте зрозуміти, які переваги отримають ваші села, об’єднавшись із сусідніми в одну сільську громаду, — наголосив Віктор Іванович, звертаючись до присутніх сільських голів.

Об’єднуватися навколо Сошичного закликав також голова Сошичненської сільської ради Ігор Волосюк:

— Ефективно утримувати в наших селах дитячі садки, школи, амбулаторії ми зможемо лише разом. Якщо вас все влаштовує — залишайтесь, ніхто не буде змушувати об’єднуватись, але якщо ви ефективні, якщо ви маєте ідеї, хочете об’єднатись, якщо хочете змінити життя своїх односельчан, то Сошичне завжди для вас відкрите, — підкреслив Ігор Васильович.

Те, що в довколишніх селах не все так добре, учасники семінару змогли побачити наочно, проїхавшись тими населеними пунктами, які територіально дотичні до села Сошичне і можуть з ним об’єднатися в одну громаду. Зокрема, вони побували у Качині, Личинах, Стобихівці та Карасині. Одна з головних бід цих населених пунктів – дороги, які потребують щорічного ремонту. А ось у Стобихівці ще й треба більшу школу.

— Це село перспективне, тут народжується багато діток, але приміщення школи дуже маленьке. Вирішити цю проблему самотужки село не спроможне. Це можливо лише через створення об’єднаної  громади, — підкреслив, розповідаючи про інфраструктуру Стобихівки, Віктор Сус.

Побачили учасники семінару й позитивні приклади господарювання.

У селі Карасин відновлено практично «з нуля» дитячий садочок. Він не працював, від нього залишилися тільки стіни. Громада написала свій проект на всеукраїнський конкурс і виграла його. Біля дитсадка є великі ігрові майданчики, добротне футбольне поле, бігові доріжки. Загалом за останні роки карасинська громада реалізувала чотири такі проекти. За кошти з останнього нині робиться покрівля на сільському будинку культури.

Втім, як з’ясувалося, більшість жителів цієї сільради проти приєднання до Сошичного. Депутат районної ради Світлана Сидорук ось що розповіла журналісту:

— Мої односельчани схвально зустріли ідею об’єднання. Проте вони не надто у захваті від того, що їх збираються приєднати до цього села. Ще минулоріч ми спільно з людьми підготували всі необхідні папери, щоб об’єднатися довкола села Тойкут Ковельського району, яке економічно сильніше. Проте, тоді цю процедуру ускладнювало українське законодавство, яке дозволяло створювати об’єднані громади лише з селами свого району.

Водночас новообрана голова Карасинської сільської ради Марина Мартинюк зазначила: «Я бачу центром об’єднаної громади лише село Карасин. Воно перспективне, має всі умови для розвитку!» Але об’єднатися вона хоче з тими селами, з якими Карасин має не лише суміжні межі, а й історичні та культурні зв’язки. А саме з Верхами, Піщаним, Великим Обзиром та Стобихівкою. Проте ці населені пункти, переконана Марина Андріївна, більш схильні об’єднатися довкола Піщанської сільради.

До речі, нещодавно Верховна Рада внесла поправки в Закон «Про добровільне об’єднання територіальних громад». Присутня на семінарі колишня голова Ратнівської райдержадміністрації, довірена особа народного депутата Ігоря Гузя Лариса Цепух озвучила для присутніх інформацію, яку пан Гузь надіслав їй на мобільний телефон, про те, що відтепер об’єднуватися в громади можуть і жителі кількох сусідніх сіл із різних районів. Разом із Ларисою Григорівною приїхала на семінар голова Велимченської сільської ради Анастасія Павлович, на адресу якої прозвучала пропозиція об’єднуватися з селами нашого району. Адже Велимче має суміжну територію з нашим районом. Тобто має межі. На це вона, не стримуючи емоцій, відказала: «Наша сільрада самодостатня, ми виконуємо бюджет. Маємо понад три тисячі жителів, а тому можемо самі утворити громаду».

Подібні відцентрові думки панують в населених пунктах, яких хочуть приєднати до об’єднаної громади з центром у Сошичне. Воно і зрозуміло чому. Практично кожне село нашого району має давню історію, традиції та заслуговує бути центром об’єднаної громади. Приміром, в ході семінару голова Качинської сільської ради Олександр Войтюк розповів такий історичний факт, який віднайшов священик з його села. В архівних фондах зберігаються відомості про те, що на початку минулого століття Качин був практично містом, тут мешкало більше двох тисяч жителів. Для порівняння, у той час в Камені-Каширському жило всього трохи більше, як три тисячі людей. Крім того, за Російської імперії не Сошичне, а саме Качин мав статус адміністративного центру. І лише після відновлення на цих землях польських порядків повітовий центр було перенесено у Сошичне.

Голова Личинівської сільської ради Іван Шепшелей каже, що його односельчани ще й досі не визначилися, до якого саме адмінцентру громад їх село має приєднатися в майбутньому.

— Жителі Личин по-різному ставляться до перспективи об’єднання. Одні підтримують ідею об’єднання із сусіднім Сошичним, інші – із Нуйном, з яким краще сполучення, а отже до нього можна швидше доїхати. Хоча в нашому селі до цієї реформи ставляться з обережністю. І я розумію чому, люди хочуть зберегти сільраду у себе в селі. Бо бояться, що укрупнення адмінодиниць може призвести до припинення роботи малочисельних шкіл, дитсадків. Ніхто в майбутньому не буде застрахований від того, що основна фінансова увага керівництва нових громад буде зосереджена головним чином на тих установах, які розміщені у їхніх центрах, де більше жителів, у тому числі потенційних виборців того ж війта, який буде при посаді, — переконаний Іван Шепшелей.

Те, що побоювання цього голови не безпідставні, дав зрозуміти, висловивши свої міркування серед присутніх  в автобусі, яким возили учасників семінару, Бузаківський сільський голова Микола Панасюк. Бузаки також внесено в перспективний план формування територій громад, як майбутній центр об’єднаних сіл. За словами Миколи Миколайовича, сільські діти повинні мати достойну освіту та знання, вчитися в школах, де є всі умови для цього. Малі школи, де менше 20 діток, не є перспективними, адже там не дадуть таких високих знань, як, приміром, у опорній школі.

— Всі навчальні заклади повинні бути комп’ютеризовані, забезпечені кваліфікованим викладацьким персоналом, — підкреслив він. – Тому я особисто за об’єднання зі всіма. Оскільки після об’єднання в добровільні громади села отримають реальний механізм наповнення свого бюджету, забезпечення шкіл буде формуватися коштами відповідно на кожну дитину. Тому кращі умови для навчання будуть в тих закладах, де більше учнів, бо туди відповідно буде виділятися більше фінансування.

Захід тривав практично весь день. Присутні дискутували, ставили питання, ділилися думками. Врешті-решт, більшість учасників обговорення підтримали перспективний план щодо створення об’єднаної громади з центром у селі Сошичне.

с2 с3

Олесь Федорович, фото автора. 

НОВИНИ

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *