Єдиним методом боротьби з ним є вирубування і зелених дерев, які оточують «вогнище» на висоту падіння дерева.
Так рекомендують науковці. Лісівники погоджуються з цим. Але зараз діє заборона на проведення суцільних рубань. Тому шкідник продовжує нищити лісові насадження, вижирати сосни — і молоді, і зрілі.
Спостережливі поціновувачі природи вже не вперше звертаються до журналістів з проханням поцікавитися у лісівників, чому останнім часом у лісі побільшало рудих та сухих сосон. І лише коли ми самі переконалися в тому, що їх дійсно багато, таки звернулися за фаховим роз’ясненням. А, до речі, для того, щоб помітити руді осередки серед зеленіючих хвойних, не треба їхати аж надто далеко в ліс. Підніміть голови вгору, проїжджаючи автошляхами району, і побачите, що дерев з червоними чубами чи без хвої та кори є чимало серед здорових. І їх чомусь ніхто не рубає. Сухий ліс стоїть, з нього облітає кора, очевидно, відповідно і втрачається товарність деревини. Натомість лісівники проводять рубки в насадженнях, які на вигляд цілком здорові, при цьому дуже часто в ягідниках, яких і так стає дедалі менше.
Отож із запитанням, чому всихають сосни та чому їх не забирають з-поміж здорового лісу, ми і звернулися до інженера охорони та захисту лісу ДП СЛАП «Камінь-Каширськагроліс» Сергія Віруцього.
— Сергію Вікторовичу, чим можна пояснити всихання соснових насаджень, яке спостерігається останнім часом?
— Насправді цьому явищу є наукове пояснення. На думку науковців і лісівників (у цьому думки збігаються), основною причиною всихання соснових насаджень в умовах українського Полісся є високі літні температури повітря протягом останніх двох років і викликана цим фактором засуха. Земля втратила дуже багато води. Лише за скромними підрахунками з території району «випарувалось» декілька мільярдів тонн води. У нас фактично не стало боліт. А ліс, як живий організм, відчуває нестачу води дуже тонко. В таких умовах він практично не спроможний боротися з комахами-шкідниками. Запитаєте, чому? Біологічно хвойні дерева в здоровому стані здатні самотужки боротися із шкідниками, які їх атакують. І цей механізм полягає в тому, що на місці укусу дерева комахою негайно виділяється живиця, яка блокує їй місце її «атаки». При дефіциті води дерева ослаблюються, і якщо шкідників багато, дерево не встигає блокувати всі укуси комах. У такому випадку відбувається зараження дерев яйцями комах, які крім того є розповсюджувачами специфічних хвороб.
— Якщо говорити про руді осередки сосон у наших лісах, то це також справа комах?
— Коли дерева починають червоніти, потім скидати хвою, всихати згори, а нижні гілки ще деякий час залишаються зеленими, то так.
— Чи встановлено, які саме комахи завдають шкоди сосновим деревам? Які хвороби викликають всихання сосни?
— Хочу сказати, що це питання протягом кінця 2015 р. та початку 2016 р. вивчалось Українським науково-дослідним інститутом лісового господарства ім. Висоцького, а саме його поліським філіалом, який розташований в м. Житомир. Дослідження проводила група науковців на чолі з кандидатом наук В.О. Бородавкою. В результаті досліджень науковці прийшли до висновку, що основним шкідником, який вражає дерева, є верхівковий короїд, який, до речі, переносить спори грибів, які в результаті укусів шкідника потрапляють в дерево і викликають захворювання дерев мікозами, тобто «закупорку судин».
— Чи відома ця проблема Волинському обласному управлінню лісового та мисливського господарства?
— Так, ВОУМГ про це відомо. Адже це проблема не лише нашого району. У квітні на базі ДП «Маневицьке лісове господарство» проходив науково-практичний семінар, де всім присутнім, у тому числі і представникам преси, було показано «механізм» всихання дерев, продемонстровано шкідників, які є першопричиною враження дерев. Після цього провели облік «вогнищ» враження з нанесенням їх на картографічні матеріали та надіслали до управління. Однак мушу відмітити, що упродовж трьох місяців після семінару ситуація ще погіршилась. Вогнищ стало більше, крім того площі їх значно розширились.
— А чи є якісь методи боротьби з даними шкідниками, наприклад, способом обприскування чи якимось іншим?
— На превеликий жаль, застосувати метод обприскування не вдасться, оскільки він неефективний. Дані шкідники не харчуються хвоєю дерев, а м’яким камбіальним шаром, який розміщений між корою дерева і самою деревиною, порушуючи при цьому «кровообіг» дерева. Тому обприскування не дасть бажаного результату, а призведе лише до хімічного «отруєння» території. Єдиним способом боротьби з даним захворюванням є проведення рубок. При цьому науковці рекомендують проводити вирубування не лише сухих, а й зелених дерев, які оточують «вогнище», на віддаль падіння дерева.
— Оглядаючи соснові насадження з рудими вершками чи вже всохлі, ми помітили, що ці ділянки відмежовані стовпчиками.
— Так. Ми провели відводи.
— То чому ж не проводиться рубка?
— Лісівники проводять рубки згідно із Санітарними правилами в лісах України. При цьому суцільні санітарні рубки проводяться лише після обстеження насаджень спеціалізованою комісією, до складу якої обов’язково має входити представник спеціалізованого органу, в нашому випадку це — ДП «Рівнелісозахист». Нами проведено обстеження насаджень на площі більше 40 га, підготовлено матеріали, але саме в цей час була введена заборона на проведення суцільних рубань. Мотивація заборони – перегляд санітарних правил. Нові правила має затвердити Верховна Рада. Особисто мені не зрозуміла ця заборона з декількох причин. По-перше, я спостерігаю за «діяльністю» наших народних обранців і ефективність їх роботи мене, як і більшість населення країни, дивує. Коли у них «дійдуть руки» до перегляду Правил — не зрозуміло. Та й чи «дійдуть» взагалі. По-друге, скрізь застосовується правило: до прийняття нового діє старе. А час не терпить. Даний шкідник поводить себе дуже агресивно. Я особисто помітив, що є місця, де протягом трьох місяців здорове насадження гине повністю. Тому, чекаючи дозволу на проведення рубань, ми тим самим сприяємо поширенню цієї напасті на нові території.
Спілкувалася Тетяна Приходько.
