Володимир Гунчик дав прес-конференцію за підсумками дворічної діяльності на посаді голови облдержадміністрації
24 липня 2014 року Указом Президента України Петра Порошенка було призначено головою облдержадміністрації Володимира Гунчика. Відтак у форматі прес-конференції Володимир Петрович розповів представникам місцевих медіа про результати роботи виконавчої гілки влади в області за дворічний період та поділився планами на перспективу. Слід зазначити, що не оминув увагою і того, що – під знаком «не вдалося». Разом із тим, наголосив: поки не вдалося.
Традиційно розмова із журналістами відбувалася у форматі запитань та відповідей. Одначе розпочав голова облдержадміністрації з короткого вступного слова, таким чином закцентувавши на найважливіших моментах: фінансових успіхах регіону, стабільному впровадженні соціальної політики, зокрема, реабілітації військових, ефективній комунікації з громадськістю тощо.
– Стабільна соціально-економічна ситуація в регіоні, відсутність гострих міжконфесійних дискусій, максимальна підтримка учасників АТО та членів їх родин, комунікація із громадським сектором, доволі високі показники наповнення бюджетів усіх рівнів та успішна реформа із децентралізації – результат злагодженої роботи виконавчого органу влади та місцевого самоврядування, — зауважив Володимир Гунчик, коментуючи стан справ на Волині упродовж 2015-2016 років.
По тому ж, не чекаючи відповідного запитання від журналістів, окреслив ті напрямки роботи, котрі потребують особливої уваги виконавчої влади загалом та голови облдержадміністрації зокрема. Відтак, у переліку того, що не вдалося реалізувати за два роки діяльності, – бурштинове питання, перспективи розвитку волинських шахт, кадрова політика та завершення довгобудів.
Далі ж – про плани та ідеї:
– Щиро хочеться у 2017-му, працюючи в частині наповнення й перевиконання бюджету, перейти межу у два мільярди гривень, – констатував Володимир Гунчик. – При цьому сподіваюся, що ріст бюджету спостерігатиметься не лише щодо обласної казни, а й місцевих. Вже цього року на Волині не має жодної сільської ради, котра би не виконала дохідну частину. Крім того, продовжуватимемо активно впроваджувати соціальну політику: завдання – завершити реконструкцію госпіталю та створити регіональні реабілітаційні центри в районах, аби бійці мали більше можливостей пройти хорошу реабілітацію.
Володимир Гунчик також відповів на запитання присутніх журналістів. Ширший виклад матеріалу із прес-конференції голови ОДА читайте на сайті газети polissia.net.
Ольга Булковська, власний кореспондент газети «Урядовий кур’єр»: Волинь – у державному експерименті, відтак кошти на дороги, зокрема Луцьк – Львів, отримуємо внаслідок перевиконання індикативних показників митниці. Якою є ситуація зараз? Загалом, як окреслите стан справ у дорожній галузі? Також як реалізується нині на Волині субпроект Світового Банку «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей»?
Володимир Гунчик: Про дороги. Вперше на Волині про дорожній фонд заговорили ще у 2014 році, розпочавши роботу над його створенням шляхом фінансування із бюджетів різних рівнів – це і Державний бюджет, а також обласний та місцеві бюджети. На той час на фінансування робіт із ремонту доріг було спрямовано 10 мільйонів гривень. У 2015 році – 400 мільйонів гривень. На сьогодні де-факто маємо обласний дорожній фонд. Тому, перш за все, необхідно узаконити цей процес на державному рівні, аби не виникало незрозумілих питань. Однак варто також наголосити: необхідно приблизно 10 років для того, аби навести лад на волинських дорогах. Мова йде не лише про облаштування центральних доріг, але й про приведення до належного стану сільських та селищних шляхів, бо не можна полагодити центральні, а в селах полишати, як є. Якщо раніше думав, що на відповідні роботи потрібно спрямувати приблизно 4 мільярди гривень, то тепер розумію – не менш 8 мільярдів.
Що ж до субпроекту Світового Банку «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей», то відповім: питання – суперечливе. Одначе область готова й надалі працювати як над втіленням у життя зазначеної програми, так і над рештою проектів, які є важливими для громади.
Антоніна Михальчук, головний редактор Володимир-Волинської міськрайонної газети «Слово правди»: Володимире Петровичу, як повідомила прес-служба народного депутата Ігоря Гузя, посилаючись на інформацію Служби автомобільних доріг, що за умови продовження експерименту з виділенням державних коштів на ремонт доріг у 2017-му потрібно розпочати з устилузького напрямку. Як дивитеся на таку пропозицію? І друге запитання: що буде з закладами профтеохсвіти?
Володимир Гунчик: Якби з такою ініціативою виступили всі депутати, то тільки б вітав. По дорозі Устилуг – Луцьк – Рівне, то цей проект уже започаткований. Не впевнений, що Ігор Володимирович поінформував про це, але голова облдержадміністрації підписав реєстр на 4 мільйони євро в рамках регіонального проекту «Польща – Білорусь – Україна». Ці кошти буде виділено на відрізок дороги Устилуг – Володимир-Волинський. Документи відправили до Кабінету Міністрів. Наразі очікуємо підтвердження, адже в проекті задіяна ще і Львівська область.
Другим етапом, і ви правильно підмітили, є впорядкування роботи митниці. А вона сьогодні працює погано. Коли перевиконання – 140 тисяч за червень, то скажу, що митниця такі кошти отримує за годину. Тому ситуація ця нагадує ручне управління. Одначе, думаю, що звернення від ОДА, обласної ради, зокрема й Ігоря Гузя, який звернувся до Кабміну, дадуть результат. Рано чи пізно, але на митницю прийде людина, котра не виконуватиме обов’язки, а працюватиме. Мене турбує, що податки сплачують за межами Волинської митниці ті суб’єкти, котрі на ній же зареєстровані. Ми спілкувалися з цими підприємцями й почули дуже багато цікавого. Завдання – повернути бізнес на митницю, аби наповнювати і Державний, і місцеві бюджети.
Щодо другого запитання. Вважаю, що ми зробили правильні кроки, коли задекларували необхідність реформування системи профтехосвіти. Я зустрічався з бізнесом, із працівниками закладів, із чиновниками. Зрозумів, що сьогодні професійно-технічна освіта живе своїм життям. Просив дати заявки від бізнесу. Нема. Від місцевих органів самоврядування для комунальних підприємств. Теж нема. Є так зване державне замовлення, котре в більшості нікому не потрібне. Якщо держава хоче замовити певні спеціальності, то повинна це задекларувати. Моя позиція, якщо ж відповідна система вибудувана таким чином, то необхідно зрозуміти: фінансування загальної середньої освіти то – обов’язок держави. Натомість фінансування професійної освіти має здійснюватись за рахунок її замовників. У тому й реформа. Потрібні спеціальності? Замовте – підготуємо. Потрібна загальна освіта – оплатіть. Чому так радикально говорю? Бо наповненість класів в області – вісім учнів! Майже три тисячі дітей навчаються за індивідуальною формою. Із них лише 800 мають проблеми зі здоров’ям і не можуть ходити до школи. Решта – здорові. Але вчитель приходить додому й викладає все: від фізкультури до англійської мови. Яким чином це стосується профтехосвіти? Якщо є опорні школи й реформа освіти в цілому, то потрібно відділити профтехосвіту від середньої. Проблем професійної освіти ще й в тому, що відсутня навчальна база. На заводах зараз така (!) база… Розумію, що в ПТУ – робочі місця. Але ж слід бути реалістами. Проте для вдалої реформи потрібно, аби думку голови облдержадміністрації підтримувала і місцева громада, і Кабінет Міністрів. Тому відповідні пропозиції вносимо. Бо маємо ситуацію, коли випускники училищ приходять на підприємства й починають… вчитися, а держава просто витратила гроші на їхнє утримання.
Оксана Петрук, «Громадське. Волинь»: Володимире Петровичу, нещодавно ви побували з робочою поїздкою у Шацькому районі, зокрема були в санаторії «Лісова пісня». Скажіть, чи відомо вам, хто власник тих літніх кафе, розташованих та території санаторію? І чому не помітно реакції місцевого керівництва виконавчої гілки влади району?
Володимир Гунчик: Ви дуже ввічливо формулюєте питання, бо немає на території «Лісової пісні» літніх кафе, а є генделики, даруйте, що так висловлююся. Там продають спиртні напої, всюди антисанітарія і невідповідність функціям санаторію. І я не боюся цього говорити. Днями матиму зустріч із керівництвом двох санаторіїв: «Лісової пісні» та процвітаючого «Проліска». Приїде голова облради, то йому скажу: або ми наводимо порядок у першому, або ж туди приїдуть правоохоронці та фіскальна служба. У мене на столі – величезна скарга, але я їй не даю хід. Бо основна мета – не інспектувати заклад, а допомогти. Вважаю, що «Лісова пісня» – надпотужний санаторій, який повинен оздоровлювати людей з усієї України. І там для цього – величезні можливості. Те, що робиться сьогодні в «Лісовій пісні», мене дивує і непокоїть.
Оксана Петрук, «Громадське. Волинь»: Все ж таки, чи вдалося з’ясувати власників тих закладів і чи достатньою є робота влади?
Володимир Гунчик: З’ясовуємо власників. Думаю, незабаром їх закриють, бо статут санаторію не передбачає розпиття алкогольних напоїв. Друге питання: чи достатньо робимо реальних кроків? Напевне, голова облдержадміністрації трохи перевищив свої повноваження, поїхавши у заклад, який йому не підпорядковується напряму, а підпорядковується відповідним структурам обласної ради. Але я – такий же волинянин, як і ви. Тому, коли йдуть скарги, не міг лишитися осторонь. Моє основне завдання – не критикувати, не констатувати безлад, а запропонувати ряд заходів, аби вивести санаторій в один із кращих. Багато областей мріють про такі можливості й не мають, ми володіємо, але не використовуємо. Щодо влади… Працювали зі мною представники райради, перший заступник РДА. Опускали очі. І це для мене сигнал, що не все там так добре.
Лариса Андрійчук, Волинська регіональна дирекція НТКУ: Моє запитання стосуватиметься шахти «Бужанської» – найефективнішої з усіх копалень регіону, позаяк вона виставлена на приватизацію. В контексті цього, які ж перспективи ДП «Волиньвугілля»? І ще одне – ситуація з перинатальним центром, а він досі недобудований, потребує вирішення. Чи робить керівництво області якісь спроби, аби цей такий потрібний для області об’єкт, таки було здано в експлуатацію?
Володимир Гунчик: Спершу щодо Бужанки. Я дуже песимістично ставлюся до заяви міністра, бо приватизація шахти, за якою – мільярди боргів, – це проблематичне питання. Нехай спочатку держава скаже, що робитиме з боргами. Спишуть за наш рахунок чи навантажать інвестора? Поки відповіді не отримали. Друге: на Бужанці рівень домішок у вугіллі – майже 50%. 9-та більше приваблива, бо вугілля йде прямо на ТЕЦ. Життя покаже. Я ж спостерігаю. Хоча мене більше цікавить 10-та шахта. Вважаю, якщо вкласти гроші в цю копальню, то там можна працевлаштувати всіх шахтарів Волині, видавати вугілля на гора (а воно, як у 9-й – добре, без великої кількості домішок), а тоді спокійно закривати. Я спрямував лист міністрові й просив організувати зустріч із шахтарями під його керівництвом. Хай скажуть нам, як бачать реформування галузі.
Перинатальний центр… Проаналізувавши ситуацію на Волині, дійшли висновку: то – не просто недобудова, яка потребує завершення. Це той центр, який дійсно потрібний. На Волині дуже висока народжуваність. Але й патологія дитячих захворювань останнім часом також зростає. Невеликими темпами, але зараз майже 7% дітей мають такі захворювання. Запобігти цьому можна лише тоді, коли працюватимуть центри з сучасним обладнанням й хорошими фахівцями. Самотужки не витягнемо. Й через фонд регіонального розвитку теж, бо всі 80 мільйонів потрібно буде віддати на перинатальний центр. Мав розмову із головою Тернопільської облдержадміністрації Степаном Барною. У нього точно така ж ситуація. На моєму столі вже лежить готове звернення до Глави держави за підписами двох голів облдержадміністрацій з проханням доручити кабміну включити в проект Державного бюджету 2017 року окремим рядком кошти на добудову двох перинатальних центрів – це 150 мільйонів гривень. Якщо відповідне рішення буде, за рік перинатальний центр добудуємо і здамо.
Владислава Жорняк, Волинський інформаційний портал: Волиняни будували фортифікаційні споруди на сході. Одними з перших здали роботи. Згодом же поліція сповістила про відкриття справи та ймовірне розкрадання бюджетних коштів. Чим усе завершилося?
Володимир Гунчик: Нічим. Порушене кримінальне провадження прокуратурою Донецької області, передано в поліцію. Поліція передала це кримінальне провадження у волинську прокуратуру. Останні – у донецьку. СБУ перевірило всі документи, ми їх, відповідно, надали. Я ж скажу: при всіх політичних плюсах та мінусах Сергій Кудрявцев (тогочасний перший заступник голови облдержадміністрації, – авт.) – порядна людина. Стовідсотково упевнений, що він не допустив би зловживань. Але, певно, комусь потрібен був цей розчерк пера… Думаю, це – «висяк».
Руслан Пилипчук, інтернет-сайт «Конкурент»: Володимире Петровичу, наскільки ви задоволені співпрацею із головами міст обласного значення?
Володимир Гунчик: Три мери міст обласного значення на вибори йшли за підтримки Блоку Петра Порошенка «Солідарність», тому ми їх жорстко критикуємо. Іноді їм це не подобається. Але це – конструктивна робота. Я ж максимально намагаюся міським головам допомагати. Звісно, дехто мене за це критикує, кажучи: у них величезні бюджети й вони непогано живуть. Але це – міста обласного значення. І щороку вони все більше розростаюся. Щодо Ковеля. Спершу з паном Кіндером були непрості стосунки. Певно, Олег Олексійович хотів продемонструвати, що обраний громадою і для нього голова облдержадміністрації – не указ. Але в останні півроку 2015-го та 2016-й прийшло розуміння, що спільно можемо вирішити більше. Яскравий приклад – ковельська вузлова лікарня. Ще під час першого мого візиту домовилися: на базі лікарні робимо хоспіс, а поліклініка за містом. Всі питання узгодили. Але змінилася політична ситуація. Прийшли нові депутати обласної ради. Рік ми говоримо, а результату нема. Знову зустрічаюся з Кіндером і знову він готовий підтвердити напрацьоване бачення. Тож коли діло стосується наболілого, то здоровий глузд бере гору, а не амбіції. Тому сьогодні у мене нормальні робочі стосунки з усіма мерами. Підтримував, підтримую і буду підтримувати.
– Світлана Зозуля, луцька районна газета «Слава праці»: На Волині спостерігається тенденція до відходу в минуле друкованих видань. Як ви ставитеся до такого процесу?
Володимир Гунчик: Жодним чином не вітаю цей процес. Монополія в медіа ні до чого не призведе. Мені дуже не хочеться, аби вели мову про ручні медіа. Дуже поважаю журналістів. А приклади останнього тижня свідчать, що ці люди – на фронті. Вони ризикують своїм життям. Створюють комусь незручності. Тому ліквідація будь-якого медіа – не є правильним. Але водночас то – бізнес-проекти, започатковані політиками, громадськими організаціями, групами осіб. Йдучи в цю сферу, треба розуміти, що за тим – долі працівників, зрештою власний імідж та конкуренція на ринку. Тому, в першу чергу, закриваються ті медіа, які були політичними проектами. Далі ж – де керівники вичерпали свій ресурс. Але з’являються нові. І зокрема ті, які не залежать від конкретного роботодавця. Наприклад, те ж громадське. Головне ж, аби медіа поважали себе й працювали, керуючись необхідністю об’єктивного висвітлення. Підтримував і підтримую. Для мене дуже важливо, аби ви не відчували тиску, як дехто продовжує заявляти. Але прийнято закон про роздержавлення… Тому процес незворотній.
Відділ інформаційної політики облдержадміністрації.
