Незалежна громадсько-політична газета

Для дітей-переселенців організували веселе дозвілля

Аби відволікти малечу від теми війни, а разом з тим знизити рівень тривоги і напруги, у міському ліцеї №2 організували такий собі сеанс арт-терапії. Запросили на нього тимчасово переміщені сім’ї, які приїхали до Каменя-Каширського, втікаючи від війни, з різних куточків України.

NCZ_8425Понад три десятки діток з Ірпеня, Бучі, Борисполя, Києва, Чернігова, Ізюму, Харкова, Сєверодонецька, а також з Миколаївської області долучилися до організованого для них заходу.

NCZ_8423Педагогічні працівники ліцею, будинку дитячої та юнацької творчості, станції юних техніків підготували захоплюючу програму майстер-класів, створивши кілька артлокацій. Тож учні, а вони, до речі, продовжують навчання у наших закладах освіти, та дошкільнята з інтересом доєдналися до творчих, розвивчаючих процесів. Хтось робив писанки, для когось цікавим було створення ляльок-мотанок, іншим припало до вподоби виготовлення декоративних вазончиків. Малюки прикрашали обличчя та руки веселими смайликами або ж патріотичними малюнками, активними були у запальній руханці, співали та просто спілкувалися.

NCZ_8440— Ми намагалися розрадити дітей, допомогти позбутися тривожних думок, а разом з тим підтримати. В Україні війна, але ми не повинні забувати про те, що життя триває. І ось таке спілкування із дітьми та їх родинами, які переїхали до нас тимчасово, потрібне сьогодні в першу чергу для них. У результаті вийшло дуже емоційно. І діти, і дорослі отримали багато задоволення. А ще їм на згадку були вручені невеличкі подарунки, організовані благодійниками, — каже директорка ліцею №2 міста Тетяна Митчик.

Це не перший такий захід проводять у Камені-Каширському для дітей, які змушені були покинути свої домівки через російську агресію. Як зауважує керівник управління гуманітарної політики Сергій Лукашук, сьогодні важливо, хоч і в непростих умовах, та все ж належно організовувати освітній процес, а також дозвілля.

— Діти не повинні відчувати надмірну тривогу. Ми маємо допомогти їм зрозуміти, що вони не залишилися наодинці зі своєю бідою. Над цим і працюємо усією освітянською родиною, — каже Сергій Володимирович.

 

Тетяна ПРИХОДЬКО.

 

ПУБЛІКАЦІЇ

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *