У центрі села Сошичне за кілька метрів від дороги стоїть пам’ятник на честь загиблих у Другій світовій війні односельчан. Споруджений він був у 1969 році. Такі символічні монументи зведені у центральних садибах кожної сільської ради району. Оскільки вони збудовані ще в роки комунорадянської влади, то відповідно і їх ідеологічний зміст відповідав вимогам тієї епохи.
Сьогодні, коли Росія веде неприховану агресію проти України на східних її рубежах, розум свідомого українця відмовляється сприймати ту атрибутику, що розміщена на багатьох із цих обелісків. Яскравим прикладом такого несприйняття і є згаданий пам’ятник у Сошичному. На прямокутній дошці вгорі над воїном-визволителем прикріплений герб давно неіснуючої країни — Радянського Союзу — у центрі якого п’ятикутна зірка, серп і молот. Згідно із Законом України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки” герб підлягає демонтажу. Однак до цих пір тут ніхто і пальцем не ворухнув. А тим часом при кожній нагоді сошичненці покладають квіти, вінки до пам’ятника загиблим односельчанам, один із символів якого возвеличує тоталітарний окупаційний режим. І таке має місце не десь на сході України, а у нас, на західних теренах держави, де національні цінності — в особливій пошані. Тож чи не пора нарешті Сошичненській сільраді виконати вимоги вище згаданого закону?
Богдан Ліпич,
громадський кореспондент.
