На шляху реформування лісового господарства потрібно скоординувати зусилля, аби віднайти правильні шляхи удосконалення його роботи. У цьому переконана народна депутатка, членкиня депутатської групи «Партія «ЗА Майбутнє» Ірина Констанкевич.
Під час “круглого” столу за участю представників різних рівнів законодавчої, виконавчої, представницької гілок влади, територіальних громад 23 виборчого округу, лісогосподарських підприємств та деревообробників, що відбувся минулого тижня у ДП «СЛАП «Камінь-Каширськагроліс», вона, зокрема, зауважила, що важливо проаналізувати проблеми лісогосподарської діяльності, аби знайти їх причини та запропонувати рішення. Обговорення цієї важливої теми ініційоване саме Іриною Мирославівною.
— Процеси децентралізації розпочаті. Вони набирають обертів. На місцеві бюджети покладається все більше і більше зобов’язань, відповідальності, а коштів не стає більше. Окремі області не відчувають небезпек і ризиків, бо там є промисловість, сільське господарство, надра. На Волині ж немає потужних ресурсів, які б забезпечували конституційні гарантії з місцевих бюджетів. Тому тут виживатимуть ті громади, які зможуть правильно побудувати свою діяльність. А діяльність лісових господарств у багатьох громадах відіграє визначальну роль у наповненні місцевих бюджетів. Відтак важливо, щоб лісова галузь області успішно розвивалася, прозоро співпрацюючи із деревообробниками, при чому, щоб враховувалися інтереси пересічних громадян, — зазначила Ірина Констанкевич.
Скоординувати зусилля задля вирішення тих викликів, які сьогодні стоять перед громадами, лісовою галуззю, закликав і депутат обласної ради, голова постійної комісії з питань бюджету, фінансів та цінової політики облради Орест Маховський. Через спад економічної активності в області у зв’язку із коронавірусом місцеві бюджети мають певні недоотримання. А тому неможливо переоцінити значення лісових господарств, як одних із основних платників податків.
Для прикладу, надходження до бюджетів громад Камінь-Каширського району від сплати податків лісгоспами складають 10-20 відсотків. Але варто проаналізувати й успішність, якість їх господарювання.
— Виникла певна колізія, коли державні підприємства відповідно до законодавчої та нормативно-правової бази мають певні функціонали, але держава на їх забезпечення не виділяє коштів, — звернула увагу народна депутатка.
Виходить, лісова галузь самотужки, так би мовити, тримається на плаву вже протягом кількох років. Тому і назріла потреба у пошуку правильної моделі змін.
Зазначимо, що на території 23 виборчого округу працює 10 лісгоспів. Учасники зустрічі зійшлися на думці, що в ході реформування проводити злиття деяких з них не доцільно. Хоча до господарювання державних лісових підприємств сьогодні виникає чимало запитань як з боку бізнесових структур, з якими ведеться співпраця, так і з боку пересічних громадян, котрі хочуть, щоб їхні інтереси також враховувалися.
Зокрема, представників деревообробного бізнесу турбує питання організації ринку деревини. Вони наполягають на більшій прозорості та на виконанні зобов’язань державними лісогосподарськими підприємствами області.
Пересічні ж громадяни переживають за екологію, за місце своєї життєдіяльності, за продовження свого історичного і людського генофонду. А тому, приміром, жителі села Седлище висловлюють протест щодо вирубки лісів поблизу населених пунктів, де знаходяться найкращі ягідники та грибні місця.
— На останній зустрічі в Седлище жителі села письмово звернулися та обґрунтували свій намір домагатися скорочення темпів суцільних рубок і зменшення їх площ. Зазначу, що ми вже працюємо над пропозиціями змін до законодавства щодо режиму тиші і вирубок лісу. Ці питання мають пройти ще фахове обговорення з усіма стейкхолдерами і тоді будемо рухатися далі, — зауважила Ірина Констанкевич.
Народна депутатка також додала, що ведеться робота і над створенням законопроєкту щодо ринку й обігу деревини. І ось такі обговорення із залученням усіх сторін дають можливість детально вивчати проблематику та знаходити компроміси.
— Маємо конструктивно підходити до питань лісової галузі, адже це в інтересах громад та людей в них, заради яких ми працюємо, — підсумувала Ірина Мирославівна.
Тетяна ПРИХОДЬКО.
