Піаністка Марія Андрійчук із Каменя-Каширського за свій талант завдячує передусім батькам. Тепер вона навчає мистецтву інших та пише власну музику.
У домі Адрійчуків завжди вигравав рояль. Музику в сім’ї любили усі: і батьки, і діти. Так само і грали усі до одного. Особливим обдаруванням вирізнялася Марійка, яку музичній грамоті у Камінь-Каширській школі мистецтв навчала мама — викладачка гри на фортепіано Ольга Василівна.
Збігли роки безтурботного дитинства, неповторної юності. І сьогодні двадцятип’ятирічна Марія Андрійчук ( на фото) уже сама вчить дітей музиці, пише свої музичні твори. Має уже і перший доробок — записала свій перший фортепіанний альбом “Piano Music for Ballet”, що містить кавери на відомі світові хіти та її авторські композиції.
Сьогодні пані Марія — наша гостя. І ведемо розмову передусім про музику.
— Мама — мій перший і найвимогливіший педагог, — зізнається Марія. — Вона завжди мріяла, аби я стала відомою піаністкою. Із шкільних літ я брала участь чи не в усіх фестивалях та конкурсах, що їх проводили на обласних та всеукраїнських теренах. Свого часу мені вдалося пробитися навіть до трійки переможців Міжнародного конкурсу В. Барвінського “Мистецтво 21 століття”. Здобувала премії на багатьох інших конкурсах. Звісно, це заохочувало до самовдосконалення, розвитку.
— Маріє, коли ти почала проявляти композиторські здібності?
— Свою першу пісню “Весна-любов” написала у 12 років, навчаючись у музичній школі. А більш серйозно продовжила писати свою музику, коли навчалася в Луцькому училищі культури та мистецтв ім. І. Стравінського, а потім — у Національній музичній академії ім. П.І.Чайковського у Києві.
— Що тебе спонукало залишитися у столиці після закінчення навчання у консерваторії?
— Передусім у виборі на користь столиці визначальну роль зіграли значно кращі можливості для професійної реалізації. Здобуваючи освіту, я одночасно практикувала педагогічну діяльність в одній з київських музичних шкіл. Працювала концертмейстеркою.
А загалом досконалості у будь-якій справі немає меж. Окрім всього акомпаную у дитячому хорі «Litanna», гурті «inspired» та дуеті «Soul». Крім того, співаю у складі церковного хору Свято-Пантелеймонівського жіночого монастиря.
— Хотілося б дізнатися про ідею створення альбому каверів на зарубіжні хіти. Розкажи, як виник задум.
— Вся моя музична діяльність будується здебільшого на імпровізації. Тому часто при міксуванні (поєднанні) різних стилів музичного мистецтва в процесі з’являються аранжування пісень, або ж авторська музика. Майже рік я працюю концертмейстеркою в першому балетному просторі України — «Why not ballet». Саме тут виникла ідея створювати композиції для альбому каверів та авторської музики. Спостерігаючи, як виступають танцівники у балеті, почала й сама тренуватись, а не лише акомпанувати для них. Втім, аби наші спільні заняття приносили максимальну насолоду, граю не класику, а відомі хіти. Так, один за іншим народжуються мої твори. У цій студії займаються лише дівчата, тож в якості подарунка на 8 березня записала музику для їхніх тренувань онлайн. Згодом планую випустити нотний збірник та розповсюдити ці треки на інші музичні платформи для зручності в користуванні.
Уже доволі чимало маю авторських творів. Їх вистачить щонайменше на два альбоми. Незабаром ці збірники будуть доступними для любителів музики на моєму ютуб-каналі Maria Andriychuk.
— Якими є твої творчі плани на найближче майбутнє?
— За наявності фантазії та знань можна зробити що завгодно. Буду займатися аранжуванням класичної музики. Аби такий твір звучав на новий лад, можна за допомогою комп’ютерних програм в сучасній обробці додавати ефекти інших музінструментів.
Спілкувалася Леся МІНІБАЄВА.
