Від того, де руками чиновників буде поставлена кома у заголовку, залежить майбутня доля десятків тисяч жителів поліського краю
Інформація про те, що у багатьох населених пунктах Камінь-Каширщини можуть закрити фельдшерсько-акушерські пункти, сколихнула громадськість та викликала хвилю обурення. Селяни не схвалюють такого рішення, адже ФАПи вважають однією з невід’ємних складових первинної ланки медицини, оскільки саме вони найближчі до людей, саме сюди жителі сіл звертаються за першою медичною допомогою.
Свої протестні заяви з приводу ліквідації ФАПів у Сошичненській громаді висловили, зокрема, мешканці села Карпилівка. Незгоду місцевих із таким рішенням озвучували і для журналістів «Полісся», і для депутатів Сошичненської сільської ради, її керівництва, а також безпосередньо для керівника Камінь-Каширського ЦПМСД, у структуру якого входять медзаклади Сошичненської громади.
Люди кажуть, що закриття медпункту у селі призведе до того, що вони не зможуть отримати вчасно медичну допомогу. Мовляв, до місцевого медика можна звернутися будь-коли, коли виникне необхідність: не доведи Господи, у разі нещасного випадку чи раптового погіршення здоров’я сільська медичка іде на допомогу негайно і вдень, і вночі. А до лікаря ще треба знайти чим дістатися.
— Ось це намагання позбавитися ФАПу у нашому населеному пункті є невиправданим. Адже село Карпилівка віддалене і порівняно велике. Тут багато дітей та пенсіонерів. Хто має постійно тримати руку на пульсі, тим більше у такий час, коли всюди чатує коронавірус? До кого нам звертатися за невідкладною допомогою? До лікаря Карасинської амбулаторії, який зайнятий жителями ще кількох населених пунктів, де так само у будь-яку хвилину може щось трапитися? – ставить болючі, актуальні питання карпилівчанка Наталія Дмитрук.
Б’ють на сполох і у Раків Лісі. Хоч це село і не таке віддалене на відміну від Карпилівки, але місцеві жителі переконані, що навіть під боком районної лікарні вони не можуть обійтися без медпункту.
— Коли у лікарні через епідемію коронавірусу обмежували прийом та проведення маніпуляцій, виручали медичні працівники ФАПу. У позаробочий час, без будь-яких доплат вони ішли назустріч людям, рятували їхнє життя і здоров’я. А тепер ті, хто завжди відповідально виконував свою роботу, можуть залишитися без неї?
Або ж у когось загострення якоїсь хвороби. Наприклад, астми. Людина задихається, терміново потрібно полегшити стан. З такою проблемою у ці весняні дні я змушена по два-три рази впродовж дня звертатися у медпункт. А якби такої можливості не було, то залишалося б думати, як дістатися до Камінь-Каширської амбулаторії, дочекатися, коли прийме лікар, а тоді ще вигадувати, хто б це та де ввів рятівну ін’єкцію? Бо ж і денного стаціонару тепер нема, — розповіла журналістам, завітавши до редакції, жителька села Раків Ліс Ольга Ковалик.
Тим часом у центрі первинної медико-санітарної допомоги переконують, що нагнітати ситуацію не варто. Тут запевняють, що оптимізація мережі, яка і сколихнула громадськість, не буде негативно відображатися на якості та доступності медичної послуги. Адже все має відбутися за вимогами медичної реформи. А основою реформи первинної ланки охорони здоров’я є сімейний лікар, який надає весь перелік допомоги на первинному рівні. Тож саме лікарі мали б відповідно до реформи, так би мовити, визначати, скільки молодшого медичного персоналу повинно у них бути. Але у даній ситуації навіть не це вплинуло на необхідність оптимізації структури центру.
— 31 березня закінчується договір із Національною службою здоров’я України, відповідно до якого наша установа отримує фінансування. Відтак з 1 квітня ми повинні укласти нову угоду. Серед багатьох умов укладання договору є обов’язковість відповідності усіх установ державним будівельним нормам. Зокрема, має бути забезпечена доступність для осіб з інвалідністю та іншим маломобільним групам населення. А у нас, самі розумієте, яка з цим ситуація, — каже Ігор Соловей, керівник Камінь-Каширсьокго ЦПМСД.
Отже, заклади охорони здоров’я, які бажають укласти договір про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій з НСЗУ, повинні надати документи, які підтверджують інклюзивну доступність. Зауважимо, що раніше таких категоричних вимог перед медзакладами не було. Кабінет Міністрів лише у листопаді минулого року прийняв відповідні зміни до Постанови «Про договори про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій». І вступили в дію вони з 1 січня цього року.
— Із усіх 49 структурних підрозділів Камінь-Каширського ЦПМСД будівельним нормам відповідає лише 18. Ми подавали пакет документів для укладання договору із НСЗУ на новий період із врахуванням усіх підрозділів, але нам відмовили. Тепер будемо виводити зі структури ті заклади, що не є інклюзивно доступними, — зазначає Ігор Соловей.
За словами головного лікаря, такий крок є вимушеним, адже привести їх до ладу за кілька місяців фактично нереально. Для прикладу, ЦПМСД за цілий рік отримав від НСЗУ понад 31 мільйон гривень. З них 82 відсотки було витрачено на зарплату працівників. Решта 18 відсотків (а це приблизно 5,5 млн грн) були вкладені у розвиток структури та забезпечення її функціонування. Серед іншого, зокрема, 1,3 мільйона гривень було витрачено на реконструкцію Камінь-Каширської амбулаторії, ще 1,3 мільйона — на Хотешівську амбулаторію. Але, щоб привести до ладу всі структурні підрозділи, не вистачило б і всіх коштів, виділених НСЗУ для Камінь-Каширського ЦПМСД. Адже у кожній амбулаторії, медпункті мають бути відповідні доїзд, паркувальне місце, доріжка, двері, пороги, має бути забезпечене водопостачання, потрібно, щоб належним чином були обладнані санвузли…
Не може підсобити у цій ситуації і місцева влада. Адже за приблизними підрахунками, щоб зробити кожен ФАП інклюзивно доступним, в нього потрібно вкласти по кілька сотень тисяч гривень. Тому мерія підготувала відповідне звернення до народного депутата України Ірини Констанкевич із проханням допомогти досягнути компромісу із Кабінетом Міністрів та відтермінувати вимогу забезпечення інклюзивної доступності.
— Приміщення сільських ФАПів району були збудовані переважно у 60-80-х роках минулого століття. Питання доступності маломобільних груп населення до даних приміщень за весь період функціонування не ставили. Тепер же, щоб це забезпечити, потрібно витратити на кожен із медпунктів по 500-700 тисяч гривень. Загалом їх у нас понад три десятки. Звичайно, це нереально зробити в такі короткі терміни, — зауважує міський голова Віктор Пась.
Зрештою, Ірина Констанкевич відреагувала на звернення камінь-каширського міського голови та спільно з колегами Ларисою Білозір, Вячеславом Рубльовим, Олександром Аліксійчуком зустрілись з очільником Андрієм Віленським та командою НСЗУ. Їм вдалося обговорити це болюче питання та домовитися про відтермінування вимог щодо доступності ФАПів. Як повідомила на своїй сторінці у мережі Фейсбук Ірина Мирославівна, НСЗУ погодилася відкласти введення в дію вимоги інклюзивної доступності до 1 липня цього року. Відтак контракти фінансування начебто обіцяють підписати без цих умов.
На жаль, сказати, що протягом цих додаткових кількох місяців вдасться зробити усі заклади Камінь-Каширського ЦПМСД відповідними, не можна. А тому головний лікар Ігор Соловей каже, що виведення із структури більшості ФАПів є неминучим. Та й нормативно-правові акти передбачають певні критерії розміщення пунктів надання первинної медичної допомоги, базуються вони на територіальній доступності.
— Насправді частина цих ФАПів не потрібні. Працівники там не виконують тих обов’язків, які сьогодні держава ставить перед нами. Краще працевлаштувати в амбулаторіях ще з десяток лікарів, яких, як не прикро, сьогодні важко знайти, — аналізує Ігор Петрович.
За його словами, якщо для когось медпункт потрібен, аби отримати уколи, то їх без проблем можна замінити таблетками. А щодо медпрацівників, які працювали у ФАПах, то їх, як запевняє Ігор Петрович, працевлаштують у тих підрозділах, що залишаться.
Чи сподобається людям така позиція керівника ЦПМСД, неважко передбачити. Адже селянам важливо почуватися захищеними, важливо, щоб поряд завжди була людина, до якої можна було б звернутися за допомогою. А тому вони готові і далі відстоювати свої медпункти.
Зрештою, як виявляється, зберегти медпункти реально. Коли КНП «Камінь-Каширський ЦПМСД» виведе ФАПи зі своєї структури, місцева влада має ініціювати створення медичних пунктів тимчасового базування (МПТБ). Їх їй доведеться утримувати за власні кошти, але працювати у них можуть працівники ЦПМСД.
— Ми не проти такого виходу із ситуації. Людям не варто хвилюватися. Будемо намагатися по максимуму зберегти кожен медпункт. Ми розуміємо, що це болюче соціальне питання, — запевняє Віктор Пась.
Мовляв, і кошти на утримання МПТБ знайдуть. На цей рік вже виділили 700 тисяч гривень. А з часом, якщо якісь із приміщень вдасться відремонтувати таким чином, щоб відповідали вимогам інклюзивної доступності, заклади можна буде назад ввести у структуру ЦПМСД. Тільки от хто фінансуватиме ті ремонти?
Як розповів Ігор Соловей, у Карпилівці, наприклад, люди сказали, що самостійно візьмуться доводити ФАП у відповідність до вимог. Адже хочуть, щоб він працював щодня, щоб їхня медичка Ганна Олексіївна Гоцик, яку вважають досвідченим фахівцем з великим професійним досвідом (діагноз встановить не гірше дипломованого лікаря), могла надавати їм медичну допомогу і отримувати за це відповідну плату. Бо ж пункт тимчасового перебування, мовляв, працюватиме лише два дні в тиждень.
Однак, чи зможуть інші села, де проживають в більшості пенсіонери, які отримують мінімальні пенсії, так само взяти на себе цю необхідність? Звичайно, ні. Прикро, що медична реформа, яка покликана зробити доступнішою медицину, навпаки віддаляє її від людей. Прикро, що Міністрество охорони здоров’я не розуміє того, в якому стані насправді нині сільська медицина. Прикро, що через це приймаються нереалістичні постанови. А, до речі, Конституція України (якщо хтось не вірить, може заглянути у її 49 статтю) забороняє скорочувати існуючу мережу державних комунальних закладів охорони здоров’я.
Тетяна ПРИХОДЬКО.
