Кажуть, що в кожного з нас є двійник — людина, котра як дві краплі води може бути схожа із вами. І хоча всі ми, здавалося б, унікальні та неповторні, десь у світі існує наша ідеальна копія з ідентичним прорізом та кольором очей, формою носа, губ, тощо. Як стверджують вчені, причина криється в однаковому наборі генів, і трапляється таке навіть тоді, коли люди не є родичами між собою і навіть не знають про існування одне одного.
Помітну схожість із славетним поетом, художником Тарасом Шевченком має камінь-каширець Сергій Конончук. Ще в юначі роки, читаючи “Кобзаря”, чоловік спостерігав у дзеркалі подібні риси, що поєднували його з митцем. Те відчуття, коли ти асоціюєшся із знаменитістю, певен Сергій Вікторович, додає слави та привертає увагу оточуючих. “Ти стаєш помітнішим серед натовпу, увага людських очей прикута виключно до твоєї персони. Втім це швидше за все своєрідний перфоманс на публіку, без жодної користі в особистих цілях”, — зауважив “місцевий Шевченко”.
Разом з тим, запевняє, спільні риси зовнішності, а особливо з персоною мега-масштабу, додають певного шарму та усвідомлення своєї винятковості.
Дивлячись на світлину, на якій у відповідному образі постав наш земляк, ми сприймаємо радше загальні контури обличчя, ніж його окремі риси. А ще деякі деталі як то Кобзареві вуса та помітно насуплені брови. За словами пана Сергія, представлене фото — без жодних фільтрів та фотошопу. Його свого часу зробила старша донька нашого двійника — Ірина, розставивши хіба певні світлові ефекти.
У 2011 році Сергій Конончук брав участь у всеукраїнському конкурсі двійників Шевченка, якраз у ту пору йому виповнилося 47 — вік, коли покинув світ син українського народу. Втім перемогу тоді здобув представник із Чернігівщини.
Як зізнається камінь-каширець, йому як і поетові до снаги проста українська їжа, шляхетний одяг та прагнення за будь-якої ситуації відстоювати власну думку.
Леся МІНІБАЄВА.
