Вихованці районної станції юних туристів не уявляють свого життя без руху. Вони непосидючі, а ще дуже спраглі відкривати щось нове. Відчайдухи, які здатні підкорити високі гори та переплести глибокі ріки. Найвища гірська вершина України Говерла вже зустрічала їх привітними променями сонця, вітала дощем. На байдарках діти пропливли десятки кілометрів водними артеріями рідного краю, милуючись довколишньою красою природи. Добре вивчили мандрівники також місцеві ліси, де почувають себе, наче вдома. Що показали на практиці нещодавно під час ювілейних двадцятих обласних змагань зі спортивного орієнтування серед учнівської молоді “Волинська осінь”, в котрих взяли активну участь.
Для проведення одного з етапів змагань організатори обрали місто Камінь-Каширський. Тут, неподалік населеного пункту, а саме в урочищі Силікатне, й відбувся своєрідний туристичний зліт. Маючи в руках лише компас і карту, дітвора повинна була на швидкість знаходити контрольні пункти, “заховані” організаторами на місцевості. Цього разу унікальністю було те, що успішне прибуття на пункт спортсмена фіксувалося електронними пристроями, замість звичних паперових. Для чого кожен із них мав на руці чіп, який виконував роль своєрідного ключа підтвердження. Наша камінь-каширська дітвора вміло долала дистанції, демонструючи гарний час. Старання та туристичний хист принесли останнім десяток медалей і третє загальнокомандне місце. В особистому заліку нагороди за успішний виступ отримали дев’ятеро представників команди. Одразу дві медалі: золота та срібна у Артема Гальома. Також золоті медалі завоювали Гнат Щур і Павло Дяк. Срібні відзнаки отримали Микита Яковський та Юлія Давидюк. А Бронзовими призерами стали Василь Панасюк, Владислав Омелянчук, Софія Гальом, Владислав Гальом.
Окрім як боротися за нагороди, туристи ще й відпочивали. Тренери для них влаштували частування, кожен міг поїсти апетитного поліського борщику, посмакувати печеними на вогні яблуками. Тож голодними ніхто не залишився, особливо на приємні враження. Ними учасники вдосталь наситилися, спілкуючись з однолітками біля таборового вогнища.
Олександр ПРИЙМАК.
