Сьогодні не обов’язково бути домогосподаркою, аби мати час на втілення проєктів з виготовлення домашньої продукції. Радше це додаткова від основної роботи самозайнятість, що приносить певний дохід. Так, містянка Тетяна Чирко (на фото) працює у школі, але крім того знайшла для себе цікаве захоплення: перебуваючи на вимушеній ізоляції, заходилася готувати шоколадні вироби. Ідею, як розповідає “Поліссю”, почерпнула в інтернеті й одразу взялася до справи: придбала необхідний кондитерський реманент, а головне — обрала якісну сировину. Нині ж знайомить читачів з різноманітністю видів власної продукції, серед якої — цукерки, шоколадні плитки…
— Для виготовлення солодощів використовую виключно натуральний бельгійський шоколад, що не містить молочних жирів, — ділиться секретом своєї справи пані Тетяна. — У своєму первісному вигляді він створений у формі калет (круглі шоколадні пластинки), із мінімальним вмістом цукру. Для того, аби виріб відповідав усім стандартам якості, необхідно дотримуватись певних технологічних норм у процесі приготування: доведення сировини до потрібної температури, охолодження і повторне її нагрівання. Цей метод має назву “темперування”, або ж кристалізація. Завдяки цьому вже готовий продукт зберігає блиск і текстуру впродовж тривалого часу. Тоді як вибір форми шоколадних виробів залежить передусім від побажань замовників і, власне, фантазії майстра.
Фахівчиня крім того пояснює, яким чином споживач може перевірити шоколад на “справжність”.
— Розламуючи плитку шоколаду, маємо відчути хруст. Натомість, коли виріб м’який і, так би мовити, належним чином несформований, це свідчитиме про недотримання процедури його виготовлення, — розповідає далі Тетяна. — А якщо ж ви придбали шоколад, покритий плямами білого чи сіруватого відтінку, то для споживання він не годиться взагалі.
Фабричний шоколад, на думку Тетяни Чирко, здебільшого не схожий на продукт мистецтва. Бо ж, зауважує, майстер-шоколатьє вкладає душу у свої шедеври…
— Тут важливо навіть дотримуватись відповідного температурного режиму у приміщенні, де готуються ласощі, — 16-18 градусів тепла. Влітку, до прикладу, займатися такою роботою вкрай нестерпно. Бо маєш швидко віддати замовлення, а тим часом цукерки невпинно тануть… Однак, коли усе йде за планом, над уже сформованим виробом починаєш у буквальному сенсі чаклувати, додавати шарму, використовуючи різноманітне оздоблення та начинки, — не приховуючи своїх секретів успіху, ділиться Тетяна.
Окрім горіхів, кремів та поливок задля вдосконалення смаку та привабливості своєї продукції наша майстриня застосовує сублімовані (термічно висушені) продукти. Здебільшого це — різноманітні ягоди, котрі зберігають форму і не втрачають природних властивостей. В жодному разі їх не слід плутати із сухофруктами. Тож згодом “солодка фея” в “шоколадному” виробництві у якості начинки має намір використовувати і сублімоване морозиво.
Солодкими шедеврами смакувала
Леся Мінібаєва.
Передрук або використання у будь-якій формі матеріалу без письмової згоди редакції заборонено!
