Серед одинадцяти кандидатів, котрі 25 жовтня претендують обиратися на пост голови Камінь-Каширської об’єднаної територіальної громади, під другим номером значиться колишній голова місцевої райдержадміністрації (2011-2013 роки), ексдиректор ДП СЛАП “Камінь-Каширськагроліс”, депутат обласної та районної рад Іван Вовк (на фото).
Сьогодні Іван Іванович не потребує детального представлення широкій громадськості, оскільки він достатньо відомий на теренах нашого краю. Натомість він має намір донести землякам свою чітку позицію щодо ролі, яку має виконувати новобраний очільник громади.
В інтерв’ю “Поліссю” кандидат-самовисуванець Іван Вовк доводить, що має достатньо досвіду та наполегливості, а головне — міцну політичну волю для того, аби неупереджено відстоювати інтереси краян.
— Іване Івановичу, чому ви вирішили балотуватися на посаду керівника ОТГ власне самовисуванцем? Це може свідчити про те, що ви не поділяєте програмних ідей жодної із представлених нині політсил?
— Самовисуванець однозначно не звітує перед жодною політичною партією, натомість закони йому диктує громада! Участь мешканців міста і кожного села у прийнятті рішень — один із головних аспектів формування цивілізованого політичного середовища майбутньої громади. Тож прийняв для себе виважене рішення — не підтримувати політичні орієнтири, слухати громадян, а не партійного лідера.
— З якими ідеями йдете на вибори?
— Насамперед сприяння вирішенню проблем людей лягають в основу моєї передвиборчої програми. Маю досвід у сфері державного управління, відтак мені відомо, що лобіювання інтересів громадськості апріорі лягає на плечі керівника саме такого рівня. Зауважу, крім того, що посада голови ОТГ в жодному разі не є політичною. Досвідчений управлінець, котрий займе означений пост, передовсім має бути відмінним господарником.
— Себе ви відносите до якої когорти керівників?
— Пернеконаний, що риси господарника та управлінця найбільш притаманні моїм методам діяльності, до того ж ці поняття пов’язані між собою. Загалом, на мою думку, функція влади полягає у тому, аби максимально покращити людям життя у найрізноманітніших сферах. Тут необхідно відверто комунікувати з представниками громади для комплексного вирішення питань, які турбують наших земляків щодня, починаючи з освітлення вулиці чи ремонту дороги, покращення соціальних умов життя, тощо. Бо обіцянками про світле майбутнє уже всі ситі. Сьогодні ж виборці вимагають від влади конкретних дій. Обранець незалежно від партійних брендів, політики зобов’язаний нести відповідальність за тих, хто надав йому цей кредит довіри. Не слід забувати й життєве правило: сьогодні ти при владі – завтра в опозиції. Тож кожен посадовець за будь-яких обставин повинен залишатися вірним своїй громаді.
— На ваше переконання, чи достатньою мірою ви виконували свої обов’язки, перебуваючи у свій час на посаді голови РДА?
— Якщо проаналізувати мої напрацювання у виконавчій владі, то можу впевнено сказати, що мені не соромно подивитися людям у вічі. Позаяк слова із ділом ніколи не йшли нарізно. Я рахувався із думкою людей, завдяки чому багато що вдалося зробити. Свого часу ми розпочали побудову низки об’єктів соціальної сфери. У роки роботи на посаді голови РДА намагався залучити десятки мільйонів гривень на рік для розбудови району. Утім, йдучи на вибори голови ОТГ, я не обіцяю захмарних перспектив одразу, бо чітко усвідомлюю всю складність цієї роботи. Яким би досвідченим та професійним не був той чи інший кандидат, певен, що без людей жоден професіонал нічого не вартий. Бо чути вимоги громади і знати про проблеми міста чи села — це половина діла, а шукати ефективні шляхи їх розв’язання, не відкладаючи справи в довгий ящик, — пріоритетне завдання голови в межах наданих йому повноважень. Звісно, що за три роки роботи на посаді голови райдержадміністрації чимало задумів не вдалося зреалізувати з об’єктивних причин. Втім, головне, що стосується моєї персони, це — не наступати на ті ж самі граблі. Бо уже зроблені помилки давно проаналізував з метою подальшого їх недопущення.
— Озвучте, будь ласка, якими є ваші плани та наміри у разі перемоги?
— На моє переконання одним із найбільш вагомих питань — розвиток соціальної сфери. Відтак пошук ефективних механізмів та дієвих методів функціонування системи соцзахисту залишається найактуальнішим. Потрібно формувати соціальну політику таким чином, аби усіляко підтримати людей, котрі опинилися поза межею бідності. Нині держава не виконує своїх функцій в контексті забезпечення соціальних виплат чорнобильцям. Це, на мою думку, є антигуманним по відношенню до наших громадян. Вирішення цього питання — також завдання керівника громади. До прикладу, розвиваючи будівельну галузь, можна дбати про надання соціального житла тим, хто його гостро потребує. Діюча влада, на жаль, так і не змогла створити умов для розбудови жодного інфраструктурного об’єкта, багатоповерхівок у райцентрі, а це могло б вирішити низку соціальних потреб. Не дивно, бо за 15 років посадовці не спромоглися навіть розробити генеральний план забудови міста. А де ж обіцяний пам’ятник Тарасу Шевченку, на встановлення якого мешканці Каменя гроші здавали? Де поділися ці кошти, куди їх спрямували? І чому й досі замість постаменту на центральній площі суцільна парковка?
Разом з тим залишається пріоритетною проблема у сфері житлово-комунального господарства. Згадана діяльність на теренах нашого краю паралізована у буквальному сенсі. Прогнозую, що за два, три роки роботи такими ж методами як нині нас взагалі позбавлять можливості утилізовувати сміття. Натомість займатися цим потрібно шляхом залучення інвесторів, котрі спеціалізуються на переробці відходів. Крім того, для процвітання громади необхідно створити рівні та сприятливі умови для розвитку бізнесу, глибинно займатися лісопереробкою…
Спілкувалася
Леся Мінібаєва.
Передрук або використання у будь-якій формі матеріалу без письмової згоди редакції заборонено!
