Як потрібно працювати на розвиток громади, у Піщаному демонструють протягом уже багатьох років і навіть без створення ОТГ та без прямих міжбюджетних відносин. Тож, коли зателефонував сільський голова Ростислав Смаль і сказав, що настав час прозвітувати про зроблене за 18 років його головування, знала, що у переліку буде чимало хороших справ. Здивувало лише те, як у цій сільській глибинці вдавалося реалізовувати те, що для багатьох здавалося нереальним.
— коли є бажання працювати задля покращення добробуту в громаді, то можна знайти багато рішень, — переконливо зауважує Ростислав Павлович.
Він очолив сільраду ще у 2002 році. Тоді молодий, енергійний, принциповий та наполегливий взяв на себе відповідальність за розвиток села і з року в рік аж до тепер прикладав максимум зусиль, аби внести позитивні зміни у життя селян. Тепер він – досвідчений управлінець, який не ігнорує думок громади, розуміє її потреби та знає, яким чином вони вирішуються. Такий висновок випливає із озвученого ним переліку зробленого.
— Коли у 2002 році я вперше балотувався на посаду сільського голови, це була інша країна, ніж тепер. Роки перебудови та незрозумілих процесів дев’яностих давали про себе знати. Допомоги від держави годі було й чекати. Але в нас було найважливіше — роботящі люди та непереборне бажання працювати, — каже Ростислав Павлович, пригадуючи, очевидно, найтяжчі періоди у своїй роботі. От з цим він і почав реалізовувати важливі для односельчан проєкти.
Сьогодні говоримо про зроблене білощебеневе покриття на сільських дорогах, вуличне освітлення та зауважуємо, що стало все реальністю, бо дійсно було бажання працювати на результат. Але, як мова заходить про відкриті тут пункти екстреної медичної допомоги, пожежної охорони, розуміємо, що найважливішим стимулом у роботі для Ростислава Смаля і депутатського корпусу в усі скликання були безпека та здоров’я місцевих жителів. Тому то тоді, коли у деяких селах закривалися МПО, у Піщаному робилося все, аби його створити.
— Управління ДСНС у Волинській області нам поставило ультиматум — обов’язково побудувати теплий бокс, тоді дадуть автомобіль. Мовляв, техніка ще радянська, потребує періодичного ремонту та обслуговування. Що ж, сказано — зроблено. Господарським способом ми побудували бокс, а коли врешті отримали обіцяний автомобіль, спільними зусиллями доукомплектували його так, аби можна було ефективно гасити пожежі. На сьогодні наша пожежна команда обслуговує не тільки Піщане, а й Великий Обзир, Стобихву, Боровне, Житнівку, Верхи, Полиці та інші населені пункти. В пожежному депо чергують водії-пожежники. Для них створено усі умови для продуктивної праці, — розповідає Ростислав Павлович.
Він не приховує гордості від того, що таким чином довели своїм сусідам, та й усьому районові, що Піщане — прогресивне село. Задоволений сільський голова і тим, що змогли переконати у необхідності облаштування пункту екстреної допомоги саме в них.
— Ми постаралися із забезпеченням умов проживання для персоналу екстреної, подбали про теплий бокс для автомобіля. І хоч авто, на якому працівники екстреної виїжджають на виклики, відстає від сучасного уявлення про швидку допомогу, в сільській місцевості воно непогано справляється, особливо там, де погані дороги. А оскільки наш УАЗ повністю укомплектований, він впевнено виконує свою функцію. Таким чином ось уже більше п’яти років у Піщаному працює бригада екстреної медичної допомоги. Чергують тут 5 водіїв та 5 фельдшерів, — розповідає Ростислав Смаль.
Однак із відкриттям у селі пункту екстреної медичної допомоги питання доступності медичних послуг для жителів сільської ради, на думку Ростислава Павловича, повністю не було вирішеним. Тому із часу активної фази впровадження медреформи він, як запевняє, активно почав клопотатися про будівництво тут амбулаторії. Мовляв, оскільки в селі був лише ФАП, його могли з часом просто закрити, а залишати людей без доступної медичної допомоги у віддалених селах не можна.
— Таким чином медична реформа підштовхнула до думки, що пора подбати про відкриття у нас амбулаторії загальної практики сімейної медицини. Два роки тому ми наполегливо почали про це клопотатися. Майже рік пішов на узгодження документації, ще рік знадобився для зведення будівлі та облаштування приміщення. На цей момент вже проведені усі необхідні тендери та закуплене сучасне медичне обладнання. Все це відбувалося за кошти державного бюджету. Але не секрет, що ініціативність і лобіювання цього питання – то заслуга сільради. Тож згодом у нашій амбулаторії буде працювати один сімейний лікар, а, можливо, і два (але це за умови, якщо кількість укладених угод з населенням перевищить 3400). До речі, при амбулаторії знаходиться двокімнатне житло. Тому, сподіваємося, цей аргумент стане привабливим для лікарів, які захочуть надавати якісні медичні послуги нашим селянам, — думає про перспективи сільський голова.
Саме дивлячись у майбутнє, піщанська громада не стала розпорошувати кошти сільського бюджету, а акумулювала їх та спрямувала на співфінансування поновлення асфальтового покриття на частині дороги, що проходить через село.
— Про наші дороги не треба багато говорити. Вони є проблемою, яка торкається кожного з нас щоденно. І наше село не виняток. Шлях з асфальтованим покриттям тут був зроблений 40 років тому. Але жодного разу після цього не ремонтувався. Свого часу я особисто їздив навіть на зустріч до Прем’єр-міністра Юлії Тимошенко з проханням посприяти у вирішенні цієї проблеми. Обіцяли допомогти, дали навіть доручення автодору, але все закінчилось на ямковому ремонті піском. Та на цьому зупинятись я не міг. Я знайшов розуміння в облдержадміністрації. Таким чином за її сприяння на повноцінний ремонт дороги у нашому селі у 2018 році надійшло пів мільйона гривень з державного бюджету, а сільська рада із власних надходжень профінансувала ще 200 тисяч гривень. У минулому ж році справу продовжили і таким чином в селі відремонтували 300 метрів асфальтованого покриття. Для мене це велике досягнення. Адже за умов, коли основна маса надходжень прямує не до сільського бюджету, а до столиці, ми змогли вирішити важливе для нас питання. Це додає впевненості, що за умов децентралізаці, тобто в ОТГ, матимемо набагато більше можливостей вирішувати подібного роду питання, — каже Ростислав Смаль.
Тетяна ПРИХОДЬКО, село Піщане.
Передрук або використання у будь-якій формі матеріалу без письмової згоди редакції заборонено!
