Одна з головних причин — та, що не працюють належним чином інші програми підтримки хворих.
Краян з року в рік турбують проблеми, пов’язані з так званими «чорнобильськими» рецептами. З питаннями, чому держава не відшкодовує передбачених їм законом коштів, вони регулярно звертаються в управління соцзахисту та редакцію «Полісся». Проблема не нова: заплативши з власного гаманця, хворі люди можуть місяцями чекати своєї компенсації. А дехто взагалі не встигає скористатися цими благами. Наприклад, цьогоріч управління ще в березні призупинило прийом рецептів через перевищення меж встановлених лімітів бюджетних асигнувань. Іншими словами, встановлена норма державних коштів на компенсацію чорнобильцям уже вичерпалася (за 2 місяці!). Ми спробували з’ясувати чому так.
В управлінні соціального захисту населення Камінь-Каширської РДА пояснюють: виплата повного або часткового відшкодування вартості ліків мешканцям району, які скористалися таким правом і придбали їх за пільговими рецептами, відбувається в порядку черговості зареєстрованих заяв, тому людям потрібно набратися терпіння і дочекатися свого часу. Бюджетний кодекс передбачає щомісячне асигнування, відтак гроші з області надходять в районне управління частинами, а не одним траншем. І тут не можна пришвидшити цей процес. Якщо, з огляду на фінансові можливості обласного бюджету, на пільгове медичне обслуговування камінь-каширців, які постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи, у 2020 році передбачено 3 мільйони 733 тисячі 300 гривень (з них 559 тисяч 995 гривень – на пільгове зубопротезування), то наразі на виплату коштів за придбані лікарські засоби надійшло лише 2 мільйони 88 тисяч 872,94 гривень. Відтак заборгованість по фінансуванню компенсації за «чорнобильськими» рецептами становить трохи більше 1 мільйона. Загалом в управлінні зареєстровано 2903 звернень на відшкодування коштів за медикаменти, компенсацію уже виплатили 1674 особам. Зрозуміло, що зазначені цифри – насправді крапля в морі у порівнянні з реальними потребами постраждалих від аварії на ЧАЕС, адже, нагадаємо, рецепти прийняли тільки за січень-лютий. Але, вважають в управлінні соцзахисту, і цих грошей вистачало б, якби урядові (державні) програми працювали належним чином. Наразі ж деякі схеми компенсації коштів на купівлю медпрепаратів мають вади і недостатньо фінансуються, окремі – взагалі закриті. Фактично, коштами чорнобильців покривається ширший спектр витрат, аніж це мало бути спочатку.
— Доречно було б розібратися, чому не працюють інші програми підтримки хворих, адже управління соцзахисту не відповідає за охорону здоров’я. Ми – лише за маленьку частинку чорнобильців. Проте по факту на «чорнобиль» перекинулася велика відповідальність. Тому й не вистачає коштів. Якби виписувалися рецепти не на дороговартісні ліки (наприклад, хімія для онкохворих), а мінімальні медикаменти, такої проблеми не було б. Відповідно, компенсацій теж було б більше, – наголошує начальник управління соціального захисту населення Камінь-Каширської РДА Максим Демидюк.
Про чинні програми підтримки хворих дізнаємося в камінь-каширській первинці. Виявляється, лікування постраждалих від аварії на ЧАЕС підпадає також під дію постанови КМУ №1303 “Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань”. Сюди ж зараховують, зокрема, й онкохворих, діабетиків, хворих на бронхіальну астму та психічні захворювання. Однак, аби визначені законом групи хворих могли отримати ліки безоплатно, необхідне фінансування з державного та місцевого бюджетів. Коштів немає. На сьогодні працює лише дві державні програми відшкодування вартості медпрепаратів – «чорнобильська» і «Доступні ліки». Однак без збою працює лише друга програма (реімбурсація), яка поширюється на серцево-судинні захворювання, діабет ІІ типу та бронхіальну астму. Натомість проблема знеболення онкохворих покладена на місцеві – районну та міську – програми. Зрозуміла річ, фінансування суттєво обмежене. Про повне задоволення потреб хворих годі й говорити. До прикладу, для адекватного знеболення паліативних хворих в середньому необхідно 5 тисяч гривень на місяць (залежно від стану важкості пацієнта). На лікування фенілкетонурії (орфанних хворих) для однієї особи потрібно 24 тисячі гривень щомісяця. Щоправда з цим ситуація у нас краще врегульована: 2 дітей лікуються за кошти місцевого бюджету, 1 – державного. Усі інші витрати на лікування лягають на плечі хворих, або, за можливості, на чинні державні програми. З цим, як уже було сказано, наразі не все так просто.
Ситуацію вивчала Іванна ВЕЛИЧКО.
Передрук або використання у будь-якій формі матеріалу без письмової згоди редакції заборонено!
