Посіяв господар кавуни за прикладом батьків своєї дружини Марії. З Маневиччини привіз і насіння. Спочатку загорнули в грунт зерен зо двадцять – виросли великі плоди середньою вагою 12 кілограмів. А минулоріч замовили сортове голландське насіння Топ Ган і Топ Мара. Нині ж на домашньому баштані (2 сотки) красується Топ Ган, вирощений уже з домашнього насіння — до 100 кавунів. Павло зауважує, що в цей час урожай тільки достигає, але вже вдається знайти дійсно червону ягоду. А загалом їдять домашні кавуни вже більше тижня: він може бути ще рожевим, але солодким. Як тільки плоди підросли, старший син Єлисей кожного ранку ходив з татом простукувати їх у пошуках стиглого. Павло ділиться досвідом: вибирає по звукові, позаяк переконався – сухий хвостик не завжди гарантує спілість кавуна. Зриваємо одного і несемо на вагу: за найменшого господаря – Павла Павловича, що на фото – легший лише на якихось 20 грамів – 11 кілограмів 180 грамів!
Розсаду кавунів подружжя вирощує в теплиці. У квітні зернятка висівають в стаканчики, а у відкритий ґрунт висаджують за стабільно теплої погоди. Цього року це зробили у травні. Пояснюють: чи приживеться розсада, залежить від температурного режиму. За понижених градусів саджанці захолодають. Так, наприклад, у 2019 році посадили кавуни раніше, а через кілька днів розпочався затяжний холод і багато саджанців пропало. Спостерегли, сходить близько 90% свого насіння.
Кавуни люблять простір, тож Павло висаджує кущі за крок один від одного (приблизно через метр). Каже, минулої весни садили густіше, то плоди були менші. А ще переконався, що ця культура любить дощову воду. Одного року клав полив, але зробив висновки, що не варто. Важливо найперше удобрити поле перед посадкою і полоти бур’яни. Найбільший мінус – за сильної спеки кавуни “печуться”. Ніби й стиглі, але наче варені. Але, як пощастить, то можна навіть зібрати два урожаї.
– Зараз зриваємо – якщо бадилля зелене, то знову цвітуть і в’яжуться. Такі кавуни можуть навіть долежати до середини зими. Другий урожай, звичайно, менший за перший. Менші і плоди. Достигають якраз перед першими серйозними похолоданнями, тож головне, аби не померзли. У будь-якому разі знайти для себе гарного стиглого кавуна посеред осені дуже добре. У батьків в Будках кавун навіть долежав до Нового року, – розповідають молоді баштанники-початківці. – Якщо дуже великий плід, то, здебільшого, буде один на кущі, середніх може бути й два. Цвіту багато, зав’язків теж, але пізніше відсихають. Квітки запилюють бджоли.
Доки вибір землі не дуже великий, Павло садить кавуни на одному й тому ж місці. Суттєвих впливів відсутності сівозміни не помітив. Найголовніше, що плодоносять, а для сім’ї з маленькими дітками це неабиякий плюс: можна багато з’їсти і бути впевненим у їхній якості. В цілому, баштан міг би стати гарним бізнес-проєктом, але для цього потрібно попрацювати і, що важливіше, мати ринок збуту.
– У нас люди поки що не звикли до того, що свої кавуни ростуть. Для себе ж так, – показує на кавунову грядку, – ідеально!
Іванна ВЕЛИЧКО,
село Пнівне.
Передрук або використання у будь-якій формі матеріалу без письмової згоди редакції заборонено!
????????