У липні Кабінет Міністрів України прийняв постанову, якою ввів нові правила розрахунку усіх соціальних допомог. Однак замість зростання грошових виплат, скоріш за все, слід очікувати їх зменшення. Про такі невтішні прогнози сьогодні говоримо із начальником управління соцзахисту Камінь-Каширської РДА Максимом Демидюком.
— Максиме Максимовичу, щойно з липня збільшилися соціальні стандарти і малозабезпечені верстви почали сподіватися, що зможуть отримати від держави суттєвішу підтримку. Але виходить, що розраховувати на це не варто?
— Так, з 1 липня зріс прожитковий мінімум. Але внаслідок змін методики обчислень сукупного місячного доходу сім’ї розмір виплат дійсно може скоротитися. Це стосуватиметься і субсидій, і соціальних допомог малозабезпеченим, і допомоги на дітей одиноким матерям.
— Що ж нового у цьому обчисленні?
— Зазвичай субсидія розраховується за принципом: чим більший сукупний дохід домогосподарства, тим менші виплати воно отримує від держави. У новій постанові уряд по-іншому прописав, хто може входити до складу сім’ї та які виплати можна вважати її доходом. Зокрема, новим є те, що для осіб, які протягом періоду, за який враховуються доходи, отримували допомогу по безробіттю меншу від половини розміру мінімальної заробітної плати, зараховуватимуть 0,5 розміру мінімальної заробітної плати станом на кінець періоду, за який враховуються доходи. Тобто, якщо людина отримувала мінімальну виплату з безробіття 650 гривень, їй зараховуватимуть по 2361,5 гривень (це 0,5 мінімалки станом на серпень 2020 р.). Фактично отримані доходи братимуться до уваги, якщо така допомога була більшою за 0,5 розміру мінімальної заробітної плати.
Якщо у складі сім’ї є студент, який не отримує стипендії, на нього також враховуватимуть пів мінімалки. На солдатів-строковиків — чверть (0,25) мінімальної зарплати. Раніше у розрахунках відштовхувалися від розміру прожиткового мінімуму, а він на сьогодні значно менший від мінімальної зарплати.
— Раніше при обрахунку субсидій для непрацюючих брали три прожиткових мінімуми. Чи залишилася ця норма?
— Ні. І це, напевне, єдина пом’якшувальна позиція у постанові. Сьогодні, якщо непрацююча працездатна людина, яка до того ж не навчається і не перебуває на обліку в центрі зайнятості, звертається за субсидією, то її дохід враховуватимуть у розмірі однієї мінімальної зарплати. Але це лише за умови, що вона сплачує ЄСВ.
— Що може вплинути на зменшення розмірів субсидій, зрозуміло. А що може вплинути на зменшення соціальних допомог незаможним сім’ям?
— Передусім ця ж субсидія. Адже відповідно до постанови №632 “Деякі питання виплати державної соціальної допомоги” субсидія уже вважатиметься доходом. Відтак у середньомісячний сукупний дохід сім’ї, призначаючи соціальні допомоги, враховуватимуть зарплату після сплати податків, задекларовані доходи, доходи ФОПів, грошове забезпечення військовослужбовців, пенсію і пожиттєві виплати для суддів у відставці, стипендію, соціальні виплати, зокрема субсидію, пільги на оплату ЖКП, придбання твердого палива та скрапленого газу, допомогу через безробіття. Окрім того братимуться до уваги грошові перекази з-за кордону та доходи від реалізації молока та молочної сировини, продукції тваринництва.
— Тобто, якщо сім’я тримає корову і продає молоко, сир, масло, щоб заробити якусь копійчину, через це тепер матиме менші соцвиплати?
— Від такого виторгу враховуватимуть лише 30 відсотків. Щоправда наразі ще не відомо, як ми будемо моніторити такі доходи.
— А які доходи не беруться до уваги?
— До середньомісячного сукупного доходу не включається державна соціальна допомога, для призначення якої обчислюється сукупний дохід. Також не враховуються доходи від роботи у виборчих комісіях, від розміщення депозитів, допомога громадських та благодійних організацій, допомога на поховання, одноразова натуральна допомога “пакунок малюка”, спеціальна бюджетна дотація за вирощування молодняка великої рогатої худоби, який народився в господарствах фізичних осіб. Не враховуються також вартість санаторних путівок по реабілітації, компенсація завданої на роботі шкоди здоров’ю. А окрім перерахованого — частина виплати при народженні та усиновленні дитини, яка виплачується разово (10 320 грн); разова винагорода при присвоєнні статусу “Мати-героїня”; держдопомога дітям-сиротам, позбавленим опіки, над якими встановлено опіку чи піклування; адресна допомога внутрішньо переміщеним особам на проживання і оплату ЖКП; компенсація в рамках послуги “муніципальна няня”; соцдопомога з надбавкою на догляд за дитиною з інвалідністю підгрупи А. Не беруть до уваги суми сплачених та отриманих аліментів.
— Максиме Максимовичу, чи мають ще якісь пом’якшувальні норми у призначенні державних соціальних допомог неповні сім’ї?
— Ну, хіба, наприклад, при розрахунку допомоги матерям-одиначкам субсидію не вважають доходом. При чому для батьків-одинаків такого пом’якшення немає. Знову ж таки і одиноким матерям встановлені окремі умови, за яких допомогу на дітей не призначатимуть. Це зокрема, якщо у складі сім’ї є особи віком понад 18 років, які не працюють, не вчаться і не перебувають на обліку як безробітні (як виняток — якщо вони сплачували ЄСВ або здійснювали догляд окремих категорій громадян). На це може вплинути придбання протягом року земельної ділянки, квартири, транспортного засобу або здійснення якоїсь іншої покупки на суму понад 50 тисяч грн. А також, якщо у власності сім’ї є друга квартира (будинок) та більше ніж один транспортний засіб, з дати випуску якого минуло менше ніж 15 років. Право на отримання виплат матір-одиначка може втратити, якщо виїжджала за кордон більш, ніж на два місяці.
— Виходить, що Кабмін прийняв постанову, яка фактично «урізає» розмір соціальних допомог та зменшує кількість їх отримувачів?
— Кабмін розширив перелік доходів, які беруться до уваги при розрахунку державних допомог. Також до складу сімей, які претендують на державну грошову підтримку, включив дітей, які навчаються за денною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти до досягнення 23 років і не мають власних сімей незалежно від реєстрації місця проживання чи місця перебування.
Але насправді є і позитивні зміни. Приміром, раніше допомога малозабезпеченим сім’ям не могла перевищувати 75% прожиткового мінімуму для сім’ї. Тепер цю норму скасовано та встановлено, що максимальний розмір державної соціальної допомоги не може перевищувати прожитковий мінімум для сім’ї. Збільшено максимальний розмір допомоги на дітей в малозабезпечених сім’ях, який становить 130% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. На сьогодні він становить: на дітей до 6 років – 2416,7 грн; на дітей від 6 до 18 років – 3 013,4 грн. Тобто, в середньому збільшиться розмір допомоги на дітей на 15 відсотків. Також збільшено розмір допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, до 2,5 розміру прожиткового мінімуму, а для дітей з інвалідністю — до 3,5 розміру прожиткового мінімуму.
А ще з 1 січня передбачається спрощений доступ до оформлення — єдина заява з необхідними документами для виплати компенсацій, допомоги певних видів та надання пільг прийматиметься посадовими особами ОТГ виключно з формуванням електронної справи. Поряд з цим скорочено перелік документів, на підставі яких визначається право на призначення допомоги. До заяви подається лише декларація про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги. Але тепер жителям району слід бути максимально уважними при заповненні документів при поданні. Адже заява та декларація вважаються не поданими у разі не внесення у повному обсязі відомостей про членів малозабезпеченої сім’ї (прізвища, ім’я та по батькові, сімейного стану, дати народження, паспортних даних, реєстраційного номеру облікової картки платника податків). І, до речі, комісії уже не розглядатимуть питання призначень соціальної допомоги незаможним сім’ям.
Спілкувалася Тетяна ПРИХОДЬКО.
Передрук або використання у будь-якій формі матеріалу без письмової згоди редакції заборонено!
