Старт адміністративної реформи в Україні затягнувся на 5 років. Це був добровільний процес укрупнення громад. За цей час на теренах району лише деякі сільські ради наважилися отримати значну частину повноважень, ресурсів та відповідальності і створили всього дві ОТГ – Гуто-Боровенську та Сошичненську. Однак тепер Уряд взяв на себе право завершити цей основний етап реформи, перейшовши, так би мовити, від принципу добровільності до принципу спроможності ефективно вирішувати всі питання місцевого значення. Чи варто було робити такий крок та чи потрібно було змінювати виписані на початках правила децентралізації?
Про це та інше йшлося під час онлайн-заходу в рамках проєкту «Доступно про парламентаризм», що його реалізовує «Волинська правнича школа» в межах Програми USAID «РАДА: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво», котра виконується Фондом Східна Європа.
Участь у спілкуванні взяли народна депутатка України, членкиня групи «За майбутнє» Ірина Констанкевич, голова Сошичненської ОТГ Світлана Сидорук, голова Прилісненської ОТГ Ігор Терещенко, його заступник Олексій Гнатюк та учасники проєкту, а це передусім молоді та активні люди краю.
Народна депутатка зауважила, що у нинішньому році, до місцевих виборів, уряд запланував завершити перший етап адмінреформи, сформувавши ОТГ на всій території України. Відповідною постановою він затвердив перспективний план, який передбачає на Волині 53 ОТГ. Це менше, ніж планувалося раніше.
— «Децентралізація – одна з головних реформ, що була започаткована урядом ще у 2014. Громади мали кілька років для того, щоб добровільно об’єднатися, визначитися щодо свого адміністративного центру, економічно-фінансових-адміністративних можливостей. Десь створено нові ОТГ, інші, на думку урядовців мало спроможні, доєднуються до більш потужних. Головна причина – дефіцит фінансових ресурсів. На жаль, Кабінет Міністрів «оптимізував» і три громади 23 округу, які були створені у попередніх роках і почали свій розвиток (загалом по Волині таких понад 20) — Гуто-Боровенську, Тростянецьку та Жидичинську. Тепер вони будуть приєднані до інших ОТГ. З цього приводу я надсилала віповідні запити та звернення, але ці пропозиції не були враховані Урядом. Вони категоричні у баченні цих процесів. Ускладнило ситуацію і “ручне” регулювання державою доходної частини бюджетів ОТГ у поточному році. Це унеможливило реалізацію запланованих проєктів та елементарне планування розвитку громад», — зауважила Ірина Мирославівна.
Проте вона переконана, що 5 років — це оптимальний час для старту адмінреформи. На думку нардепа, у громад було достатньо часу для того, аби об’єднатися добровільно. А тому нинішню ініціативу Уряду щодо завершення децентралізації вважає правильною. Підтвердженням цьому є Прилісненська ОТГ. Тут з моменту об’єднання встигли зробити чимало.
Однак тепер правила щодо децентралізації, виписані на початках, змінилися.
— Найголовніший принцип децентралізації – повноваження передаються на місця та підкріплюються фінансовими ресурсами – не витримано. На жаль, нинішні громади не мають достатніх матеріально-фінансових ресурсів для того, щоб міцно ставати на ноги, розвиватися й наповнювати свої бюджети. Тому й було переглянуто Перспективний план створення громад і запропоновано здійснити об’єднання так, аби громади були спроможними. Але в цьому напрямку попереду ще багато роботи. І це стосується як центральної виконавчої влади, так і місцевої, — каже Ірина Констанкевич.
Прикладом того, що держава схибила, забравши у новостворених громад можливість перейти на прямі фінансові відносини, є Сошичненська ОТГ.
— Сказати, що зараз ми отримуємо якусь підтримку, наразі важко, адже не маємо навіть прямого фінансування з державного бюджету і, по суті, залишилися старою громадою радянського типу, де є бюджети Сошичненської та Карасинської сільських рад. Частина податків узагалі йде в районний бюджет, — розповіла голова ОТГ Світлана Сидорук.
За її словами дохідна частина бюджету громади нині складається в основному лише із плати за землю, єдиного податку і плати за спецкористування лісовими ресурсами.
— У нас навіть немає прибуткового податку — того виду доходу, який мав би складати основну частину. Із початку року, коли створилася громада, ми ще сподівалися на прямі бюджетні відносини, сподівалися на інфраструктурну субвенцію. Навіть визначилися з об’єктами по кожному населеному пункту, на які могли б спрямувати ці кошти. Але цих коштів нам не дають, отже ми змушені перепланувати і шукати внутрішні резерви для реалізації наміченого. Тому, звичайно, дуже добре, коли є запланований бюджет громади, який вона виконує, коли щось робиться на місцях, але не менш важливим є умова, що держава повинна дотримуватися своїх зобов’язань. А так у фінансовому розумінні ми не відбулися як громада. Свої питання доводиться розв’язувати самостійно. Хоча громада – це передусім люди. І в цьому плані ми відбулися, — не втрачає оптимізму Світлана Сидорук, яка вважає великою перемогою вже те, що Сошичненська ОТГ в Перспективному плані буде на карті. А згодом, віримо, все може налагодитися.
— Є розуміючі люди, які відстоюють інтереси громад. Наприклад, до нашого народного депутата, Ірини Констанкевич, можна звертатися завжди і бути впевненим, що вона почує і зробить усе, що зможе, — наголосила у розмові з молодими учасниками проекту «Волинської правничої школи» Світлана Макарівна.
До речі, саме депутати-мажоритарники відстояли залишення надходжень від акцизного податку до місцевих бюджетів, які уряд мав намір забрати. Окрім того, Ірина Констанкевич разом з однодумцями відстоювала кошти, передбачені для ОТГ у Держбюджеті-2020. Їх уряд хотів скерувати до Стабілізаційного фонду, створеного для забезпечення потреб у боротьбі та протидії з COVID-19.
— Якби мажоритарники не об’єдналися навколо того, щоб зберегти бюджети громад, було б дуже сутужно. Однак Уряд позбавив ОТГ інфраструктурної субвенції. Ці кошти громади могли використати на будівництво доріг, садочків тощо. Та й багато інших позицій, які підживлювали б ОТГ, в бюджеті відсутні. Цим Уряд запускає процеси, зворотні до децентралізації – він централізує у столиці всі кошти. Я вважаю, що це неправильно. Уряд має повернутися обличчям до місцевого самоврядування. Майбутнє України як держави напряму залежить від того, як ми розбудуємо об’єднані територіальні громади та наскільки зробимо їх економічно сильними, — висловила свою думку під час онлайн-спілкування народний депутат.
Тетяна ПРИХОДЬКО.
