Незалежна громадсько-політична газета

Деревообробний бізнес хочуть поставити у правове поле

timchenko mykola

Тим часом підприємці бідкаються, що держава в особі місцевої влади зацікавлена передусім Лише у сплаті податків і легалізації найманої праці,
а сприяти їх розвитку не поспішає.

Уже місяць в районі тривають перевірки пилорам. Проводить їх робоча комісія з обстеження, легалізації роботи лісопильних об’єктів та ліквідації незаконного обігу деревини. Наразі члени комісії (представники райдержадміністрації, контролюючих та правоохоронних органів) ще не виявили суттєвих порушень у суб’єктів господарювання деревообробної галузі. Однак їх обстеження створило напругу серед підприємців. Тому останні вирішили з’ясувати, з якою метою проводяться ці перевірки. Мовляв, якщо переслідується мета узаконити нелегальних деревообробників, то чому перевіряють офіційно діючих? Відтак голова спілки підприємців Камінь-Каширщини Сергій Панасюк вніс пропозицію зібратися усім за круглим столом та обговорити дане питання. Її підтримали представники і пилорамного бізнесу в районі, і влади. Тож минулого тижня діалог між ними відбувся. 

Влада вимагає сплати податків

А говорили про наступне.
— Деревообробні цехи та підприємства, що знаходяться на території Камінь-Каширщини, – прибуткова та затребувана на ринку діяльність, яка є додатковим джерелом надходжень до бюджетів місцевих громад. Однак не всі власники пилорам розуміють важливість сплати податків та офіційного працевлаштування найманих працівників. Тому потрібно якось цю проблему вирішувати, — зазначав перший заступник голови РДА Олександр Михалік.
За даними компетентних відомств, у районі функціонує понад 200 пилорам, з яких значна частина діє нелегально. Тобто, як зазначають в екологічній інспекції, лише 90 з них є офіційними. Проте змусити зареєструватися усіх майже нереально.
— Ми повинні мати хоч якусь доказову базу з приводу тих, хто працює незаконно, щоб їх поставити в законні рамки. А так вправі перевіряти лише офіційно зареєстрованих, — звертала увагу начальниця Камінь-Каширської державної податкової інспекції Ратнівського управління Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області Наталія Божко, зауважуючи при цьому, що з боку податкової до легальних підприємців цієї галузі немає жодних претензій, якщо у них зареєстрована наймана праця.
Не мають нарікань на них і електропостачальники. Директор Камінь-Каширської філії ПрАТ «Волиньобленерго» Андрій Герасимчук зазначив, що, як показав аналіз споживання, офіційно зареєстровані підприємці мають відповідні лічильники, наявні пломби і проплата у них своєчасна.
— Є питання до споживачів, у яких в домогосподарствах замала потужність. Тому ми вже направили 27 листів з приводу збільшення її. І робота в цьому плані проводитиметься ще, — говорив Андрій В’ячеславович.

“Підприємця вважають козлом, якого всі доять і ніхто не хоче кормити”

Представники влади також наголосили, що перевірки триватимуть далі. І, мовляв, «якщо хтось попадеться, нехай не ображається, бо всі мають грати за одними правилами». Лісгоспи ж, так би мовити, податки сплачують, хоч мають певні проблеми.
Тож у пилорамників виникло невдоволення з приводу того, що відстоюється лише державницька позиція. І вони озвучили своє бачення ситуації.
— Складається враження, що підприємця вважають козлом, якого всі доять і ніхто не хоче кормити. Ви говорите про єдині правила гри. Про це і мови не може бути до тих пір, поки держава також не почне їх дотримуватися. А то виходить, що ви сьогодні в нас щось вимагаєте, а самі гарантувати нічого не можете, — говорив Віктор Семенюк.
Підприємець мав на увазі, що для того, аби деревообробні господарства могли працювати в полі чинного законодавства, сплачуючи всі податки, реєструючи найману працю, вони повинні збільшити свої потужності. А для цього потрібно, щоб на ринку вистачало законної деревини. Її ж наразі майже нема.
— Так, проводяться аукціони, де підприємці мають право придбати цю деревину. Але взяти участь у цьому аукціоні з нас лише одиниці можуть. Та навіть якщо ці одиниці і доступилися до нього, виграли лот та заплатили гарантійний внесок, не факт, що вони отримають свій ліс, — звертали увагу Сергій Панасюк та Віталій Семенюк.
На підтвердження цих слів пилорамники навели ряд фактів, коли вони ні лісу не взяли, ні своїх грошей не повернули.

“Ринок насичений незаконним лісом, яким лісові господарства виплачують зарплату”

— Постає питання: де ж деревообробники беруть деревину? Купують. Часом із сусідніх областей везуть, але багато і на місці. Адже наш ринок насичений незаконним лісом. При чому краденим його назвати не можна, оскільки офіційно крадіжки зафіксовані лише одиничні. Та й красти ліс тепер практично нема сенсу. Що ж тоді це за деревина? Це ліс, яким держлісгоспи виплачують заробітну плату працівникам. Його ж люди повинні десь збувати. От вони і збувають. Щоправда, найчастіше незаконним власникам пилорам, бо ті мають можливість купити його дорожче, — говорили підприємці.
Поряд з цим вони звертали увагу органів влади, що, можливо, краще провести обстеження держлісгоспів і з’ясувати, як вони так догосподарювалися, безкоштовно користуючись лісом, що тепер не мають чим заплатити робітникам зарплату і таким чином спричиняють витік незаконно зрізаної деревини на ринок.
А щодо легалізації неоформлені суб’єкти деревообробної діяльності наголосили, що якщо вони не матимуть потрібної кількості деревини, то для них нема сенсу і оформлятися. Мовляв, якщо держава гарантуватиме наявність певного відсотка сировини для переробки, то вони готові до офіційної реєстрації підприємцями, до працевлаштування найманих працівників. У протилежному випадку про це нелогічно вести мову.
Втім, попри ці зауваження, члени комісії з обстеження та легалізації роботи лісопильних об’єктів та ліквідації незаконного обігу деревини закликали сільських голів та офіційних підприємців до співпраці щодо виявлення підпільного бізнесу та ще раз нагадали про відповідальність за порушення законодавства. Директорка районної філії Волинського обласного центру зайнятості Лілія Дзямко наголосила, що відповідно до чинних норм Кодексу законів про працю відповідальність за використання нелегальної праці нині посилена:
— Штраф за це встановлений на рівні десяти мінімальних заробітних плат. Окрім того інспекція праці має право іти на перевірку без повідомлення і безперешкодно. Якщо її не допускають, складається протокол і накладається штраф.
Отже, чи розімкнеться нарешті це «замкнуте коло», час покаже. Як припустив голова спілки підприємців Камінь-Каширщини Сергій Панасюк, ймовірно згодом через брак сировини частина деревообробників все ж залишить цю сферу бізнесу. Адже лісу у нас не більшає, а меншає. Але перш за все має змінитися свідомість громади.
Тетяна ПРИХОДЬКО.

Please enter banners and links.

НОВИНИ
Tagged

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *