Це нарешті варто зрозуміти керівникам міської і переважної більшості сільських громад. Адже передусім через їхні особисті амбіції буксує в районі адмінреформа.
Об’єднатися і таки отримувати протягом 5 років інфраструктурну субвенцію від держави чи принципово не змінити своїх позицій та покластися у процесі об’єднання на державу і таким чином втратити можливості мати від неї фінансову підтримку? Такий вибір сьогодні знову постав перед громадами Камінь-Каширщини. Чому знову? Тому, що процес добровільного створення ОТГ продовжили до 1 лютого 2020 року. Про це на початку грудня заявила міністерка розвитку громад і територій Альона Бабак.
«Ми хочемо максимально продовжити термін добровільного об’єднання. Я думаю, до лютого. А далі ми вже будемо бачити: чи є необхідність через закон встановлювати, відповідно до перспективних планів, конфігурації громад, які ще не об’єднались. Тобто ми заохочуємо зараз максимально продовжити процес добровільного об’єднання. А далі, щоб не чекати ще 100 років, поки люди житимуть в бідності та без амбулаторій, шкіл і так далі, допомогти їм об’єднатися вже через законодавчий механізм», – зазначила міністерка. При цьому вона звернула увагу, що понад 6 тисяч громад в Україні ще не об’єдналися. «Але ми розуміємо, що оптимально може бути приблизно 1400 громад», – додала Бабак.
Чи означає це, що громадам дають шанс об’єднатися у дрібнішому варіанті, щоб ті отримали інфраструктурну субвенцію, однак потім їх однаково укрупнюватимуть? Відповідь на дане питання ми спробували з’ясувати у консультанта з юридичних питань Асоціації міст України Валентина Малиновського.
Чому добровільне об’єднання продовжується і чому громадам таки варто скористатися нагодою?
За словами Валентина Малиновського, зважаючи на повільні темпи добровільного об’єднання на окремих територіях, має наступити примусовий його варіант, який за заявою міністерки Альони Бабак, має наступити з 1 лютого 2020 року. Тому до цього часу в громад є ще небагато часу для добровільного варіанта об’єднання.
— Це означає, що якщо ОТГ сформуються на добровільних засадах (встигнуть провести усі передбачені Законом України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» процедури об’єднання та ОДА визнає їх спроможними відповідно до перспективного плану), то вони матимуть підстави для отримання субвенції з державного бюджету на формування інфраструктури ОТГ протягом 5 років. І це дуже важливо, — наголошує Валентин Ярославович.
Нагадаю, що ця інфраструктурна субвенція – один з інструментів держави щодо заохочення і стимулювання територіальних громад, які на добровільних засадах наважилися об’єднатися задля кардинальної зміни свого майбутнього. Це джерело наповнення бюджетів є суттєвим і дає можливість ОТГ швидше «стати на ноги». Тому я не розумію тих керівників громад, які втратять право на цю субвенцію. Адже, у випадку примусового об’єднання, а воно неминуче, громади цих коштів не матимуть.
Який розмір інфраструктурної субвенції на 2020 рік та скільки додатково громада може отримати, виходячи з кількості населення в окремому селі? Наразі інфраструктурну субвенцію розраховують, виходячи з площі та чисельності сільського населення відповідної ОТГ.
— З року в рік для кожної окремо взятої ОТГ сума субвенції зменшується: нові ОТГ створюють швидшим темпом, ніж у держбюджеті збільшують суму інфраструктурної субвенції, — зауважує експерт. Так розмір цієї субвенції у держбюджеті на 2020 р. становить 2,1 млрд грн., тобто не змінився, а кількість ОТГ з 806 зросла до 969.
Однак варто наголосити, що, не об’єднавшись, громади і тих коштів не отримають.
Не будемо говорити про те, скільки Камінь-Каширщина вже втратила. Краще звернемо увагу на те, що вона може ще отримати. А це приблизно 467 грн на одного сільського жителя (у 2016 році було 1107 грн на 1 жителя). Тобто, якщо взяти для прикладу Броницьку сільську раду, де орієнтовно проживає 1310 осіб, то інфраструктурна субвенція становитиме 611,7 тис. грн у рік. Для Воєгощанської сільради, де 1568 жителів, — більше 732,2 тисячі гривень. Для Хотешівської чи Черченської (1700-1800 жителів) – понад 840 тисяч гривень. Зауважимо, що це додаткові кошти, без врахування базової дотації з державного бюджету, освітньої та медичної субвенцій та інших бюджетних надходжень від податків та зборів. До того ж бюджети окремих сільських рад всього вдвічі, а то й втричі менші від розміру орієнтовної інфраструктурної субвенції.
У якому варіанті громади можуть об’єднуватися?
На даний момент добровільне створення ОТГ здійснюється відповідно до перспективного плану формування територій громад, що був затверджений КМУ зі змінами, внесеними розпорядженням Уряду 13 лютого 2019 року. Тобто на теренах Камінь-Кашрського району передбачено створення п’яти ОТГ: окрім уже утворених Гуто-Боровенської, Сошичненської, це Камінь-Каширська, Бузаківська та Пнівненська. Останні пропозиції регіональної робочої групи при ОДА (тобто створення на Камінь-Каширщині лише трьох ОТГ), застосують у випадку примусового об’єднання. Тому тим сільським радам, яких не передбачено у цих пропозиціях, варто було б таки задуматися щодо свого майбутнього в контексті вже втрачених можливостей.
Чи будуть укрупнювати добровільно створені громади?
У першу чергу укрупнюватимуть ОТГ за рахунок «білих плям». Тобто тих населених пунктів, які ще не увійшли до передбачених/діючих об’єднань. А чи розформовуватимуть невеликі ОТГ, залежатиме від їхньої спроможності. Тобто, якщо фінансові показники діяльності ОТГ не будуть вкрай проблемними, то вони матимуть право на самостійне життя. Якщо ж картина виходитиме невтішною, то, ймовірно, цього не уникнути.
— Однак, навіть у випадку злиття окремих громад, добровільно об’єднані ОТГ збережуть за собою право на інфраструктурну субвенцію. А ті, що об’єднаються за рішенням Уряду, будуть позбавлені цього, — зауважує Валентин Ярославович.
Коли проводитимуться вибори в тих ОТГ, які виявлять бажання об’єднатися до лютого 2020?
— Це рішення прийматиме ЦВК. Але, ймовірно, що за пів року до чергових місцевих виборів, які відбудуться у жовтні 2020 року, їх не проводитимуть. Адже недоцільно двічі на рік влаштовувати виборчі перегони в одній громаді. Втім громади, що створяться до лютого, вважатимуться добровільно створеними і отримуватимуть інфраструктурну субвенцію протягом 5 років, — зазначає Валентин Малиновський.
А це може означати, що тим, хто надто дорожить своїми посадами, не варто боятися їх втратити і нарешті подумати про інтереси своїх виборців і розвиток громад.
Та чи задумаються на Камінь-Каширщині тепер всерйоз над добровільним створенням ОТГ, чи ж знову проігнорують процес децентралізації? Це тепер великою мірою залежатиме і від активності самих жителів, які також мали б уже зрозуміти, що об’єднання громад – неминуче.
Тетяна ПРИХОДЬКО.
