Чиновники мають добре проаналізувати усі наслідки необдуманих кроків і не залишити селян сам на сам із можливими загрозами Існування державної ветеринарної служби з нового року може опинитися під великим знаком питання. Вже сьогодні лікарям не вистачає коштів на зарплату.
Про це керівник Держпродспоживслужби у Камінь-Каширському районі Віталій Макарчук повідомив на останній сесії районної ради.
Справа в тому, що з 1 жовтня держава припинила фінансування ветмедицини. У районі, аби зберегти цю структуру, на виплату зарплати працівникам до кінця року не вистачає 220 тисяч гривень. Наразі депутати проголосували за виділення цих коштів із районного бюджету, але зауважили: якщо з нового року держава не продовжить утримувати ветеринарну службу, то районний бюджет цього не «потягне».
Скільки держава спрямовує на ветслужбу в районі?
Журналісти «Полісся» з’ясували, що загалом на утримання ветеринарної служби в районі в рік потрібно приблизно півтора мільйона гривень. Це при тому, що частину коштів вона заробляє самостійно.
«У Камінь-Каширській ветеринарній лікарні нині 19 працівників. Три лікарі працює безпосередньо у місті, решта – у селах району. Середній розмір заробітної плати орієнтовно складає 4300 гривень», — розповідає головний лікар закладу Сергій Євчук.
Сергій Іванович каже, що держава давно має намір перевести ветеринарну службу на приватну практику, а тому відповідною постановою були навіть затверджені тарифи на платні послуги. До речі, частина доходу від надання платних послуг іде у фонд оплати праці. Та Камінь-Каширська ветлікарня наповнює його таким чином лише на 10 відсотків. А все тому, що ветеринарна практика, принаймні у нашому регіоні, — не та сфера, де можна заробити.
Чи можуть ветеринари заробити самі на себе?
«Я і так дивуюся, як наші лікарі досі працюють. Попри те, що вони отримують мінімальні зарплати, ще й самостійно зобов’язані подбати про медпрепарати та інструменти, чоботи, халати, рукавиці. Адже держава уже років 10 нас цим зовсім не забезпечує», — аналізує Сергій Євчук.
За його словами, за рахунок надання платних послуг камінь-каширська ветлікарня самостійно утримує в належному стані автомобіль, оплачує послуги водія, якими користуються при потребі. А як буде з нового року, ветеринари навіть бояться припускати. Та знають напевне, що, якщо державну службу таки зважаться перевести на приватну практику, від неї нічого не залишиться.
«Нам ще раніше пропонували це зробити, але ніхто не захотів, бо реально оцінюють всі ризики. Вважаю, приватна структура змогла б прижитися за умови, якщо ветлікарі обслуговуватимуть у одного господаря 200-300 голів. Бо ходити з хати в хату — грошей не назбираєш», — пересвідчився ветеринар.
Чим загрожує ліквідація державної ветеринарії?
Поряд з цим Сергій Євчук переконаний, що як тільки лікарі стануть приватними, вони не захочуть морочитися із різними епізоотичними заходами, оскільки це справа витратна. Наприклад, Польща уже зіткнулася з такою проблемою. Як розповідає Сергій Іванович, тепер наші сусіди запрошують українських ветеринарів на роботу, бо їхні приватники не хочуть мати справи із локалізацією спалаху на їх території африканської чуми свиней. На думку лікаря, не покращить ситуацію і скорочення працівників.
«Сьогодні ми вже відчуваємо брак спеціалістів. Наприклад, немає фахівців у селах Полиці, Черче, Пнівне. А у випадках з поширенням інфекційних хвороб це лише ускладнює ситуацію. Час від часу виникає загроза з поширенням африканської чуми свиней, ньюкасли, сказу, сибірки. Ці хвороби практично не контрольовані. Чим все може обернутися, коли не буде ветлікарів, можна уявити. Бо ж, наприклад, коли у Хотешові була АЧС, навіть при здійсненні ветслужбою належних карантинних дій держава понесла збитків до мільйона гривень. А скільки ще люди втратили? Скорочення чи ліквідація державної ветслужби – це шлях в нікуди», — підсумовує Сергій Євчук.
Окрім лікування тварин на ветеринарів у нас покладені і обов’язки ідентифікації ВРХ та свиней. Ветслужба стежить також за обігом тварин та тваринницької продукції в районі. Від них як-не-як залежить біобезпека. «Скоротять нас чи переведуть на приватну практику — однаково недобре. Якщо тварину треба буде оглянути перед забоєм, хто поїде в Тоболи чи Черче? Тому це може стати неконтрольованим явищем і тоді на ринку продаватимуть невідомо що. А якщо рожа у свині, чи лептоспіроз, інфекційний пастерильоз, якими можуть і люди заразитися?», — риторично питають ветеринари.
Тетяна ПРИХОДЬКО.
