Незалежна громадсько-політична газета

Чому міліють на Поліссі ріки, озера?

У річці Турії на території Камінь-Каширського району сьогодні фіксують найменший рівень води за останні 10 років. Наразі він є на один метр нижчим від нульової позначки.

З чим пов’язане таке обміління водної артерії та чи не свідчить це, бува, про екологічну катастрофу?

Відповіді на дані питання спробували знайти журналісти  «Полісся».

Турію можна і в мештах перейти

FB_IMG_1571662519321

Фото Богдана Пташника. Турія. с.Бузаки, Камінь-Каширський район

 

Увагу на те, що в Турії аж надто низький рівень води, звернув колишній житель села Бузаки Богдан Пташник. Він поширив у соціальній мережі Facebook світлини річки, на яких видно, наскільки вона є мілкою. У пості також написав: «…бачите ці фото? З мосту в с.Бузаки. Сюди, в це місце, особливо там, де газова труба на світлині, пів району купатись приїжджало. Це, по суті, одне чи не найширше гирло річки Турії… було. Півтора місяці тому (плюс-мінус) воду ряскою затягнуло… А по самій річці є вже місця, де її можна перейти в мештах».

Дійсно, річка Турія обміліла. Але, як зауважують у Камінь-Каширській експлуатаційній дільниці Маневицького управління водного господарства, не лише вона. Зокрема, начальник дільниці Валентин Оксенюк розповідає, що значно зменшився рівень води і в річках Стохід та Цир, практично немає її у меліоративних каналах. «Поменшало води у людей в колодязях. Он ставки (копанки) в усіх майже попересихали», — звертає увагу Валентин Валентинович.

Відомо, що про обміління кілька місяців б’ють на сполох і в Шацькому районі. Там рекордно поменшало води у найбільшому озері країни – Світязі. Вона в ньому відступила від берегів на 25, а місцями і на 50 метрів.

Що є причиною такого спаду води у поліських водоймах? На це, звичайно, повинні відповісти фахівці-дослідники. Але поки вони мовчать (чи то тому, що не дослідили питання, чи  тому, що  не бажають про це говорити), ми висловлюємо лише певні здогадки.

 

Чому міліють річки та озера

IMG_7396-2

Світязь

 

Про те, звідки та куди втікає прісна волинська вода, наші природолюби мають кілька припущень. Дехто вважає, що з’ясувати це можна, оцінивши вплив на навколишнє середовище розробки Хотиславського кар’єру з видобутку піску та крейди, що в Білорусі. Інші кажуть, що воду забирають плантації лохини чи інших рослин, які вирощують у промислових об’ємах. Мовляв, для поливу великих площ використовують багато води, яку качають з надр. До речі, причиною обміління водних об’єктів вважають і зростання кількості пробитих приватних свердловин.

А от, наприклад, Богдан Пташник у своєму пості вибудував такий ланцюжок, зокрема, щодо зменшення рівня води у Турії: «… Турія впадає в Прип’ять, а з Прип’яті — рукав у Хабарище, звідти — канал в оз. Біле… де сябри під контроль шлюзи взяли… продовжувати треба? А вздовж річки і нижче — вода навіть у колодязях понизилась. Зрозуміло, що ріки компенсують втрати за рахунок внутрішніх вод… як бачимо — і цього не вистачає… Ріка катастрофічно міліє, навіть стягуючи в себе навколишні води. От вам і причина. Озеро Біле постійно заповнене, але ж ми знаєм, що відбір води іде не дитячими темпами. За рахунок інших водойм гідросистеми. В т.ч. і Шацьких озер… і візуально – “добрі сусіди” ні при чому….»

«Ми самі подаємо воду білорусам»

IMG_20191022_101753

Турія. Ковельський район

 

Натомість згаданий вище Валентин Оксенюк не вбачає тут вини сусідів-білорусів. «Білоруси не впливають на рівень води в наших водоймах. Ми самі подаємо її білорусам відповідно до певних міждержавних домовленостей, — зазначив він. – Але зараз всі системи, через які це роблять, перекриті. Відкрите лише природне русло Прип’яті. Подача води для наших сусідів із серпня припинена у зв’язку з тим, що у нас малі рівні».

За словами Валентина Валентиновича, водники схиляються до думки, що головною причиною зменшення води у водоймах є все ж таки кліматичні зміни. «Проблема в тому, що немає в достатній кількості опадів, — пояснює він. — Якщо взяти загальну динаміку опадів за рік, то притоку води у цьому році практично не було. Через це у нас усі канали порожні, водосховища також. Аналізуючи діаграму опадів, помічаємо, що кожні 10 років відбувається підйом-спад-підйом-спад. Зараз, відповідно до цієї діаграми — останній рік засухи і з наступного має бути підйом. Але оскільки помінявся клімат, важко сказати, як воно буде».

На метр нижче від нульової позначки

Валентин Оксенюк розповідає, що раніше Турію наповнювали за рахунок каналів, а нині цього не можна зробити, бо вони порожні. Якщо говорити мовою водників, то тепер — межаний період. Тобто в усіх водоймах найнижчі рівні води. Втім, за даними, якими оперують спеціалісти водного господарства, у основних наших водних артеріях рівень води до історичних мінімумів не дійшов.

«У  Турії сьогодні на метр води менше від відмітки нуля. Порівнюючи з даними попередніх років (починаючи з 2011р), такого низького рівня ще не було. Наприклад, у лютому 2015-го рівень води теж був малий, але на 60 сантиметрів вищий від теперішнього. Тобто за останні 10 років нині ми спостерігаємо найбільше обміління», — говорить Валентин Валентнович.

Через малий рівень води протягом останнього десятиліття природні водойми почали заростати та замулюватися. «От, наприклад, на Турії рослинність піднялася наверх і почала буйно рости. Водорості вкрили русло суцільним килимом, — констатує водник. – Ситуація могла б бути дещо інакшою, якби річки прочищалися. Але у наш час цього не роблять. Водне господарство відповідає лише за стан міжгосподарських меліоративних каналів. І то ми через мізерне фінансування не можемо належним чином виконувати свою роботу. Бракує робочих рук (Польща переманила вищими зарплатами), на те, щоб запустити техніку, тим паче не вистачає коштів. А для чищення таких річок, як Турія, слід використовувати земснаряди, зокрема, баржі, які відсмоктують мул і викидають на берег».

Відтак знайти конкретні відповіді на питання, чому міліють ріки, нам поки що не вдалося. Зрозуміло одне: щоб дійсно не сталося екологічної катастрофи, усім потрібно змінювати своє ставлення до навколишнього середовища. В тому числі і до використання прісної води. Інакше, як пише Богдан Пташник, «якщо і далі так продовжуватиметься, то багатим буде не той, в кого нафта, а той, у кого запаси прісної води».

Тетяна ПРИХОДЬКО.

 

ПУБЛІКАЦІЇ, РЕЗОНАНС
Tagged

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *