У серпні минулого року до редакції газети «Полісся» звернувся наш читач Микола Хирилюк і висловив обурення стосовно бюрократичної тяганини навколо поховання небіжчиків. Одним із кіл цього пекла було проведення судмедекспертизи в умовах відсутності місцевого спеціаліста. Так, жителям одного з найбільших районів області і в без того нелегкий час доводилося шукати експерта в інших райцентрах. Тоді журналісти «районки» активно долучилися до вивчення цієї проблеми. І ось через рік пан Микола повернувся, аби висловити редакції вдячність за активну позицію та повідомив, що позитивні зміни є. З квітня цього року у Камені-Каширському працює судмедексперт, що й стало приводом для нової публікації.
Посаду судово-медичного експерта Камінь-Каширського міжрайонного відділення судово-медичної експертизи обійняв Микола Васьків – молодий, але досвідчений спеціаліст. Йому – 29, приїхав до нас із сусідньої Львівщини. Увесь вільний час присвячує сім’ї, любить футбол і читає наукову літературу. У 2013 році закінчив Івано-Франківський національний медичний університет. Опісля півтора роки проходив інтернатуру за спеціальністю «Патологічна анатомія» у Волинському обласному патологоанатомічному бюро та Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького. У 2014-2018 роках працював на посаді лікаря-патологоанатома Локачинського районного патологоанатомічного відділення, а з вересня 2018 по березень 2019 проходив спеціалізацію в Харківській медичній академії післядипломної освіти. Цікаво, що на цей раз матеріал довелося освоїти втричі швидше – за 5 місяців. Потрібно було багато працювати, аби осягнути доволі немало інформації. Так, доклавши чималих зусиль, отримав спеціальність судово-медичного експерта і з першого квітня цього року розпочав роботу в Камені-Каширському.
– Щоб потрапити на спеціалізацію в Харків, потрібно було мати лист-направлення, який видається в Києві. У листі вказують подальше місце працевлаштування, тому я відразу знав, що переїду в Камінь-Каширський. Тож зараз проживаю тут із сім’єю, знімаю житло. Місто тихе, спокійне. Роботи вистачає, останній місяць навіть працював на три райони, – пояснює Микола Миколайович. – Відділення безпосередньо підпорядковується Волинському обласному бюро судово-медичної експертизи, а я, відповідно, начальнику бюро.
Микола Васьків розповів, що патологоанатомом довелося стати після навчання на державній формі, а от судово-медичну експертизу свідомо вибрав сам після декількох років співпраці з судово-медичними експертами. Вирішив не втрачати можливості реалізувати отримані знання сповна. Адже, виявляється, судмедексперт може паралельно займатися паталогічною анатомією (працювати з померлими в лікарні, ненасильницькою смертю), однак патологоанатом не має права робити судмедекспертизи (працювати з померлими внаслідок вбивства, ДТП, нещасних випадків). Володіючи двома спеціальностями, порівнювати рівень складності кожної з експертиз не береться, адже бувають різні випадки: з насильницькою смертю інколи легше розібратися, аніж із природною.
Наразі Микола Миколайович має двох помічників, які одночасно допомагають і в роботі, і з освоєнням у Камені-Каширському. Робочий час унормований, однак поневолі інколи доводиться працювати наднормово. Особливо, коли щось стається в п’ятницю ввечері – тоді намагається проводити експертизу відразу, аби не відкладати, як мовиться, у довгу шухляду. Сама ж судмедекспертиза має певну процедуру. Спочатку проводиться робота з тілом, яка займає в середньому 2-3 години (може бути і довше, в залежності від причини смерті). Далі – паперова робота. Опісля того, як з Луцька приходять результати гістології та токсикології і є усі необхідні дані дослідження, можна працювати над висновком.
Пан Микола каже, що роботу судово-медичного експерта можна охарактеризувати тільки одним словом – «специфічна». Водночас найважливіша особиста риса характеру, необхідна для її якісного виконання, на його думку, – завжди залишатися спокійним. На щастя, це вдається легко, адже має спокійну вдачу. Звичайно, як і кожна сфера зайнятості, фах патологоанатома накладає свій відбиток на характер особистості. У Миколи Миколайовича такий «слід» один: смерть сприймається не як горе і нещастя, а як невідворотний наслідок.
– Загалом, специфіка роботи у Камені-Каширському нічим особливо не відрізняється від інших районів. Найпоширенішою проблемою є те, що родичі думають, ніби я досліджую тіло покійного за своїм бажанням і можу цього не робити, якщо не хочу чи мене попросять про це. Насправді ж, дослідження трупа проводиться тільки за ухвалою суду і відмовитись від розтину не маю права ні я, ні рідні небіжчика. Такий Закон.
Іванна ШЕМЕТЮК.
