Влада сьогодні декларує достатньо немалий перелік преференцій і пільг для учасників АТО. Вкотре про них нагадав жителям району військовий комісар Сергій Швачко у публікації “Військова служба за контрактом: вимоги, пільги та вакансії” (“Полісся” від 4 квітня ц.р.).
Так, окремі пільги, як от знижка на оплату житлово-комунальних послуг, безоплатний проїзд у транспорті, виплата разової грошової допомоги щорічно до 9 травня тощо справді забезпечуються. Однак усе далеко не так, коли захисник України потребує підтримання, відновлення підірваного на війні здоров’я. Тут він не відчуває належної турботи. Ось конкретні приклади.
Мій брат Андрій Андрєєв, учасник АТО, мешкає в селі Краснилівка. 2 квітня його самопочуття раптово дуже погіршилося. Правда, оперативно приїхали на виклик медики швидкої допомоги, надали першу допомогу і доставили хворого у райлікарню. На цьому безоплатне забезпечення ліками і обстеження учасника АТО закінчилося. За кожен аналіз потрібно платити гроші. Так, аналіз діастази сечі вартує 50 гривень. Ліки — за гроші із свого гаманця. Щоправда, якщо лікуєшся вдома, то, наприклад, антибіотик внутрім’язевий тобі дадуть, а якщо в лікарні — купуй сам. А за що їх купити? Де взяти виснаженому війною солдатові щонайменше кілька тисяч гривень, які він потратив на ліки, про що засвідчує жменя чеків? Що ж це за турбота?
Неодноразово доводилося чути про обласний госпіталь для інвалідів і ветеранів війни, що в Луцьку. Стали і ми просити направлення в цей медичний заклад. “У даний час у нас направлень туди немає”, — почули у відповідь від сімейного лікаря Інни Оніщук. Щоправда, дякуючи Інні Василівні, брата записали у чергу на 15 квітня. Попередньо ми зателефонували в госпіталь і розпитали про умови лікування, де нам відповіли однозначно: медзаклад забезпечить шприцами, ватою, крапельницею. А ліки — за власний рахунок. Отож, як хочеш: хоч лікуйся, хоч помирай.
Серед “благ” для учасників АТО — безкоштовне забезпечення санаторно-курортним лікуванням. Хотів брат отримати путівку у санаторій на оздоровлення. Гадаєте, піднесли йому її на тарілочці? Як би не так! Дочекаєшся. Не допомогло і звернення на “гарячу” лінію.
Повірте, хочеться плакати від такої “турботи” про захисників Вітчизни. Людей, які залишили здоров’я на війні, держава зобов’язана забезпечити лікуванням не гірше, аніж чиновників в елітній клініці в Феофанії. Інакше те, що говорить влада щодо турботи про здоров’я учасників АТО — чиста неправда, лукавство і цинізм.
Користуючись нагодою, хотіла б відзначити людяне ставлення до хворого учасника війни окремих лікарів. Передусім це стосується лікаря-хірурга Валерія Солов’я і лікаря-терапевта Галини Кіпень. Спасибі Вам, Валерію Васильовичу і Галино Василівно, за людяність, вірність клятві Гіппократа, за чуйне серце і турботу.
До когорти таких же людей я віднесла б і лікаря Валерія Бурдака. Він єдиний зробив обстеження (УЗД) і не взяв за свою роботу жодної копійки. Спасибі і Вам.
Оксана ДЕРКАЧ, село Краснилівка.
