Очільник Броницької сільради Петро Кошелюк в успішному розвитку сільської громади важливу роль відводить активності селян
Кожне село, сільська рада району різняться між собою. У кожного із них своя репутація, сформована роками. Усі вони виробляють свої життєві правила, норми, вирішують проблеми, тощо.
Дуже прикро, коли через інертність передусім керманичів села і відсутність контролю пересічних жителів за їх діями населені пункти перетворюються на депресивні. І приходить час, коли “вигрібати” з того застою стає непросто. І навпаки, приємно, коли в селі, як кажуть, життя б’є ключем і люди в ньому задоволені усім.
Про те, якими є села Камінь-Каширщини, усі ми наче добре знаємо. Але чим вони відмінні одне від одного — насправді можна дізнатися лише проаналізувавши життя в них.
Наприкінці минулого року відбулася районна рада економічного розвитку за участю сільських голів, керівників установ та організацій. На ній окреслювали основні завдання на період 2019-2021 років. Тоді було видно, де прагнуть покращення, а де не хочуть навіть щось запропонувати, де визнають, що потрібно працювати над тимто і тим, а де на всі потреби заплющують очі чи ж просто літають у захмарних мріях. У ході обговорення, звичайно, чиїсь пропозиції бралися до уваги, а чиїсь відхилялися, щоб зрештою, мовляв, вийшов реальний для втілення план розвитку краю із залученням коштів із бюджетів різних рівнів. І тут один із сільських голів сказав: «Давайте вже передбачимо якусь підтримку і для сільських рад, які зазвичай самотужки вирішують свої проблеми. Бо ж, наприклад, я, коли не звернуся до районної влади за допомогою у вирішенні тих чи інших питань, у відповідь чую «ви і самостійно справляєтесь».
То була пропозиція Броницького сільського голови Петра Кошелюка. Його слова і підштовхнули до того, аби з’ясувати: а як і над чим працюють у тих громадах, де не розраховують на підтримку зверху. Тож розпочинаємо із Броницької сільської ради.
Інфраструктура цих сіл (Брониці і Кримне) є порівняно розвиненою. Тут діє найбільший у районі сільський дошкільний навчальний заклад, школа розрахована на 400 учнів, працюють ФАП, відділення «Укрпошти», лісництво. Є 12 магазинів. Офіційно зареєстровано 4 пилорами. Села розбудовуються, з’являються нові житлові масиви. До речі, вартість земельних ділянок тут майже така, як у райцентрі.
«У нас багато чого вже зроблено, але ще є над чим працювати», — каже Петро Маркович. Він показав села своєї сільради та звернув увагу на те, що йому, як голові, важливе. Разом з тим зазначив, що у будь- якій справі кожен повинен добросовісно виконувати свої обов’язки.
«Коли людина з відповідальністю ставиться до своєї роботи, тоді і позитив відчувається», — каже Петро Маркович.
Як розповіли працівники сільської ради, у результаті тісної співпраці із жителями протягом років вдається і бюджет виконувати, і вирішувати певні потреби.
У 2018 році, наприклад, обсяг власних доходів у Броницькій сільській раді склав майже мільйон гривень. Зауважимо, що загалом у районі лише 6 сільських рад можуть похвалитися таким результатом.
«Раніше справи із наповненням бюджету були дещо кращими. А тепер, після змін у податковому законодавстві, бюджетам сільських рад перепадає порівняно небагато», — звертає увагу сільський голова.
У нинішньому році більшу частину броницького бюджету склав єдиний податок на підприємницьку діяльність з фізичних осіб – майже 700 тисяч. Значно менші, порівняно з цим, надходження були від рентної плати за спецвикористання лісових ресурсів, акцизного збору, оренди, податку на майно та землю… Але у сукупності показники, заплановані на початку року, вдалося перевиконати. «Переважна більшість наших платників податку законослухняні», — кажуть у сільраді.
До речі, як приклад наводять те, що податок на землю тут платять усі. Мовляв, «служба службою, дружба дружбою, а ковбаса – за гроші». Загалом у Брониці та Кримне налічується майже 800 осіб, які його сплачують.
«Ще у 2018 році його розмір був невеликий – 70-90 гривень – але вже в цьому році прийшов час проводити нову грошову оцінку земель. Тож цілком ймовірно, що податок зросте», — зазначає Петро Маркович.
За словами сільського голови, минулого року у казну сільської ради надійшло близько 69 тисяч гривень податку за землю, а цього року за грошову оцінку земель доведеться заплатити 72 тисячі. Ось такі абсурдні ситуації, мовляв, виходять.
Жителі Броницької сільської ради вимогливі до своїх керівників, але водночас і допомагають у справах на благо громади. У співпраці протягом кількох останніх років їм вдалося зробити капітальний ремонт ФАПу, надати належного вигляду будинку культури.
«Ми вже зробили освітлення майже на всіх вулицях. Встановили більше 300 ліхтарів. Цього року доосвітлювали ще дві невеликих вулички», — розповідають у сільраді, наводячи приклад за прикладом важливих справ. Але журналісти помітили, що все-таки є у населених пунктах сільради і слабке місце – дорога.
«Так, ми маємо на двох вулицях асфальтоване покриття. За роки воно зносилося. А щоб привести його до належного стану, потрібні космічні, як для місцевого бюджету, суми», — погодився сільський голова.
Втім у сільраді стверджують, що, за винятком цього, загалом з дорогами не так вже все й погано.
«У нас до 80% доріг по вулицях – з твердим покриттям. Наприклад, минулого року білощебеневі шляхи зробили ще на двох вулицях, на що витратили 200 тисяч гривень із бюджету сільради та ще 150 тисяч гривень з обласного. Таку підтримку ми отримали за сприяння депутата облради Анатолія Буська. У попередні роки він також підтримував нас: на проведення ремонту на частині асфальтованого шляху за його сприяння з бюджету Волині було спрямовано 400 тисяч гривень. Сільська рада, як співфінансування, виділила на це 450 тисяч гривень», — розповідає Петро Маркович.
У сільраді зазначають, що і місцеві жителі долучаються до благоустрою доріг. Вони, зокрема, беруть участь у їх експлуатаційному утриманні. Цього року, наприклад, після зими вже погрейдерували сільські вулиці.
Зараз громада працює над ліквідацією стихійних смітників, облагородженням обеліска, де вже встановили огорожу (80 метрів) та планують викласти бруківку.
Цієї весни був завершений спільний проект сільської ради та жителів – зупинки. Ініціювали його кілька місцевих жителів. І сільська рада охоче підтримала, бо тут потреби людей не мають звички ігнорувати. Таким чином вздовж траси Камінь-Каширський–Седлище, яка тягнеться через села Брониця та Кримне, вдалося встановити дві нові зупинки та облагородили ті, що були встановлені раніше. До речі, одна із зупинок є наче візитівкою села і говорить про креативність місцевих жителів — проводить своєрідний екскурс в історичне минуле.
«Це справа Олександра Нікітчука, який був найбільшим натхненником реалізації цього проекту», — розповідає Петро Кошелюк.
Сільський голова назвав ще чимало людей, які доклалися до встановлення зупинок і коштом і ділом. Завдяки їм подорожуючі тепер мають де заховатися від дощу та спеки, поки чекають маршрутку.
Ось про такий свій «код успішності» розповідають у Броницькій сільраді. У багатьох він може викликати ряд зауважень та коментарів, але то ж природно, що у кожного свій погляд.
Про те, як живуть та працюють у інших сільських радах, читайте у наступних публікаціях.
Тетяна ПРИХОДЬКО,
село Брониця.
