На Камінь-Каширщині з усіх викликів, які обслуговує служба екстреної медичної допомоги, лише 30 відсотків можна кваліфікувати як екстрені.
Про те, як працює «швидка» у Камінь-Каширському районі, донедавна ми чули лише позитивні відгуки. На виклики приїжджають вчасно, ввічливо обслуговують, надають повний спектр допомоги, медикаменти із собою мають, гроші за виклик не беруть – так говорять жителі району про обслуговування «екстреної медичної допомоги». Можливо, й бувають випадки, коли люди зазначають зовсім протилежне. Адже кожен оцінює з власного досвіду. Та загалом більшість все ж відзначає суттєве покращення у цій ланці медицини після реформування. Хоча зауважимо, що повністю «екстрену» допомогу ще не реформували.
Зокрема у 2019 році МОЗ планує продовжити втілювати зміни. Наприклад, за словами урядовців, з 1 квітня у всіх регіонах України має розпочатися модернізація оперативно-диспетчерських служб. Мовляв, завдяки цьому диспетчери екстреної допомоги менше часу витрачатимуть на обробку викликів і спеціалісти швидше прибуватимуть до хворого.
Нині діє така система: коли житель Камінь-Каширського району у разі потреби телефонує на «103», його дзвінок потрапляє на диспетчерський пункт у Луцьку. Звідти його переадресовують на диспетчерську у Маневичі, і вже тоді виклики спрямовують на пункти ЕМД у Піщаному, Сошичне чи в Камені-Каширському. При чому бригада екстреної допомоги повинна вкластися у часові рамки прибуття на місце події, затверджені законодавчо. Тобто в містах – за 10 хв, а у сільській місцевості – за 20 хв. Насправді реальна тривалість очікування бригади ЕМД у нас займає і більше часу. Один із факторів, що впливає на це – кепські дороги, інший – обробка виклику близько 5 хвилин. Таке «невстигання» може бути катастрофічним у дійсно екстрених випадках. Проте у числі усіх викликів є чимало і таких, що не кваліфікуються як екстрені.
Як розповідає фельдшерка Камінь-Каширського відділення екстреної медичної допомоги Любов Глушнюк, щомісяця загалом по району екстрені допомоги обслуговують до півтисячі викликів. Це при тому, що у Луцьку частина звернень (до 10 відсотків) відсіюється, оскільки з’ясовується, що виїзд реанімобіля необов’язковий, ще частина – у Маневичах. Тобто, за словами Любові Федорівни, є випадки, коли люди перебільшують складність ситуації.
«Фактично лише 30 відсотків викликів дійсно можна оцінювати як екстрені. Решта — це переважно хронічно хворі, які звертаються на «швидку» задля полегшення свого стану. Якщо переглянути статистику, то за місяць у нас «екстрена» обслуговує приблизно 60 випадків з травмами, 280 – раптові стани, — аналізує Любов Глушнюк. — Наразі ми обслуговуємо переважно всі виклики. Частину з них після обслуговування, якщо людина відмовляється їхати в лікарню, передаємо на ПМСД. Медики «первинки» реагують на них для надання консультацій чи корекції лікування».
Таким чином, беручи до уваги статистику, та, зважаючи на те, що завершується реформування первинної ланки медицини, невдовзі можна передбачити знову певні зміни у роботі служби екстреної допомоги. Наприклад, у розмежуванні обслуговування екстрених та невідкладних викликів.
Дотепер такого розмежування не було, але, як зазначають експерти, воно потрібне. Мовляв, реанімобіль не може приїхати вчасно на виклик у випадку ДПТ, якщо він поїхав на виклик, де у людини головні болі, помірно високий тиск. Тобто у другому випадку медичну допомогу повинна надавати первинна ланка медицини: виклик може обслужити «швидка» чи відповідні консультації надати сімейний лікар, безпосередньо прибувши до пацієнта чи ж по телефону. В ідеалі мало би бути так: «екстрена» виїжджає, коли потрібна термінова госпіталізація: велика ДТП, інсульт у людини; «невідкладна» – коли загрози для життя немає, але є загроза для здоров’я: загострення хронічної хвороби, підвищення температури або тиску.
На Камінь-Каширщині наразі переважно усі виклики обслуговує «екстрена медична допомога». Працівники ЕМД кажуть: все тому, що «первинка» (ПМСД) ще не запрацювала так, як мала б. Але ПМСД обіцяють поступово забезпечити потрібною кількістю автомобілів і ситуація дійсно може змінитися. Для цього потрібно Камінь-Каширському центру ПМСД пройти усі етапи реформування. Як воно відбувається та що обіцяє людям, спробуємо проаналізувати у наступних публікаціях.
Тим часом зокрема Камінь-Каширське відділення екстреної медичної допомоги має все для того, щоб надати необхідну допомогу хворому: медобладнання, ліки, автомобілі.
«Ліками ми забезпечені на 100 відсотків. Маємо 4 автомобілі. Із них 2 оснащені та укомплектовані повністю. Є у нас стаціонарний і переносний кисень. Хотілося б ще один дифибрилятор, бо не всі автомобілі ним забезпечені. А виїзд у нас роблять на тих авто, за якими закріплені чергові бригади. Фельдшери щомісяця проходять навчання у відділенні, тренінги, регулярно проходять перекваліфікацію чи підвищення кваліфікації», — підсумовує Любов Глушнюк.
Тетяна ПРИХОДЬКО.
