Просторі школи, в яких хочеться здобувати освіту, сучасні заклади медицини, якісно забезпечені необхідним для порятунку життя людей обладнанням, розвинута соціальна інфраструктура – нині все це є вимогою часу та показником заможної, успішної, зорієнтованої на потреби людей держави.
Саме такі об’єкти вже понад 35 років споруджує керівник відомої на Волині та далеко за її межами будівельної компанії “Житлобуд-2” Леонід Стефанович. Як професіонал із великим досвідом роботи він знає, чого потребують краяни і як реалізувати їхні запити. Будучи депутатом обласної ради, активно озвучує пропозиції громад на засіданнях постійної комісії обласної ради з питань промисловості, транспорту, зв’язку, паливно-енергетичного комплексу, архітектури, будівництва та житлово-комунального господарства, членом котрої є. Під час розмови з народним обранцем спробуємо знайти відповіді на важливі питання, котрі турбують мешканців Камінь-Каширського району.
– Леоніде Степановичу, ви причетні до будівництва багатьох об’єктів на теренах Камінь-Каширщини. Зокрема, кілька років саме ваша фірма-підрядник “Житлобуд-2” займається зведенням школи в селі Осівці. Попередньо було обіцяно завершити її до 1 вересня 2018 року, проте будівництво триває й досі. Чи могли б ви сказати, коли нарешті цей об’єкт здадуть?
– Думаю, освітній заклад в Осівцях вдасться завершити найближчим часом. У наступному році — точно. Безперечно, ми мали надію здати згаданий об’єкт до першого вересня 2018-го. Але завадило те, що кошторис робіт зріс майже вдвічі: подорожчали будівельні матеріали, підвищилась заробітна плата працівників. Все це додаткові витрати, на котрі потрібно десь шукати кошти. На сьогодні школа готова приблизно на 75%. Залишається виконати дрібні роботи, а саме довершити оздоблення приміщень, пофарбувати стіни, провести циклювання та фарбування дерев’яного підлогового покриття, встановити обладнання, сантехніку. Опісля залишається тільки занести парти, стільці і можна навчатися. Ми вже провели зовнішні та внутрішні комунікації. Через тиждень-півтора плануємо запустити котельню і отоплювати школу. Дуже допомагають нам у реалізації проекту місцеві жителі. Щоразу під час інспекції об’єкту на власні очі бачу, наскільки кожен із них старається. Інколи мені здається, що це єдине село в області, яке хоче та вміє працювати. От якось приїхав сюди і здивувався: стоять три отці, батюшки, вкладають дерев’яну підлогу. Погодьтеся, це заслуговує поваги! Щиро вдячний дирекції школи, учням, які своїми силами взялися прибирати довколишню територію, керівництву району – голові райради Віктору Сусу та голові райдержадміністрації Валерію Дунайчуку, з котрими ми маємо постійно налагоджену, плідну співпрацю. Запевняю вас, осівцівські діти отримають школу не згірш будь-якої в Луцьку.
– Продовжимо розмову на тему освіти. Мабуть, ні в кого не виникає сумнівів, що наявних шкіл на Волині, насамперед у поліському регіоні – замало, аби вмістити щораз зростаючу кількість учнів. Багато із них закладені ще півстоліття тому і наразі не відповідають сучасним вимогам, деякі є аварійними. Не в кращому стані також медичні заклади. Чи маєте ви шляхи вирішення даної ситуації?
– Я бачу декілька можливих виходів. Перше, слід просто будувати нові школи. Друге, якщо вже почали будівництво, не розтягувати його на тривалий час. Є неписаний закон “чим швидше будується, тим економніше”. Потрібно змінювати принципи фінансування шкільного будівництва. Наразі ми школу зводимо п’ять-шість років. Зрозуміло, що за цей час проект дорожчає у кілька разів. Якби робили за короткий термін, тоді і економія грошей була б. Інше питання: чи варто будувати школи у кожному селі? Я думаю, такий підхід неправильний, хоча б і з фінансового боку. Людям слід пояснювати, що перспективніше створювати великі, комфортні опорні школи, куди довозити дітей автобусом з інших сіл. У світі подібна практика існує давно. Дивитися треба на ситуацію, як розвивається той чи інший населений пункт. Знайти рішення будь-якої проблеми реально, якщо підходити до неї конструктивно. Скажімо, існує у селі база, та ж сама старенька школа, чи ФАП. Їх можна реконструювати, осучаснити. І це правильно. Тоді люди матимуть і якісне медичне забезпечення, і нормальну школу, а вкладення при цьому менші. Коли ми вже згадали про оновлення старих об’єктів, хочу повідомити, що з нового року “Житлобуд-2” проводитиме ремонтні роботи у ФАПах сіл Бузаки, Нуйно і Воєгоща. На сьогодні всі тендерні процедури завершилися.
– Леоніде Степановичу, які проблеми краян вдалося вирішити за час вашої депутатської діяльності в обласній раді? Що найчастіше турбує людей?
– Якщо говорити конкретно про Камінь-Каширський район, то до мене зверталися із полицівської школи, де учні потребували міні-стадіон для проведення спортивних занять. Спільними зусиллями вдалося знайти можливість їм допомогти. Також щорічно намагаюся забезпечити до новорічних свят кожен садочок, школу невеличкими солодкими подарунками. Загалом охоплений майже весь район, чотири тисячі діток із сіл Полиці, Гута-Боровенська, Оленине, Боровне, Житнівка, Тоболи, Старі Червища, Нові Червища, Рудка-Червинська, Пнівне, Волиця, Соснівка, Фаринки, Воєгоща, Видерта, Брониця і Ворокомле. Вважаю – це добра та потрібна справа.
Що ж до області, то більшість людей просили допомогти на лікування. На дані цілі у поточному році з депутатського фонду по 11 окрузі, який представляю, виділив майже 100 тисяч гривень. Можливо, фінансування проводилося недостатньо, але намагався не обділити увагою кожного заявника.
Спілкувався Олександр ПРИЙМАК.
