Відколи Ірина Констанкевич стала народним депутатом, то обрала за ціль відвідати всі без винятку населені пункти рідного 23-го округу, аби особисто вислухати і знайти шляхи вирішення проблем кожного свого виборця.
Нещодавно вона побувала на Камінь-Каширщині. Зокрема, її робочий маршрут пролягав селами Боровне, Житнівка та Стобихва, де нардеп також поспілкувалася з селянами на тему шкільної і медичної реформи, що нині впроваджуються в країні. Під час зустрічей обвгорювалися і такі важливі питання, як стан доріг, мобільного зв’язку, транспортного сполучення, пенсійного забезпечення.
Боровне
Візит у село Боровне розпочався із проведення особистого прийому народним депутатом від УКРОПу Іриною Констанкевич. Найбільше звернень стосувалися медичного забезпечення, оплати дороговартісного лікування, бюрократичної тяганини щодо чергового підтвердження групи інвалідності. На основі озвучених проблем народний депутат скерує усі необхідні запити та звернення.
Спілкування з громадою Боровне, а також Житнівка та Надрічне Ірина Мирославівна продовжила у приміщенні старенького клубу.
На початку зустрічі парламентар прозвітувала перед громадою про зроблену роботу, а всі разом окреслили плани на майбутнє.
Зокрема, детальніше зупинилися на питанні впровадження нового державного стандарту «Нова українська школа».
З першого вересня 13 боровненських першокласників мають вчитися по-новому.
Загалом, на реалізацію такого нововведення з держбюджету передбачається цільова субвенція в розмірі 1,38 мільярда гривень.
Як освітянин, заступник парламентського комітету з питань освіти і науки Ірина Констанкевич підтримує такі зміни, вважаючи їх правильними та потрібними. Однак побоюється, що зазначеної суми недостатньо, аби належно реалізувати проект. Ірина Мирославівна пояснює, що лише на Волині навчатися за новим форматом повинні понад 800 початкових класів.
«Чимало витрат, фактично, ляже на місцеві бюджети, гроші на які ще потрібно звідкись знайти. Чи впораються вони з таким тягарем? Реально оцінивши фінансову спроможність більшості районів області, знаєте, потрохи беруть сумніви», — каже нардеп.
Ось чому, відвідуючи чергове волинське село, Ірина Констанкевич не втомлюється щораз запитувати педагогів про те, як впроваджується проект, чи виділені кошти на придбання меблів, комп’ютерної техніки, підручників, дидактичних матеріалів. За словами директора Боровненської школи Марії Остапук, ситуація виглядає доволі оптимістичною, так як керівництво районного відділу освіти обіцяє, що проблем із забезпеченням не буде. Однак, на даний час ні підручників, ні меблів, ні комп’ютерної техніки для облаштування перших класів за новими вимогами ще немає. Батьки самотужки почали робити ремонт.
Зауважимо, що на закупівлю дидактичних матеріалів для школи села Боровне передбачено державних коштів 17 177 грн, на придбання меблів (парт) – 12 980 грн, комп’ютер – 8640 грн.
Додамо, що для корпусу №2 цієї школи за зверненням Ірини Констанкевич були виділені державні кошти з фонду соцеконому на заміну дерев’яних вікон у класних кімнатах.
Під час обговорення проблемних питань громади не оминули і тему медицини. Боровненський сільський голова Михайло Оліферчук звернувся до народного депутата з проханням допомогти щодо проведення капітального ремонту ФАПу, залучивши кошти на це з держбюджету. Ірина Констанкевич пообіцяла підготувати подання до Кабінету Міністрів, включивши даний об’єкт на фінасування з фонду соцеконому.
Молодь же скаржилася на жахливий мобільний зв’язок у селі, постійні перебої у мережі. З цього приводу нардеп також скерує відповідне звернення.
Житнівка
У сусідньому селі Житнівка – школа нова та сучасна, адже їй лише три роки. Проте, проблеми є і тут. Зокрема, за словами директора школи Валентини Приходько, у кабінеті хімії не вистачає реактивів для проведення дослідів, бракує спеціального обладнання. Аналогічна ситуація і у кабінетах фізики, біології. Поки тут також нічого немає для впровадження «Нової української школи».
– Надіюсь, забезпечення буде. У поточному навчальному році ми готуємося прийняти 22 першачків, – каже Валентина Приходько.
Тут також під час спілкування з громадою підняли і медичну тему.
Ірина Констанкевич зауважила, що медична реформа, яку сьогодні започаткував уряд в країні, більшою мірою ефективна для міських мешканців.
– Як все відбуватиметься на селі, яку реально доступну, якісну медичну послугу отримають малозабезпечені селяни – для мене велике питання. На нього не дає відповіді і Міністерство охорони здоров’я. Там кажуть, що з часом питання вирішиться. Але насправді до того моменту дехто може й не дожити… Адже коли ми не будемо дбати про якісне надання елементарних медичних послуг, то згодом можемо просто лишити пустку в наших селах, адже люди виїжджатимуть або помиратимуть, – вважає нардеп.
Окрім того, у селах інколи доводиться значно довше очікувати на приїзд «швидких», а дістатися з віддаленого населеного пункту до найближчої райлікарні украй важко розбитими дорогами.
Як розповіла Ірина Констанкевич, за її іцінативою рік тому у Ківерцівському районі почала працювати програма “Здоров’я – кожному мешканцю села”. Зокрема, бригади лікарів (терапевти, гінекологи, офтальмологи, тощо) на базі місцевих ФАПів здійснюють консультативний та діагностичний прийом громадян.
Лише за рік в цьому районі допомогу отримали майже дві тисячі людей.
До речі, таку ж ініціативу заплановано впровадити і у Камінь-Каширському районі. Перший прийом лікарів очікується вже за кілька тижнів.
– Це реальна, конкретна допомога, особливо в час, коли у нас так багато літніх людей, які за свої пенсії не можуть собі дозволити елементарного медичного огляду, – каже народний депутат.
Стобихва
Невеличке, дрібненьке, з населенням в три десятки душ, село Стобихва вражає унікальною природою, автентичними поліськими хатинками та щирими людьми.
Тут все дихає добром і затишком, можливо тому, що в одній із сільських осель, що довгі роки виконує роль домового храму, зберігається чудотворна ікона Святого Миколая. А, може, причина в цілющих, освячених водах місцевого джерела. Потрапивши в цей маленький рай на землі, розумієш: ось де Божа благодать. Хоча самі мешканці Стобихви своє життя не вважають райським. Доводиться миритися з ляскотом від вибухів авіабомб на Поворському полігоні, який знаходиться неподалік. Рейсовий автобус курсує сюди надзвичайно рідко. А народного депутата в цих місцинах селяни взагалі побачили вперше.
Нещодавно в селі встановили пам’ятний знак загиблим стобихвівцям у Другій Світовій війні. Віддали шану полеглим і гості. Спільно із Великообзирським сільським головою Василем Смолярчуком та жителями села Ірина Мирославівна висадила при вході до меморіального місця туї та квіти.
Потому була довга розмова з селянами, під час котрої вони ділилися з нардепом всім наболілим. Єдина молода багатодітна сім’я Мартинюків просили допомогти з оформленням паспорта Скаржилися люди і на відсутність нормального автобусного сполучення. А ще бідкалися на відсутність будь-яких прав на рідну землю, адже майже вся вона належить військовому відомству. Останні чотири роки триває судова тяганина. Тому селяни побоюються, щоб їх в один момент не виселили звідсіля, як це було не раз в минулому.
Найбільше болить від думки про можливість розвитку такої ситуації в місцевої мешканки, колишнього медика Олени Макарук. Зі сльозами на очах вона пригадує, як дитиною тяжко працювала, аби заробити кусень хліба. Скільки довелося пережити горя і страждань.
На згадку Ірина Мирославівна подарувала жінці книги, та ж у свою чергу вручила депутату власноруч написані віршовані рядки. Не минулося й без спільного фото на фоні чудових краєвидів села. Потому, випивши джерельної водиці та помолившись Богу, всі з чистим серцем вирушили по домівках. Щиро віритимемо, що з роками Стобихва знову розвиватиметься і повнитиметься дитячим сміхом, лиш треба їй допомогти, підтримати гуртом, не дати канути в забуття.
Олександр ПРИЙМАК,
Боровне – Житнівка – Стобихва. Фото автора.
