Літня спека змушує людей частіше
згадувати прохолодну свіжість природних водойм. Навіть, якщо ти і не у відпустці, то уява все одно малює піщані пляжі морів та озер, обривисті береги стрімких річок, ніжний шепіт хвиль та легесенький подих теплого і свіжого вітру.
На жаль, далеко не кожному вдається провести вільний час влітку або відпустку на березі теплих морів, у будинках відпочинку, пансіонатах чи навіть скромно на туристичних базах без елеметарних благ. І все ж вихід можна знайти, якщо забажати. Головне — увімкнути фантазію і наважитися на кількаденну подорож. І за сотні-тисячі кілометрів їхати не обов’язково.
Приміром, житель Каменя-Каширського Олександр Пронцевич на свято Трійці здійснив свою давню туристичну мрію — він разом із кумом з Луцька Богданом Маліковим на надувних човнах підкорив гирло річки Стир. Пливли вони цією водною артерією впродовж трьох днів, адже долали водну гладь цієї стрімкої річки не силою човнових моторів, а гребучи веслами. Загалом так вони подолали відстань майже у сорок кілометрів.
— Метою нашого сплаву була передовсім риболовля, — розповідає Олександр Пронцевич. — Моє хобі — ловля спінінгом хижих видів риби. Про таку мандрівку ми з кумом мріяли давно. Але, що вийде так цікаво, навіть і не сподівалися.
Рибалки-екстримами свою подорож розпочали із Хрінницького водосховища, куди дісталися сухопутним транспортом. Ця штучна водойма фактично створена на базі Стиру, який у свою чергу входить у басейн Прип’яті.
— Якщо душа до води не тягнеться, а руки не просять весел, то у вас така мандрівка не вийде, — веде далі розповідь Олександр Пронцевич. — Найважче було гребти під пекучим сонцем. Воно протягом всіх трьох днів смалило немилосердно. Та й русло річки петляло змійкою. Дуже хотілося пристати до берега, відчути свіжість річкового вітру. Але довколишні краєвиди, які чарували своєю неповторністю, додавали нам сил і наснаги рухатись далі, відкривати красу нових місць.
Першого дня сплаву наші мандрівники подолали 16 кілометрів. Решту маршруту — за інші два дні. А закінчили мандрівку аж у селі Торговиця Рівненської області!
— Дуже дивувалися від малої кількості риби у річці, — ділиться враженнями рибалка. — На початку маршруту покльовок практично не було. На наші наживки ловилися лише окуні та голавені. І чим ближче ми підпливали до віддалених сіл, то усвідомлювали, що тут рибу, мабуть, вибивають током браконьєри. Місцями біля населених пунктів вона не ловилася взагалі. Здавалося, що чим ближче до людських поселень, тим мертвішою ставала ця водна артерія. Але без хорошого улову ми все-таки не залишилися. Як і без смачної юшки та печеної на вугіллі риби. Серед наших найбільших трофеїв, наприклад, був жерех вагою майже півтори кілограма.
Не обійшлося під час подорожі і без курйозів, майже анекдотичних ситуацій. Як зізнався Олександр Пронцевич, одного дня він так і не встиг поїсти, бо його обід поцупив місцевий пес.
— Мало того, що цей собацюра вкрав мою страву, то ще й поніс її в зубах прямо на тарілці. Їжі не шкода, але нехай би поїв собі і пішов, а так поцупив цей хвостатий злодюжка ще й мій посуд, — зауважив він і при цьому додав: “З цієї ситуації ми з кумом лише посміялися. Адже відпочинок на лоні природи, побачені краєвиди залишили у наших серцях лише хороші і незабутні враження. Отримати їх може кожен із нас. Головне — не боятися труднощів мандрівки. Ми ось годинами пливли на човнах під пекучим сонцем, а скільки позитивних емоцій! Шкода тільки, що наша подорож так швидко скінчилася. Але скоро, думаю, ми знову поїдемо шукати нові цікаві місця для риболовлі та відпочинку на лоні природи. Адже літо лише почалося!”
Олесь Федорович.
