Недарма говорять, що талановита людина — талановита в усьому. Якщо уважно поглянути навколо, то можна помітити, що багато творчих людей мають різноманітні хобі та захоплення. Наприклад, люди із царини точних наук у вільний від основної роботи час створюють шедеври мистецтва.
Вчитель історії школи села Раків Ліс Тетяна Совальська — людина непересічна. Читачі “Полісся” знають її передовсім як краєзнавця та вчителя-пошуковця. Не раз вона друкувала у районці свої розповіді про старожилів та ветеранів. Пробує Тетяна Валеріївна себе також у ролі перукаря-стиліста, опікується поповненням фондів шкільного музею. А ще вона відкрила у собі талант до малярства — нещодавно власноруч професійно розписала фарбами у шкільному музеї відтворені за давнім побутом народні піч та грубу. Та не просто сяк-так, а елементами українського декоративно-ужиткового розпису, так званою петриківкою. Цікаво, що до того вона ніде не вчилася малювати. А у професійних школах у селі Петриківка, що на Дніпропетровщині, цього стародавнього народного мистецтва навчаються роками.
— Останнього разу я бралася за пензлик у дитячому садочку. Правда, у мене дуже гарно малює тато. За освітою він вчитель фізики. Може, від нього й успадкувала цей талант, — говорить, всміхаючись, Тетяна Совальська.
За її словами, спочатку експонати у шкільному музеї — піч і грубу — не планували розписувати фарбами. Художник з Каменя-Каширського, якого найняла школа готувати стенди для музею, сказав, що на Поліссі ніхто в старовину цього не робив.
— Воно й зрозуміло чому так велося, бо в давні часи фарби були дорогі. Але, я думаю, заможні господарі могли це собі дозволити. От і мені закортіло розписати нашу піч і грубу. Дітям в розфарбованому музеї буде цікавіше дізнаватися про побут наших предків, — розповідає вчителька.
І почала вона самостійно через Інтернет вивчати елементи малярського мистецтва та орнаменти. А за деякий час спробувала відтворити їх сама.
— Правда, фарби я використала не олійні, а акрилові. Вони краще лягають на побілену стіну. Однак їх не змішувала, як роблять художники на полотні, а тонувала мазок за мазком кольори. І так у мене вийшло, — каже Тетяна Совальська.
Олесь Федорович,
село Раків Ліс.
