Лелеки споконвіку користуються симпатією і повагою у поліщуків. З ними пов’язано чимало народних вірувань, переказів. Адже ці пернаті є не лише провісниками тепла і весняного пробудження. Вважається, що вони селяться лише у добрих людей, приносячи їм в дім злагоду і удачу.
Подібним чином навзаєм добром відповідають червонодзьобим і щирі люди. Цей буслик не зміг торік полинути на зимівлю у теплі краї разом зі своєю зграєю. Тож він знайшов прихисток та рятунок у Стобихівці на обійсті місцевої багатодітної родини Осадчуків. У турботливого глави сімейства Володимира Івановича з дружиною виховується аж дев’ятеро дітей. І всі тут щиро вірять, що то саме бузько наносив родині стільки діток у сповитку.
Господар розповідає, що приручили птаха випадково. А точніше чорногуз сам потягнувся до людей.
— Він прибився до нас ще восени, — розповідає Володимир Іванович. — Якось побачили мої діти, що він ходить подвір’ям із домашньою птицею. Погодували ми його, за деякий час лелека знову прилетів, врешті так і зостався зимувати з нами.
Взимку бусень живе в хліві разом із свійськими птахами. Уже давно не боїться людей, став ручним і дозволяє гладити себе. Час від часу, якщо на дворі відлига, його випускають на вулицю, щоб міг розім’яти крила, політати.
— Трохи покружляє в небі і вертається знову до нас, — каже Володимир Осадчук. — Їсти дуже любить рибу, яку ми йому спеціально купуємо, м’ясо. А ось від зерна та вареної картоплі пернатий чомусь відвертає дзьоба. Це дуже мудрий птах, іноді здається, що все розуміє.
Найбільше буслика, за словами господаря, люблять діти. Завжди стараються принести йому щось смачненьке. Особливої турботи і догляду потребує він у ці дуже морозні дні.
Врешті не за горами весна, пригріє сонечко. Лелечі ключі вернуться вити гнізда. Навіть, якщо птах і полетить, то селяни вірять, що він обов’язково повернеться ще до них, де його люблять і завжди йому будуть раді.
Олесь Федорович,
село Стобихівка.
Фото членів родини
Осадчуків.
