Час змінювати життя на краще

Але ті, від кого це залежить
на теренах району, чомусь не поспішають.

Із 2015 року в Україні триває реформа децентралізації, яка переслідує головну мету — передати на місцевий рівень максимум повноважень, а отже і відповідальності та створити умови для ефективного розвитку територій. За цей час загалом в державі на добровільній основі самоорганізувалися понад 700 громад, ще понад 300 очікують виборів. На Волині перспективним планом передбачено створити 74 об’єднані територіальні громади (ОТГ), із них уже 40 мають статус нового утворення. На жаль, серед них — жодної з Камінь-Каширського району. 

Хто є гальмом децентралізації?

За умови, якби всі п’ять ОТГ, передбачених перспективним планом, були створені в районі у 2015 році, район міг би отримати від держави у 2016 році — 50,171 млн. грн, у 2017 році — 33,879 млн. грн. інфраструктурної субвенції на розвиток (ремонт доріг, об’є-ктів, стадіонів тощо).

Що або хто заважає нам у створенні ОТГ? Якої допомоги потребує район, аби нарешті на його теренах було утворено бодай одну територіальну громаду? З таких риторичних запитань минулої п’ятниці після короткого вступу і розпочав зустріч з окремими головами, секретарями міської і сільських рад, окремими сільськими, міськими, районними, обласними депутатами, яких у залі засідань адмінбудинку зібралося чимало, директор Волинського центру розвитку місцевого самоврядування Анатолій Пархом’юк.
Перед початком своєрідного диспут-семінару гості з обласного центру продемонстрували 10-хвилинний відеоролик про перші успішні кроки Зимненської, Голобської, Смолигівської, Устилузької, Шацької територіальних громад Волині. Тут за власні і державні кошти проводиться ремонт закладів соцкультпобуту, доріг, ведеться розвиток спортивної, туристської інфраструктури тощо.
Невже у нас, на Камінь-Каширщині, люди не заслуговують мати подібного роду блага? Невже ми, даруйте, дурніші, аби залучити з метою поліпшення життя людей додаткові державні кошти? Ці запитання передусім до міського і сільських голів та керівників району Валерія Дунайчука і Віктора Суса, котрі мали б стати лідерами реформи й ініціювати процес. Натомість маємо протилежний результат. Тож Анатолій Пархом’юк зазначив, що далі тягнути з утворенням ОТГ і невигідно, і невиправдано. Бо ті, хто об’єднався, вже отримали від держави кошти для розвитку. Інші ж, хто з цим зволікає, втрачають і час, і фінансовий ресурс. Таким чином між першими і другими поглиблюється разюча прірва. Експерт згаданого центру з місцевих фінансів Анатолій Матвіюк навів такі цифри. За умови, якби всі п’ять ОТГ, передбачених перспективним планом, були створені в районі у 2015 році, район міг би отримати від держави у 2016 році — 50,171 млн. грн, у 2017 році — 33,879 млн. грн. інфраструктурної субвенції на розвиток (ремонт доріг, об’єктів, стадіонів тощо). А так із цього на сьогодні не маємо нічого. Напрошується запитання: хто відповість за такі втрати? Звісно, мова не йде про адміністративну чи тим паче кримінальну відповідальність. Мова про іншу відповідальність. Не загорами чергові вибори до органів міцевого самоврядування. Цікаво, чи підтримають люди тих, хто через свою інертність, небажання, переважання власних інтересів над інтересами громади позбавив свої громади можливості зробити бодай якийсь крок уперед? Покаже час.

“Вчорашні підходи до управління завтра не працюватимуть”

Згідно з перспективним планом Волинської області у Камінь-Каширському районі передбачено створити 5 ОТГ із центрами у м.Камені-Каширському та селах Бузаки, Пнівне, Полиці, Сошичне.

Однак, не зважаючи ні на що, наголосив Анатолій Пархом’юк, реформа децентралізації обов’язково відбудеться. Якщо не з власної волі, тобто на добровільних засадах, то з іншої волі (з примусу). 2018 рік — останній, відведений Кабінетом міністрів для добровільного об’єднання. Тих, хто впродовж цього часу не об’єднається, об’днають на підставі нормативно-правового акту. Але такі громади вже не отримають державної субвенції на стартовий розвиток. “Кожен має дійти розуміння, що вчорашні підходи до управління завтра не працюватимуть. Хто цього не розуміє — втрачає час, гроші, можливості”, — наголосив Анатолій Іванович.
У керівників сільських громад, депутатів залишилося зовсім небагато часу, аби цьогоріч встигнути провести процедуру об’єднання, провести вибори і, що не менш важливо, з 1 січня наступного року отримати субвенцію держави на розвиток. Про це говорили експерти центру розвитку самоврядування. Так, вибори в ОТГ можуть відбуватися в квітні та жовтні. Щоб вкластися у часові рамки, осінніх виборів, новоствореним ОТГ потрібно завершити процес об’єднання до 1 серпня, бо за 70 днів до дня виборів оголошується передвиборчий процес.

Пора піднятися вище над особистимиінтересами

Об’єднання в громаду можуть ініціювати:
сільський, селищний, міський голови;
група депутатів — не менше 1/3 від складу ради;
загальні збори громадян певної території;
органи самоорганізації населення (ОСББ, будинкові комітети тощо).

У дискусії, яка інколи набирала емоційного забарвлення, окремі присутні висловили і свої міркування з означеної теми. Так, Черченський сільський голова Юрій Соколов вважає, що Черче заслуговує бути центром ОТГ для навколишніх сіл. Більше того, таке бажання, за його словами, мають сусідні села. Як приклад він назвав Мельники, де, як зазначив Юрій Анатолійович, проведено місцевий референдум щодо приєднання до Черче. Крім всього, так би мовити “за бортом” після об’єднання Любешівської ОТГ залишилося сусіднє село Щитинь, яке, на думку Юрія Соколова, теж могло б приєднатися.
У свою чергу Карасинський сільський голова Марина Мартинюк розповіла, що її громада готова утворити ОТГ з навколишніми селами із центром у селі Сошичне. Для цього навіть зробила певні кроки. Однак цього замало — інші зволікають. Тож кілька депутатів Карасинської сільради, за словами Марини Андріївни, звернулися до неї з пропозицією ініціювати обговорення про об’єднання сіл Карасин і Карпилівка в громаду із центром у селі Тойкут Ковельського району.
Свою особисту і позицію депутатів міськради щодо утримання від об’єднання із окремими селами аргументував міський голова Василь Бондар. Він переконаний, що місто втратить, якщо піде на такий крок. На думку Василя Івановича, у разі, якщо реформа децентралізації не матиме успіху, усю відповідальність центральна влада хоче перекласти на місцеву владу.
Слово брали й інші промовці. У кожного свої аргументи, сумніви, запитання. Зокрема, сільських голів непокоїть, чи не відбудеться скорочення працівників, наприклад, у школах, інших установах після об’єднання. Експерт Оксана Урбан на це відповіла досить коротко, але, на мій погляд, об’єктивно: “Якщо ви хочете, щоб ваші діти отримували якісну освіту, то доведеться скорочувати…” І для прикладу змалювала ситуацію, коли в установі сидить лаборант чи інший працівник і з ранку до вечора не знає чим зайнятися, п’є каву… Такого баласту треба позбуватися. Це невиправдана трата коштів, витрачання яких після об’єднання контролюватиме громада.
Найближчий час покаже, що винесли із цієї зустрічі ті, хто в першу чергу відповідальний за створення ОТГ. Або кожен піднімається вище над особистими інтересами і змінює життя людей, або ж ми скніємо, далі плачемося, що трикляті чиновники, олігархи і т.п. обкрадають нас, і чекаємо, поки хтось змінить наше життя. Тема для роздумів. Час невблаганно спливає.

Петро Трофимчук.
Р.S. Редакція запрошує до діалогу, дискусії усіх, хто вболіває за своє майбутнє і долю своїх дітей.