Допомагати людям – надзвичайно благородна справа. А професія медика – найгуманніша, адже вона покликана стояти на сторожі людського життя. Тому образ медика в уяві багатьох пов’язаний з надією і захистом. Кажуть, що лікар – це посередник між людиною і Богом. Дійсно, у багатьох ситуаціях медпрацівник є останньою рятівною інстанцією між людиною і Богом. Він часто лікує не лише тіло, а й душу, вселяючи в серце віру та надію.
Саме служінню людям присвятила своє життя колишня багатолітня завідуюча ФАПу села Воєгоща Віра Іванівна Міндер. У далекому 1967 році вона дала клятву Гіппократа і донині вірна їй, хоча й перебуває на заслуженому відпочинку. І з тих пір для багатьох сімей воєгощан стала «сімейним лікарем». За сумлінну працю нагороджена медаллю «За трудову доблесть». 45 років у будь-який час дня і ночі, у свята і будні, у дощ і заметіль, у холод і спеку поспішала надати допомогу хворим. Пологи вдома і в екстримальних умовах, складні травми і різні захворювання – все вдавалося вирішити з найменшим ризиком для пацієнта. Односельчани впевнені: якщо діагноз поставить Віра Іванівна, то він підтвердиться і лабораторними, і комп’ютерними дослідженнями.
Як людина активної громадянської позиції Віра Іванівна користується заслуженим авторитетом і повагою односельчан. Найістотнішою рисою її характеру є справедливість, що допомагає мудро, тактовно підійти до вирішення складних життєвих ситуацій. Її оптимізм передається оточуючим. Після розмови з нею легшає на душі, вселяється віра в те, що нерозв’язаних проблем не буває.
Для багатьох Віра Іванівна є взірцем берегині домашнього вогнища як дружина, мама, бабуся, мудра порадниця, господиня. З далеких і близьких доріг поспішають до неї діти і внучата, щоб відчути ласку і тепло її обіймів, щедрість душі, щирість всеохоплюючої материнської любові. Кредо «бути першою – не пасти задніх, все встигнути» було і залишається визначальним для Віри Іванівни і сьогодні. І тому схід сонця вона часто зустрічає в полі разом зі своїм чоловіком Володимиром Юхимовичем, з яким пліч-о–пліч крокує життєвою стежиною вже майже 50 років. Сім’я для Віри Іванівни – це тиха гавань, де її завжди розуміють і підтримують.
Напередодні славного ювілею – 70-річчя від дня народження — зичимо ювілярці міцного здоров’я, домашнього затишку, благополуччя, душевного спокою. Нехай зозуля накує ще багато щедрих літ життя під мирним небом, не зміліє душі криниця, не згасає вогник оптимізму. Бажаємо Ангела-охоронця на щодень, Божого благословення в усіх починаннях. Шановна Віро Іванівно, нехай у Вашому серці розкошує літо і соняхом квітує золотим, нехай уся турбота, тепло і доброта, якими Ви оточили рідних і знайомих, знову і знову бумерангом повертаються до Вас.
За дорученням односельчан К.Д.Банько.
