Незалежна громадсько-політична газета

Не пенітенціарна, а служба пробації

c1На початку року внаслідок реформування в Камінь-Каширському  районі замість так званої пенітенціарної служби запрацювала нова держструктура — служба пробації. Незважаючи на складну для пересічного читача назву, на неї покладені доволі серйозні нові завдання. Адже вся діяльність служби сконцентрована на контролі за виконанням альтернативних тюремному ув’язненню видів покарань, призначених судом.

Отож, про те, з якою метою створена структура і які її основні обов’язки в новому статусі, в інтерв’ю  кореспондентові “Полісся” розповідає старший інспектор Камінь-Каширського районного сектору з питань пробації Ігор Шумік.

 

— Ігоре Володимировичу, система покарань, не пов’язана із позбавленням волі, існувала в нашій країні й раніше. У чому відмінність інституту пробації від системи виконання покарань, яка існувала до реформування?

— Міжнародна інтеграція визначає нові підходи в роботі із засудженими. Хоча термін “пробація” з’явився майже 200 років тому і визначався як кримінально-правовий інститут англосаксонського права та був різновидом умовного засудження або умовного звільнення. Власне, у перекладі з англійської мови цей термін означає “випробування” або “умовне звільнення”, а у перекладі з латині — “випробувати” або “віддавати під нагляд”.

— Раніше служба виконання покарань швидше сприймалася як караючий репресивний механізм. Щось змінилося?

— Загалом пробація визначена як система виконання покарань, призначених правопорушнику, що передбачає коло заходів виховного впливу, таких як нагляд, контроль та надання допомоги, що мають на меті залучення засудженого до суспільного життя та забезпечення безпеки суспільства. Є покарання, пов’язані із забороною займати певні посади або займатися певною діяльністю, є покарання у вигляді громадських робіт, які полягають у відпрацюванні безоплатних робіт на об’єктах, які визначені органами місцевого самоврядування. Ці покарання були і до того, як була впроваджена пробація в Україні. Але в усьому світі був інший підхід до альтернативних покарань. Альтернативне покарання – це лише частина пробації. Людина не потрапляє в місця позбавлення волі, її дійсно залишають у соціумі, і ось завдання нашої служби – надати супровід на шляху до соціалізації засудженого та здійснення комплексу заходів щодо нього, які будуть сприяти запобіганню вчиненню кримінальних правопорушень повторно та рецидивної злочинності.

— У чому суть роботи інспектора служби пробації?

— Працівники пробації — це особлива категорія працівників кримінальної юстиції. В європейській практиці можна зустріти назву “соціальні юристи”. Це не юристи лише за освітою, а службовці, які мають глибокі знання у сфері соціальної роботи. З іншого боку це і не соціальні працівники, так як вони повинні мати ґрунтовні знання у сфері юриспруденції.

— Яка користь для суспільства і зокрема для засудженого від послуг структури пробації?

— Це економія коштів платників податків. Держава не утримуватиме того чи іншого порушника за ґратами, а виховуватиме  через систему заходів засудженого, який відбуває покарання без позбавлення волі, вчитися жити по-новому, законослухняним членом суспільства.

— Скажіть, скільки жителів району перебувають на обліку та під контролем Камінь-Каширської служби пробації?

— На даний час на обліку в службі перебуває 70 засуджених з іспитовим строком. Всі вони відбувають різні види покарань.

— Скільки з них неповнолітніх?

— Наразі лише один. А за весь період через систему обліку пройшло двадцять неповнолітніх жителів.

— Як правило, до яких видів покарань засуджені ці особи?

— Із цих осіб є засуджені до громадських робіт, є засуджені до виправних робіт, також особи, яким заборонено займати певні посади або займатися певною діяльністю. Останній вид покарання найчастіше в районі застосовується до людей, які допустили правопорушення під час виборчого процесу.

— Ігоре Володимировичу, серед жителів району укорінилася думка, що якщо людині дали громадські роботи, то можна якось домовитися із представником місцевого самоврядування і не відбувати це покарання фактично.

— Скажу, щоб цього не було, то ми часто без попередження виїжджаємо на місце відбування громадських робіт того чи іншого засудженого та проводимо контроль. Вони мають відпрацьовувати не більше 4 годин на добу.

— А яка відмінність між засудженим до громадських робіт і  засудженим до виправних робіт?

—  Громадські роботи — вид кримінального покарання, яке полягає у виконанні засудженим у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування. На відміну від громадських робіт як виду виправні роботи призначаються на строк від шістдесяти до двохсот сорока годин. Виправні роботи — це коли в людини, яка працевлаштована офіційно, за рішенням суду відраховують щомісяця від 10-20 відсотків.

— А який вид злочину найпоширеніший в районі?

— Як і скрізь, це заволодіння чужим майном, тобто крадіжка.

Така криміногенна статистика, звісно, не бальзам для душі — то є біль нашого суспільства. Деякі молоді люди стають на шлях байдикування, заробляють собі на життя ганебним способом. З одного боку панує така ситуація через складність вирішення соціальних питань, з іншого — через брак у вихованні молоді.

Олесь Федорович,

фото автора. 

 

НОВИНИ

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *